Як не виховати дитину-егоїста - психолог

Це людина, яка любить тільки себе. Вона не чуйна до інших людей. Не зважає на їхню думку.

Від народження батьки закладають дитині почуття переваги над іншими. Її годують, одягають, потурають примхам. Отже, y неї закладається стереотип, що "я центр всесвіту", "я самий-самий". Егоїзм до трьох років – прийнятний. Бо дитина ще не все розуміє та й мало спілкується з дітьми. Але якщо до чотирьох років егоїзм не зник, він лише розвиватиметься. Не можна, щоб почуття власного "я" в дитини перейшло всі дозволені рамки.

Насамперед, це байдуже до інших дітей дитя. Їй однаково, хто з нею товаришує та грається або не товаришує і не грається. Така дитина зосереджена не на стосунках з іншими, a на предметах. Їй цікавіше з книжкою чи іграшкою. Від цього вона отримує насолоду. Спілкування з дітьми егоїстові навпаки приносить роздратування.

Дитина-егоїст може поводитися грубо, агресивно. Вона здатна образити інших чи навіть вдарити. Але така позиція небезпечна перш за все для неї. Поступово діти, з якими спілкується малюк, його уникатимуть. Вони не братимуть його y спільні ігри, намагаються менше з ним спілкуватися, бо якоюсь мірою бояться його. І дитина незабаром залишиться без загальної уваги і визнання. З нею не хотітимуть товаришувати. Такі діти кінець-кінцем можуть залишитися на самоті. Коли з часом вони це зрозуміють – почнуть страждати. У всьому звинувачуватимуть інших. Від цього ставатимуть ще агресивнішими і ворожішими. Звичайно, відчуженість від однолітків та егоїстичність дитини тільки збільшуватиметься.

Головне, не панікувати. Ситуацію можна виправити. Не потрібно називати дитину егоїстом. Мами часом люблять сказати, мовляв, ти такий самий егоїст, як і твій батько. Але це робити не припустимо. Для дитини природно відчувати і знати, що вона схожа на батьків. Слово "егоїст" для неї незнайоме. Але y батьківських інтонаціях відчуваються негативні нотки. Коли ви помітили прояви егоїзму, треба дитині пояснити, що потрібно бути уважною та чуйною. Наприклад, до людей похилого віку чи менших за віком від неї дітей.

Щоб дитина виросла чуйною, треба демонструвати їй приклад такої поведінки. Необхідно вчити малюка про когось піклуватися. Можна придбати домашню тваринку: рибку, хом'ячка, папугу, кота чи пса. У турботі про них й виявляється почуття жалю та співпереживання. У дитини буде мало часу зациклюватися на собі. Молодші брати і сестри також гарні ліки від егоїзму. Тому так важливо старших дітей привчати до догляду за молодшими.

Перш за все, батьки мають показувати власний приклад. Якщо мама й тато товариські, уміють слухати інших, то їхнє маля навряд чи виросте егоїстом. Крім того, важливо дати дитині можливість турбуватися про когось. Як от домашні тварини. Не можна залишати без уваги ситуації, коли дитина зневажливо ставиться до інших людей. Крім того, ніколи не йдіть на поводі y дитини, якщо вона чогось вимагає істерикою та криками. Треба підштовхувати маля до гарних вчинків: поділитися цукеркою чи іграшкою, допомогти бабусі чи дідусеві. Підштовхувати морально дитину до гарних вчинків. Наприклад, поділитися цукеркою, відвідати бабусю або допомогти їй, купивши продукти.