пʼятниця, 08 березня 2013 15:00

(Не дуже) таємна дипломатія ХХІ століття

"Українці знані як народ, який ніколи не тратить шансу втратити шанс". Ці слова одного дипломата спадають на думку, коли читаєш українських авторів про перспективи вступу країни в Європейську Унію. Вони вже наперед називають три, п'ять, 10 причин, чому Україна не скористається з цього шансу.

На мою думку, існує лише одна принципова причина. І називається вона коротко – Тимошенко у в'язниці. Я не буду вдаватися в те, чи сидить вона там справедливо. І кого ще, окрім Ющенка та Януковича, туди варто посадити. Мене дивує, що за обговоренням цих деталей українці не бачать більшої картини.

Відповідно до цієї картини, у світі існують лише дві країни, де правлячий режим переслідував своїх опонентів-жінок. Це Бірма, віднедавна М'янма, та Пакистан.

Відправивши Тимошенко у тюрму, Янукович поставив Україну на один рівень із Бірмою й Пакистаном – тобто зробив її азійською державою. Саме так думає пересічний європеєць. І вже з тої ­одної причини не голосуватиме за вступ такої України в Європейську Унію.

Зрозуміло, що пересічний європеєць не лягає спати й не прокидається з думкою про Україну. Він заледве покаже її на карті. Але так само, як донедавна про Бірму у світі знали через ув'язнену Аун Сан Су Чжі, так само знання про Україну зводяться тепер головно до Юлії Тимошенко.

У світі існують лише дві країни, де правлячий режим переслідував своїх опонентів-жінок. Це Бірма, віднедавна М'янма, та Пакистан. Відправивши Тимошенко в тюрму, Янукович зробив Україну азійською державою

Пару місяців тому один знайомий західний професор читав у Києві лекцію про образ України у німецькомовній пресі під час Євро-2012. Він робив це на підставі тих імен чи фактів, які зустрічаються найчастіше. На першому місці, з великим відривом від решти, була Тимошенко.

Треба розуміти важливість саме німецькомовних медіа. Ні для кого не секрет, що нова об'єднана Німеччина є двигуном сучасної Європи. І чого схоче чи не схоче Берлін, того – зрозуміло, з усіма відповідними поправками – хотітиме чи не хотітиме Брюссель.

Донедавна Берлін бачив Україну лише в тіні Росії. Йому легше було розмовляти у Східній Європі з кимось таким, хто, на його думку, ­дорівнював ролі Німеччини в Європі Західній. Був дуже короткий час, зразу після помаранчевої революції, коли Берлін готовий був стати відкритим до Києва. Але в розмовах з Європою Ющенко вибрав найменш ефективну з усіх можливих риторик: Україну треба приєднати, бо їй загрожує Росія. Треба розуміти, що Європейська Унія ніколи не прийме до себе країну, яка тягне за собою проблеми взаємин із третьою державою – особливо якщо це Росія.

Ситуація змінилася з приходом Януковича. Парадоксальним чином він не зменшив, а збільшив європейські шанси України – бо, як виглядало, зняв напругу в стосунках із Москвою. По-друге, сталося те, чого ніхто поки що не може чи не хоче пояснити: Німеччина раптом дала "добро" на інтеграцію України в Європейську Унію. Поки що йшлося лише про економічну інтеграцію. Але ясно, що там, де говорять про економіку, політична інтеграція не за горами. Й останнє: рокіровка "­Медведєв-Путін" сильно зменшила русофілію Берліна. Треба було опинитися в Німеччині торік у березні, щоб побачити, як мас-медіа дерли лаха з надій Меркель, що Росія під Медведєвим змодернізується і злібералізується.

Берлін більше не дивиться на Східну Європу через кремлівські окуляри. Для України знову відкрилося вікно нагоди. І що робить у цих умовах Янукович? Правильно: садить Тимошенко у тюрму! Гіршого кроку важко собі уявити. Це гірше за злочин, це – дурість. Дурість само­задоволеного самодержавця, який ставить свою особисту примху вище державних інтересів. Ще й більше: після цього він урочисто обіцяє під час зустрічей із західними партнерами, що з огляду на важливість моменту він випустить ­Тимо­шенко з тюрми. І, як справжній господар слова, – хочу – дам слово, хочу – заберу, своєї обіцянки не дотримує.

Чи можна дивуватися, що Меркель терпіти не може Януковича? З достовірних джерел знаю, що принаймні ще рік тому справа ­Тимо­шенко перебувала під контролем німецького канцлера. Звичайно, не як найперша й найголовніша – але в числі першої десятки.

Мораль цієї історії проста: якщо головною причиною, чому Україна не скористається зі свого шансу євроінтеграції цього року, є ув'язнення Тимошенко, то головною умовою цієї інтеграції на майбутнє є усунення Януковича від влади

Зараз ви читаєте новину «(Не дуже) таємна дипломатія ХХІ століття». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

38

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути