27 січня в київській книгарні "Є" на вул. Лисенка нагороджували переможців книжкового рейтингу "Літакцент року 2010". У розділі "художня література" переміг 73-річний Андрій Содомора із книгою "Сльози речей". Він змагався із поетом Іваном Малковичем і прозаїкомТарасом Прохаськом.
— Ви перекладаєте Горація, Вергілія. Вам не зручніше спілкуватися з ними? — запитує Содомору редактор сайта "Літакцент" Володимир Панченко, 56 років. Вручає йому диплом і конверт із 5 тис. грн.
— Мені часто казали: займайся своїм ділом — перекладай. Тепер кажуть: як пишеш, не забувай і про переклади. Я всім вдячний, бо я знаходжу золоту середину. "Сльози речей" — це книга про Львів. У ній — моя прихильність до світу, який відходить.
Літературознавчу премію передадуть до Канади україністці Ірині Макарик за працю "Перетворення Шекспіра. Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років". Її торік переклало з англійської і видало столичне видавництво "Ніка-центр".
Хлопець і дівчина в перуках виносять жовту надувну кульку. Володимир Панченко лопає її булавкою, витягає конверт.
— "Золота булька" цього року не присуджується, — зачитує з папірця, у залі незадоволено свистять. — Ми мали кілька варіантів, жоден з яких не набрав більшість голосів. Пропонували книжку Миколи Жулинського "Нація. Культура. Література". На наш подив, її відзначили в іншому рейтингу як найкраще літературознавче видання.
Минулі роки антипремію отримали Ірена Карпа і Люко Дашвар.
— Дарма журі не присудило "бульок", — каже поет Володимир Цибулько, 46 років. — Бульками є книжки Оксани Забужко "Музей покинутих секретів" і Ліни Костенко "Записки українського самашедшого". Добре, що Ліна Василівна вийшла в люди й почала говорити. Але роман має бути романом, а не записками на манжетах.
3 
1
Коментарі