Верховна Рада 30 листопада ухвалила так званий "ресурсний" закон.
Законопроект №5600 про збалансованість бюджетних надходжень із поправками до Податкового кодексу пропонує підвищення та зміну ставок низки податків для бізнесу. Експерти кажуть, додаткові видатки підприємства перекладуть на кінцевого споживача. Тобто – на пересічного українця.
Gazeta.ua розбиралася, що для нас зміниться з цим законом.
Епопея з ухваленням
Розгляд надважливого фінансового документа не раз переносили. Проводили тривалі консультації. Вони стосувалися "найболючіших питань для надвеликого бізнесу", як сказав голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев журналістам за день до ухвалення закону. Йшлося, зокрема, про аграрний сектор економіки, оподаткування видобутку надр.
"Це, мабуть, найскладніший законопроєкт для нашого комітету цього року", – заявив Гетманцев із трибуни Верховної Ради. Нардепи подали 11,5 тис. поправок після першого читання.
Ухвалення "ресурсного" законопроєкту – майже щорічна практика. Такі поправки в Податковий кодекс мають збільшити ресурс для дохідної частини бюджету на наступний рік. Спершу уряд очікував від законопроєкту додаткові 60 млрд грн, потім понизив очікування до 50 млрд грн і ще раз – до 34 млрд грн. Зараз Гетманцев каже, що очікують додаткових 20 млрд грн до держбюджету-2022.
Продукти можуть подорожчати
Зміни в оподаткуванні землі можуть призвести до подорожчання фермерських продуктів на ринках.
"Для власників земельних ділянок за межами населених пунктів, які не здають їх в оренду, встановили мінімальне податкове зобов'язання, що по факту означатиме збільшення земельного податку подекуди у 5-17 разів", – говорить Gazeta.ua заступник голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, голова депутатської фракції "Голос" Ярослав Железняк.
Селяни, які за рік заробляють більше 72 тис. грн, тобто понад 12 мінімальних зарплат, від продажу власного врожаю, будуть платити ще 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору, каже нардеп. Через це фермерські продукти на ринках можуть подорожчати, прогнозує Железняк.
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай додав: якщо сума всіх податків і зборів, які сплачує користувач, буде менше 5% нормативної оцінки земельних ділянок, то різницю йому треба буде заплатити як податкове зобов'язання.
"Мінфін припускав, що обсяг цього податкового надходження буде близько 10 млрд грн", – зазначив експерт.
Зміни в оподаткуванні земельних ділянок назвав елементом боротьби з тіньовим ринком заступник директора з питань торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.
"У нас високий тіньовий ринок землі і багато сільськогосподарської продукції вирощується саме там. Ідея боротьби з "тінню" логічна", – вважає він.
Чи подорожчає нерухомість?
"Ресурсний" закон встановлює також нові підходи у оподаткуванні угод на ринку нерухомості. Але зміни істотно не вплинуть на рівень цін на ринку, вважає президент Асоціації спеціалістів з нерухомості Юрій Піта.
Тепер при продажі третього і подальших об'єктів нерухомості протягом звітного податкового року продавцеві доведеться сплатити 18% від чистого доходу у вигляді податку на доходи фізичних осіб. Норма не стосується спадщини.
"18% ПДФО з третього продажу стягуватимуть із різниці між ціною купівлі та ціною продажу. Раніше розмір цього податку був 5%, але з усієї суми угоди", - коментує Юрій Піта.
За його словами, підсумкова сума сплати до держбюджету прямо залежатиме від різниці між ціною купівлі та ціною продажу об'єкта. Нововведення стосуватиметься бізнесменів, які вкладали кошти у велику кількість об'єктів для наступного перепродажу за вищою ціною.
Нова система оподаткування не торкнеться понад 90% усіх очікуваних операцій на вторинному ринку нерухомості, за прогнозами АСНУ.
Юрій Гайдай зауважує, що частина забудовників використовує таку схему: передає квартири у власність фізичної особи, а та – перепродає іншим покупцям. Тож певна частина ринку подорожчання все ж відчує.
Індустрія нерухомості побоювалася інших змін, закладених у першій версії законопроєкту. Наприклад, введення ПДВ на продаж житла могло призвести до подорожчання житла до 20% як для нових покупців, так і для тих, хто вклав кошти в квартиру на етапі будівництва. Однак від цього відмовилися.
Формула ренти і вплив на Ахметова
Версію законопроекту до першого читання охрестили "антиахметівською". Новий законопроект пропонував підвищення ренти на видобуток руди та прив'язку її до світових цін. Раніше ставку ренти було прив'язано до собівартості видобутку.
Нагадаємо, що влітку цього року вартість руди на світових ринках сягала $200 за тонну. Однак наприкінці липня стрімке зростання цін на світових ринках змінилося падінням і учасники ринку заговорили про те, що підвищення ренти зробить виробництво нерентабельним.
До другого читання комітет Гетманцева пропонував зменшити базу оподаткування і ввести коефіцієнт зниження, проте практично в останній момент при розгляді законопроекту голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія запропонував повернутися до початкової версії формули. І депутати погодились.
Згідно з новим законом, ставка ренти становить: ціна менше $100/т – 3,5%, $100-200/т – 5%, $200/т – 10% (згідно з індексом Platts IODEX 62% CFR China).
"Для ціни до $100 за тонну рентні платежі на руду будуть меншими, ніж були досі. А якщо ціни будуть вищими за цей показник, доведеться платити більше", – коментує Юрій Гайдай.
Нову модель розрахунку ренти назвав досить компромісною експерт "Ліги Антитрасту" Володимир Даценко. За його даними, у більшості інших країн рентна плата становить від 7 до 15% світових цін на руду незалежно від рівня цін.
"А за ціною менше 80 дол. за тонну рента дорівнювала б тим же 2,5-3дол., що й зараз", - пише Даценко для "Дзеркала тижня". За його прогнозом, новий закон дозволить збільшити обсяг рентної плати з 4-5 млрд грн до 8-10 млрд на рік на найближчі пару років, а якщо у 2023 році ціни на руду повернуться до позначки 80-100 дол. за тонну, держава повернеться до 2,5 дол. ренти, які має зараз.
Подорожчає мобільний зв'язок, алкоголь, тютюн і курятина
Експерти очікують подорожчання послуг мобільних операторів і підакцизних товарів.
"Зміниться на 5% плата за радіочастотний ресурс, яку сплачують мобільні оператори. Цю маленьку складову від собівартості вони перекладуть на кінцевих споживачів", – пояснює Гайдай.
За рахунок змін в акцизах на алкоголь, варто очікувати незначного підвищення у ціні й такої продукції. Причому, більше подорожчання торкнеться міцного алкоголю, додає експерт.
Ярослав Железняк також очікує подорожчання алкоголю та тютюну, але зазначає, що індексація акцизу на ці вироби не буде надто відчутною у ціні.
Водночас, експерти бачать вірогідним підвищення цін на м'ясо птиці. Закон №5600 виключає зі списку платників єдиного податку (4-ї групи) бізнесменів, основним видом діяльності яких є розведення птиці.
"Що може бути відчутно для споживача, то це потенційне підвищення ціни на курятину, індичку та іншу птицю, оскільки виробники не зможуть користуватися пільговим оподаткуванням на спрощеній системі", – каже Железняк.
За словами нардепа, закон матиме значний негативний вплив на громадян опосередковано.
"Він містить багато фіскальних норм, які шкодять підприємцям та погіршують інвестиційний клімат у країні. Це відчує кожен українець і по робочих місцях, і по державному бюджету, і по зарплатам у кишені", - підсумував він.
Закон збільшує податкове навантаження на всіх, крім великих фінансово-промислових груп, каже Юрій Гайдай.
3 
8642
Коментарі