"Не мрію повернутися в Донецьк. Він для мене втрачений, - говорить в інтерв'ю журналу "Країна" Станіслав Асєєв, журналіст, письменник, колишній політв'язень. - Навіть якщо повернемо цю територію, багато людей там ненавидітимуть, зокрема й мене. Я робив репортаж із макіївських кладовищ. Там сотні надгробків місцевих, які загинули за "республіку", за Росію. Можна розмінувати землі, вивести російські війська й техніку. Але що робити з людьми, які приносять квіти і георгіївську стрічку щороку на поминальний тиждень до своїх батьків чи синів? Є ті, хто чекає на Україну. Але навряд за 7 років війни там зберігається потужний український сегмент".
ТАКОЖ У НОМЕРІ ЗА 11 БЕРЕЗНЯ
"Якби люди бажали добра кожному ближньому, то незабаром усі між собою перегризлися б"
Йозеф Швейк, бравий вояк
"Драма Лесі Українки в тому, що її всі знають, але насправді - ніхто"
Владислав Троїцький, режисер
"У нас ніколи не буде свого авторитаризму. Він завжди імпортований"
Володимир Єрмоленко, філософ
Волонтери із Соціального служіння Київської митрополії Православної церкви України щоночі розносять їжу, теплі речі та чай безхатькам по 8 підземних переходах столиці
"Політика з деокупації Криму - суцільна бутафорія"
Лариса Волошина, громадська діячка
"Петлюра вірить у "краще будуче". Обіцяє, що держави Антанти допоможуть". Польський генштаб з українцями організовував повстання проти більшовиків
"Має 40 дітей від 3 дружин. З останньою побралися, коли їй було 11"
Ольга Манько, журналістка, мандрівниця
Подробиці читайте у "Країні" №10 (563) від 11 березня 2021 року. Друковану версію можете придбати в точках продажу преси або передплатити. Передплатний індекс - 37278. Ваші враження про журнал надсилайте на адресу: [email protected] або пишіть на сторінці журналу в соціальних мережах http://www.facebook.com/kraina.journal.
Коментарі