Моркву купували поштучно, як банани: експерт розповів про цінові рекорди 2018-го

Говорили, що лідерами подорожчання будуть 3 групи продуктів - овочі, хліб і м'ясо. Прогнози збулися. За рік овочі побили всі цінові рекорди. У розпал сезону Україна ввезла їх із Казахстану, Хорватії, Сербії, Білорусі, Єгипту. Закуповували навіть із Південно-Африканської республіки. Бо ціни на вітчизняні овочі борщового набору зашкалювали. Окремі подорожчали на 100 відсотків.

Щодо хлібу, то дорожчав переважно найдешевший - соціальний. Були місяці, коли вартість зростала на 2-3 відсотки, а хліб із борошна вищого ґатунку, навпаки, продавали дешевше. Окремо можна виділити сало. За рахунок імпорту з Німеччини та Польщі збивали ціну на внутрішньому ринку. Тому сало до вересня дешевшало. З жовтня кілограм подорожчав на 2 гривні. Водночас 2018-го сало було більш доступним для українців, ніж минулоріч. Тоді ціна зросла у 2,5 рази.

 

Лідерами стали цибуля і морква. Ціна на моркву була захмарною у червні. Тоді її купували поштучно, як банани. Кілограм коштував 35 гривень. Попри те, що у Європі також був дефіцит цих коренеплодів, там морква коштувала на 20 відсотків дешевше. Це пов'язано з конкуренцією ринків, магазинів, торговельних мереж. Відчутно подорожчала цибуля. Торік за кілограм платили 3,5 гривень. Зараз - понад 15. До кінця року ще 10 відсотків додасть до ціни картопля. З початку серпня вона вже подорожчала на 15-20 відсотків. Дорогим буде й буряк.

Такі цінові стрибки маємо, бо не знаємо, скільки насправді фермери вирощують овочів. Ми не маємо даних, скільки офіційно та неофіційно продаємо за кордон. Іноді виробники вважають, що продукції залишилося не багато і починають піднімати ціну. У результаті великий гравець виходить на ринок і заробляє.

Протягом року ціна на хліб прогнозовано зростала. Найвідчутніше з вересня по грудень. Загалом хліб подорожчав на 30 відсотків. Сьогодні кілограм коштує в середньому 18 гривень. Залежно від регіону ціна коливається, але не значно. У 2019-му хлібу дорожчати більше немає куди. У нас ціна на білий вже на 30 відсотків вища, ніж за кордоном. Наприклад, литовці купують хліб на 30 відсотків дешевше, поляки – 10-15 відсотків.

В Україні ціна хліба не залежить від того, скільки зерна збираємо. Адже фермер свій врожай може продати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Раніше експортувати зернові було вигідніше. Зараз на внутрішньому ринку ціна вища. Водночас українці не мають грошей купувати більше. Сьогодні на середню зарплату можна придбати на 10 відсотків менше хліба, ніж було раніше.

Яловичина і свинина протягом року дорожчали поступово. Був тільки один місяць, коли ціна не змінилася. З курятиною все відбувається досить непрозоро. Спочатку ціна декілька місяців трималася на одному рівні. Потім різко підскочила на 7 відсотків. Далі знову була пауза, після якої побачили відчутне подорожчання. Один великий гравець зробив так, що курятина у нас вже коштує фактично, як свинина. Більше ніде у світі не побачимо такої малої різниці між вартістю свинини та курятини. Водночас Антимонопольний комітет не звертає увагу на це. Так, в Україні 2 найбільші виробники курячих яєць і м'яса, отримують понад 50 відсотків державних дотацій.

Протилежна ситуація з салом. Торік у столиці найдешевше коштувало 100 гривень за кілограм. У середньому ціна в Україні за кілограм становила 120-130 гривень. Польща пропонувала купувати кілограм по 25 гривень. Тому ціна на сало цього року була перш за все обґрунтованою за рахунок конкуренції з іноземними виробниками.

Сьогодні свинина у середньому коштує 128 гривень за кілограм, яловичина - близько 140 гривень, куряче філе - 110-115 гривень за кілограм. Бройлер у листопаді коштував від 50 гривень за кілограм. Сало - близько 63-65 гривень. У Тернопільській області воно завжди було найдешевшим. Зараз кілограм там коштує 50 гривень. У столиці продають від 70 гривень за кілограм.

З молочних продуктів найбільше за останній рік додало в ціні молоко. Інші продукти фактично досягли європейського рівня ще в попередні роки. Зараз в Україні немає жодного молочного продукту дешевшого, ніж у Європі. Водночас український молочний ринок цікавий для зарубіжних компаній. Знаю, що окремі фірми хотіли б постачати нам молочну продукцію з середнім терміном придатності. Якщо Україна створить умови для швидкого митного оформлення молока як сировини, то ціни різко впадуть. Бо сире молоко може зберігатися добу. Однак на нашому кордоні може простояти значно більше.

У листопаді літр молока у середньому по країні коштував 23,4 гривні. За кілограм кисломолочного сиру платили 95,2 гривень, сметани - 55,4 гривень. Упаковка вершкового масла (200 грам) коштувала 38,3 гривень.

Якщо у вас немає грошей, то ви купуватимете найдешевші продукти. У 2018-му українці різко перейшли на найдешевші крупи, картоплю. Сьогодні кілограм останньої у середньому коштує 6 гривень. Крупу можна купити від 9 гривень за кілограм. Найдешевші макарони вже коштують від 15 гривень за кілограм. Крім того, асортимент круп постійно поповнюється. Найдоступнішою для українців є перлова - 8-10 гривень. За 13 гривень можна купити кілограм кукурудзяної крупи. Гречка коштує 15-16 гривень. Лідером подорожчання серед круп стало пшоно. Останні роки воно не було популярним серед українців, тому коштувало дешево. Коли гречка відчутно подорожчала, люди почали купувати більше пшона. З початку 2018-го гречка тільки дешевшала. Але не було жодного місяця, коли падала ціна на пшоно. Гречка втратила свою популярність, коли подорожчала до 50-55 гривень. Зараз ціна зменшилася, але попри це покупців більше не стає.

 

Сьогодні імпортуємо більшість продуктів харчування. Зокрема сало, свинину, яловичину, овочі. Проблеми є з продуктами з малим терміном придатності. Це частина молочки і хлібобулочні вироби. Раніше Угорщину вважали досить дорогою країною. Сьогодні нам вигідно завозити звідти як продукти харчування, так і різноманітні побутові товари. Бо коштують дешевше, ніж у нас. Ми ж ввеземо у Європу тільки цигарки.

Лідерами здешевлення протягом року були гречка та цукор. Також падали ціни на курячі яйця. Інші продукти фактично тільки дорожчали.

Уряд постійно повторює, що реальна зарплата з початку року зросла на 15 відсотків. Тобто українці можуть собі дозволити купити на 15 відсотків більше продуктів. Водночас у нас виникають проблеми з інфляцією. Якщо українець живе на середню заробітну плату, то на продукти харчування витрачає близько 50 відсотків доходів. З початку року побачили, що деякі продукти подорожчали на 100 відсотків. Щоб побачити дійсну купівельну спроможність, її потрібно рахувати певними стравами. Де є "солянка" з декількох продуктів. Наприклад, беремо салат "Олів'є". Порівняно з минулим роком щодо нього купівельна спроможність впала на 27 відсотків. Вареники чи печеня з м'ясом за рік подорожчали на 18-22 відсотки.

Цього року українці могли менше собі дозволити м'яса, овочів, хліба. Доступнішими стали яблука, гречка. Середня зарплата становить понад 9 тисяч гривень. Але більше стосується столиці. У регіонах заробітки на рівні 6,5-7 тисяч.

 

Уже кілька років торговельні мережі не дають дані по середнім чекам. Суми настільки малі, що вони навіть не хочуть називати ті цифри. Наприклад, іноді середній чек в магазині становив декілька десятків гривень. Самі українці вже не рахують, скільки витрачають в магазині. Вони і так бачать, що купують набагато менше продуктів за ті ж гроші, що раніше. Соціологічні дослідження показали, що 8 відсотків людей останні 5 років собі нічого не купували, крім продуктів харчування.

Бюджет 2019 року є жорстким. Як правило на виборчий рік завжди передбачають більші видатки. Цього року ми бачимо багато обіцянок, але мало грошей. Тому 2019 рік кращим не буде. Однак інфляція трохи стримуватиметься. Це пов'язано з тим, що більшість товарів і продуктів вже коштують стільки, як за кордоном. Наступного року в лідерах подорожчання будуть крупи. Щоправда окремі дешевшатимуть. Це, наприклад, стосується пшона. Буде дорожчати манка, ячмінна і кукурудзяна крупа. Трохи подорожчає хліб. Перш за все чорний. Білому зростати вже нікуди. Додадуть молочні продукти з коротким терміном придатності - молоко, кисломолочні сири. Це пов'язано з тим, що в Україні є дефіцит молока.

Насправді це європейський закон, який вирішила запозичити українська влада. Питання в тому, що у Європі держава контролює те, що приймає. У нас Держпродспоживслужба зі своїми функціями не справляється. Щоб почали виробляти дійсно якісний товар, необхідно проводити кожного року хоча б 5-7 тисяч контрольних закупок і лабораторних експертиз. У невеликих країнах Європи їх проводять десятки тисяч. Тому з точки зору законодавства ми з вами будемо європейцями. Однак краще жити не станемо. Адже без державного контролю європейські норми в Україні не запрацюють. Сьогодні вже кожен другий товар - контрафактний. У кращому випадку його завезли без сплати податків, у гіршому - склад не відповідає вказаному на упаковці.

У 2005-2007 роках виробники сперечалися за те, хто виробляє кращий продукт. Покупцям пропонували більшу тару, кращу якість. Зараз бачимо, що виробники конкурують між собою за те, хто продасть найгірше. Головна причина, чому ми їмо все більш неякісну їжу - це бідність. Коли були заможнішими, могли купувати дорожчі та кращі продукти. Зараз купуємо найдешевше.