25 вересня 1919 року група французьких політиків-українофілів на чолі з дипломатом Шарлем Дюбреєм подала прем'єр-міністрові Української Народної Республіки Ісааку Мазепі спеціальну записку "Причини невдачі української місії в Парижі". У ній критикували голову делегації УНР на Паризькій мирній конференції, що тоді відбувалася, Григорія Сидоренка й роботу українських дипломатів загалом. Сидоренко був патріотом, але у світовій політиці тямив мало, не знав іноземних мов.
"Місія невдало складена. До неї входять багато членів некомпетентних, що не знають французької мови, а також дипломатичних звичаїв, без певних і означених завдань. Немає ні єдності в напрямі, ні дисципліни. Кожен член місії бажає вдавати великого дипломата і провадити свою персональну політику", – йшлося у записці.
Після Сидоренка із серпня 1919-го делегацію очолив граф Михайло Тишкевич. Він був фаховим дипломатом. Але дійти згоди із соціалістичним урядом Ісаака Мазепи не міг, тому швидко полишив роботу в місії. Не додавав їй єдності й "сепаратизм" членів делегації від Західної області УНР – Галичини. Антанта вперто дотримувалася такої стратегічної лінії: Наддніпрянську Україну розглядала як частину Росії, а Галичину – як територію, що має право на незалежне існування. Бо Австро-Угорська імперія, до якої та належала, розпалася. Тому галичани на конференції щораз більше віддалялися від решти українських делегатів. А згодом розпочали з Мирною конференцією сепаратні переговори.
Окрім того, в українській місії процвітали наклепи одне на одного під час зустрічей із послами країн Антанти. "Панує повна незгода між членами. Є три табори: прибічники цілковитої незалежності, федералісти й галичани. Боротьба всіх проти всіх, – критикували далі французи. – Вони не потурбувалися ввійти в порозуміння з прихильниками України в Парижі й слідувати їхнім порадам. Своїми інтригами перед представниками держав Антанти, аби принизити одне одного протилежними заявами французам, американцям та англійцям, викликали проти себе обвинувачення в нещирості й анархічності. Вороги України, поляки й росіяни, влучно використали ці непорозуміння, щоб доказати державам Антанти, що Україна не є центром організованості й ладу, що не можна базуватися на українській державі, що Україна є новою Мексикою, вона охоплена анархією ще гіршою, ніж анархія Росії та більшовицьких країн". Урешті-решт великі держави підтримали окупацію Галичини поляками, а Наддніпрянщину визнали частиною єдиної неподільної Росії, за яку воювали "білі".
Отримавши цю записку, Ісаак Мазепа відкликав українську місію з Паризької мирної конференції. Антанта фактично запровадила блокаду України. Не лише сама не допомагала УНР зброєю та амуніцією, але й не дозволяла це робити іншим державам. Мовляв, це все потрапить до більшовиків і буде використане проти Антанти. Навіть коли Директорія придбала в Американської ліквідаційної комісії на $8 млн амуніції, санітарних матеріалів, різної техніки, то Антанта не дозволила доставити все це в Україну. А тим часом армія країни потерпала через нестачу одягу, взуття та ліків.
Після поразки армії УНР у боротьбі з більшовиками, підписання Ризького договору між Польщею та Радянською Росією – українські землі було розділено між чотирма країнами. Галичина та Західна Волинь відійшли до Польщі, Закарпаття – до Чехословаччини, Буковина – до Румунії, решта території стала формально незалежною Українською СРР.
29 вересня 1932 року Чарльз Клайд Еббетс сфотографував 11 робітників під час будівництва хмарочоса RCA Building, що входить до комплексу Рокфеллер-центру в Нью-Йорку. Вони обідають на балці на рівні 69-го поверху, звісивши ноги. Приблизна висота – 200 метрів. Світлину із назвою "Обід на хмарочосі" опублікували три дні потому в недільному додатку до щоденної газети The New York Herald Tribune.
Автора знімка вважали невідомим, або приписували Льюїсу Гайну, який фотографував будівництво Емпайр-Стейт-Білдінґ 1931-го. Архів Беттманна, власник прав на зображення, 10 років тому найняв приватну детективну фірму. Після кількамісячної експертизи визначили, що знімав Чарльз Клайд Еббетс. Нащадки сфотографованих робітників допомогли встановити особи вісьмох із них
Французький інженер Анрі Жиффар 24 вересня 1852 року здійснив перший у світі політ на дирижаблі з паровим двигуном власної конструкції. Дирижабль подолав 27 км від Парижа до містечка Трапес. Через різке погіршення зору 1882-го 57-річним наклав на себе руки. Ім'я Анрі Жиффара вигравіруване на Ейфелевій вежі в Парижі серед інших 72 видатних французьких інженерів, винахідників і вчених.
24 вересня 1802-го на 54-му році життя наклав на себе руки колишній директор Петербурзької митниці, письменник Олександр Радищев. Прочитавши 1790-го його "Подорож із Петербурга до Москви", Катерина II висловилася, що автор "бунтовщик хуже Пугачева". Його відправили на 10 років до Сибіру. 1796-го арештантові дозволили повернутися до підмосковного маєтку. А 1801 року, вже за Олександра I, Радищева призначили в Комісію укладання законів. Він підготував проект, де писав про рівність усіх перед законом, свободу друку. За таке вільнодумство голова комісії граф Петро Завадовський пообіцяв підлеглому "новий Сибір". Радищев наступного ранку випив отруту – кислоту для чищення еполетів.
29 вересня 1676 року гетьман Правобережної України Петро Дорошенко привселюдно зрікся булави. Перед цим здав 30-тисячній московській армії та лівобережному гетьману Івану Самойловичу свою столицю Чигирин. Місто обороняли дві тисячі сердюків – гетьманських гвардійців. Дорошенко хотів оселитися на Чернігівщині, але отримав наказ переїхати до Москви. Три роки був в'ятським воєводою. Останні 14 років прожив у селищі Ярополче за 135 км від столиці Московії. Там його, вже 58-річного, оженили на столбовій дворянці Агафії Єропкіній. Вона народила гетьману двох синів. Помер 1798-го, мав 71 рік.
"Пане президенте, можливо, мені могли б перекласти, тому що я не цілком вас розумію", –
звернувся прем'єр-міністр Великої Британії Гарольд Макміллан 30 вересня 1960 року на Генеральній Асамблеї ООН до радянського лідера Микити Хрущова. Той саме зняв черевика і почав стукати ним по столу, незадоволений виступом філіппінського посланця. Той висловив здивування, що Хрущов так переймається імперіалістичною політикою Заходу, адже СРСР сам "поглинув усю Східну Європу". Розлючений Микита Сергійович репетував, що філіппінець "слюнтяй, ничтожество, шут гороховый, лакей американского империализма". Радянську делегацію оштрафували на $10 тис.
"Бюро зустрічей і адрес"
називалася перша у світі шлюбна агенція, яку 29 вересня 1650 року відкрив на Тріднідл-стріт лондонський підприємець і письменник Генрі Робінс . Один із пунктів у переліку послуг звучав так: "Охочі одружитися або одружити друга можуть отримати відомості про певних осіб та їхнє придане". Послуги коштували 6 пенсів – $4,5 на нинішні гроші. Бідних обслуговували безкоштовно
5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та наступним 5-річним висланням дали п'ятьом членам церкви п'ятидесятників. На судовому засіданні 28 вересня 1962 року в Кривому Розі їх звинуватили в "антигромадській сектантській діяльності". Ще п'ятьох позбавлено волі на три роки з конфіскацією майна
3 
1
Коментарі