Стіна спальні злетіла в повітря, коли Світлана Хайтулова була в будинку – що пише світова преса про Україну

Кремль висунув ультиматум НАТО та Сполученим Штатам щодо України. Брюссель та Вашингтон на нього не пристали. Тим часом на Донбасі війна є буденною реальністю, а не просто імовірною загрозою вже восьмий рік.

Gazeta.ua підготувала огляд преси – що світові медіа писали про Україну та події навколо неї 15-21 грудня.

"Життя під загрозою вторгнення", The Washington Post, США

По одну сторону річки Кальміус на Донбасі – Україна. Далі всіяна вирвами від артилерійських снарядів ґрунтова дорога. З іншого берега, менш як за два кілометри – сили росіян. Там триває щоденне виснаження статусом-кво у майже 8-річному конфлікті.

Українські чиновники та західні союзники бояться, що Кремль готує нове вторгнення. Вони кажуть: в анексованому Криму і біля кордонів з Україною зосереджено 100 тис. російських військових та безліч військової техніки.

Москва заперечувала, що готується до нападу. Але вимагає письмових "гарантій безпеки" від Заходу. У списку побажань: обіцянка, що НАТО не розширюватиметься на схід, а також припинить всю діяльність, включаючи навчання, в Україні. Альянс заявив, що не виконає цього. Деякі аналітики бояться, що Росія використає це як виправдання для початку війни на східній околиці Європи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Операція "Санта-Барбаросса": чому російського вторгнення у січні 2022 року не буде

У Гранітному - селі на Кальміусі, що межує з контрольованою сепаратистами територією, триває війна. Протягом років цей район був відносно мирним місцем на лінії фронту, але у жовтні внаслідок обстрілу тут пошкодило кілька житлових будинків. У відповідь українські сили завдали удару за допомогою безпілотника.

 

"Як мій син і його дружина житимуть тут? Цьому нема кінця краю", - каже Хайтулова.

Пересування Донбасом означає періодичні зупинки на контрольно-пропускних пунктах. Українські солдати запитують, куди їдете і чому. Пейзаж - зруйновані опори ліній електропередач - залишки часів, коли тут тривали бойові дії у 2014 та 2015 роках.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Звільнили б Донбас за пару днів. Був би наказ": що говорять на передовій про наступ росіян

"Тепер увесь світ знає, що в Україні триває війна з Росією. Раніше думали, що тут все добре, а насправді гаряча фаза ніколи не припинялася", – каже секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов.

Вулиця Хайтулової всіяна розбитими шлакоблоками. Двори вкриті вирвами від снарядів. Деякі жителі почали відновлювати будинки, а інші не бачать сенсу, бо будь-якої хвилини може статися новий обстріл.

Український солдат прийшов у дім Хайтулової. Каже їй, щоб не плакала, бо він перевезе її до одного з занедбаних будинків у цьому районі, який хоча б можна обігріти.

 

Ідемо вздовж річки, й українські солдати пропонують бігти.

"Ми на відкритому місці, а ворог з іншої сторони", - каже один із них.

Солдатів непокоять російські війська вздовж східного кордону України. Але їх розпорядок дня не змінився. Коли сонце встає, тут тихо. Вони можуть сидіти в окопах, пити каву. Ніч небезпечніша. Сили росіян з настанням темряви засипають мінами.

На деяких ділянках відстань між двома сторонами може бути лише 80 м. Українські солдати чують музику сепаратистів. Іноді ті щось кричать. Цього ворога сприймають серйозніше. До загрози вторгнення російської армії ставляться скептично.

"Вважаю, вони не нападуть, бо зазнають великих втрат. Насамперед в економіці, бо будуть санкції. До того ж, якщо буде масштабний наступ, кількість жертв з їх боку буде значно вища. Все піде не так, як хочуть", – каже український капітан Дмитро.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ РЕПОРТАЖ GAZETA.UA З ПЕРЕДОВОЇ

"Росія вимагає "термінової" відповіді на вимоги гарантій відмови від розширення НАТО", The Times, Велика Британія

Москва пригрозила ескалацією напруженості у відносинах із західними країнами, якщо НАТО не виконає її вимогу про виведення військ із країн-членів у Східній та Центральній Європі.

Російські державні ЗМІ попереджають глядачів про перспективу війни з США.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін дурень, якщо вважає війну в Україні легкою прогулянкою: що пише світ про зустріч президентів США й РФ

"Сполучені Штати мають відмовитися від гегемонії. Вона закінчилася. Або вони відступлять добровільно, або змусимо силою. Росія не дає жодних гарантій щодо майбутнього України. Тим паче, як суверенної держави. Може, ми справді на порозі війни з НАТО", – каже ведучий телеканалу "Росія 1".

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков говорить, що пропозиції Кремля – не ультиматум, але закликав західних лідерів не недооцінювати Москву.

"Анджей Дуда: треба зробити все, щоб не допустити нападу на Україну", Polskie Radio, Польща

Польща та Литва як члени НАТО мають зробити якнайбільше для підвищення безпеки у Центральній та Східній Європі. Про це сказав президент Анджей Дуда під час візиту в Україну. Зустрівся на курорті в Гуті з главами Литви Ґітанасом Науседою і України Володимиром Зеленським у рамках саміту "Люблінського трикутника".

Дуда категорично проти поступок Росії, яка напала на Грузію 2008 року й на Україну 2014-го, і досі тримає під окупацією частини обох. Підтвердив підтримку Києва у конфлікті з Москвою. Мовляв, безпека України – фундаментальне питання.

 

Дуда нагадав, що генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає: не можна поступатися російським ультиматумам – обіцянкам Путіна відвести війська від українських кордонів в обмін на блокування розширення НАТО на Схід.

Президенти Польщі та Литви заявили про підтримку Україні у прагненнях вступити у НАТО та ЄС. На думку лідерів трьох країн, подальші санкції проти Росії слід запровадити, якщо Москва не відмовиться від агресивних дій або якщо підтвердяться чутки про поставки російської ядерної зброї в Крим та Білорусь.

Президент Зеленський заявив, що його країна докладає дипломатичних зусиль для мирного врегулювання конфлікту з Росією.

Політики також говорили про "Північний потік-2".

"Це політичний проєкт, а не економічний. Він загрожує енергетичній безпеці Європи. Росія його розробила для тиску на Україну та інші транзитні країни Центральної та Східної Європи", - сказав Науседа.

"Україна бореться з олігархами", Le Monde, Франція

В Україні немає олігархів. Принаймні, в це хочуть вірити зацікавлені сторони. Відтоді як 23 вересня президент Володимир Зеленський прийняв закон про зменшення їхнього впливу, усі багатії заперечують приналежність до цієї касти бізнесменів. Їх обвинувачують у безсоромній експлуатації економіки країни, корумпуванні політичної системи та використанні ЗМІ для власної вигоди.

 

Закон змушує багатіїв дратуватися. Навіть найбагатша людина країни Рінат Ахметов зі статками 7,3 млрд євро емоційно заперечує: "Я інвестор, а не олігарх. Готовий захищати своє ім'я в українських та міжнародних судах".

Цей сталевий магнат володіє кількома телеканалами і контролює велику частину членів парламенту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коломойський руками Зеленського створює проблеми Ахметову: чому почалася і чим завершиться війна президента з олігархом

Для таких як Ахметов немає нічого важливішого за репутацію. Інакше стануть небажаними в очах фінансових ринків і банків за кордоном. Цей унікальний на пострадянському просторі закон повинен публічно назвати олігархів олігархами, що плямує їх репутацію.

Олігархи мають до березня 2022 року позбутися зв'язків із політичним світом і продати свої медіа. Інакше їх прізвища з'являться у спеціальному списку Ради національної безпеки і оборони. Зокрема, їм заборонять фінансувати партії та брати участь у приватизації великих компаній, зобов'яжуть заявляти про будь-які контакти з державними чиновниками.

×