пʼятниця, 05 жовтня 2012 09:55

Володимир Даль допоміг звільнити Тараса Шевченка із солдатчини

Автор: джерело: soyuz-pisatelei.ru
  Портрет Володимира Даля художник Василь Перов створив 1872-го — у рік смерті укладача ґрунтовного ”Толкового словаря живого великорусского языка”. Коли Даль замолоду служив мічманом на Чорноморському флоті, його заарештували за сатиричний вірш, у якому висміяв любовні пригоди командувача. Винуватця перевели в матроси, за рік суд його виправдав, бо ”как иностранец, не вполне понимающий русский язык, и, как следствие, не ведающий, о чём писал”
Портрет Володимира Даля художник Василь Перов створив 1872-го — у рік смерті укладача ґрунтовного ”Толкового словаря живого великорусского языка”. Коли Даль замолоду служив мічманом на Чорноморському флоті, його заарештували за сатиричний вірш, у якому висміяв любовні пригоди командувача. Винуватця перевели в матроси, за рік суд його виправдав, бо ”как иностранец, не вполне понимающий русский язык, и, как следствие, не ведающий, о чём писал”

"Як побачитеся з Далем, — писав Тарас Шевченко із заслання 1847-го, у перший рік своєї солдатчини, приятелеві Василю Лазаревському, — то, поклонившись йому від мене, попросіть, щоб він благав В. Перовського (Оренбурзького генерал-губернатора. — "ГПУ") звільнити мене хоч би з казарми, тобто випросив би мені дозвіл малювати. Даль чоловік добрий, розумний і впливовий, він добре знає, як ми тут мучимося, і тяжкий гріх буде йому, якщо він не захоче замовити за мене хоч би одне слово".

Із Володимиром Далем вони познайомилися в Санкт-Петербурзі на  літературних п'ятницях, які влаштовував у себе на квартирі український письменник Євген Гребінка. Він служив чиновником у столиці Російської імперії. Даль і Шевченко на ті зібрання часто навідувалися.

Володимир Даль декілька років був чиновником особливих доручень у графа Василя Перовського, і користувався його довірою. Через нього домігся, щоб Шевченка перевели на приватну квартиру. Та ще більше допоміг Даль у повному звільненні українського поета. Коли за 10 років Лазаревський був у службових справах в Оренбурзькій губернії, засланець Шевченко передав йому записку: "Звільнити мене від солдатчини може лише Перовський. У Перовського ж краще за всіх міг би клопотати Даль, особисто йому людина абсолютно близька". Колишній оренбурзький генерал-губернатор тепер служив у столиці. Лазаревський не зважився звернутися до Даля сам, а написав листа з проханням Шевченка. Володимир Іванович викликав його до себе:

— Розумні люди про такі речі міською поштою не пишуть. Що ви від мене втікаєте? — відчитав і запросив до себе в гості.

При зустрічі обговорили, як найкраще звернутися до графа Перовського, щоб визволити Шевченка. Свою участь у звільненні поета Даль обставив так делікатно, що той навіть і не здогадувався про його роль. "Єдиними винуватцями свого звільнення" називав лише віце-президента Художньої академії графа Федора Толстого і його дружину. Мабуть, тому Шевченко після прибуття із заслання до Нижнього Новгорода не одразу завітав до Володимира Івановича, який тут жив.

12 листопада 1857 року поет записав у щоденнику: "Причепурился я и отправился к В. И. Далю. Но почему-то, не знаю, прошел мимо его квартиры". Може, мав докори сумління, бо якось негативно відгукнувся про збірку оповідань Даля "Солдатские досуги": "Заглавие ложное, у русского солдата досуга не имеется". А ще 44-річний поет саме закрутив роман з 15-річною актрисою нижньогородського театру Катрусею Піуновою. Володимир Даль же був відомий строгістю правил у таких справах.

За п'ять днів Шевченко зважився. "Сделал визитацию В. И. Далю. И хорошо сделал, что я наконец решился, — полегшено записав у щоденнику. — Он принял меня весьма радушно, расспрашивал о своих оренбургских знакомых... и в заключение просил заходить к нему запросто. Не премину воспользоваться таким милым предложением".

Шевченко просив руки Піунової, але та відмовила. Поїхав до Петербурга. На прощання подарував Володимиру Івановичу автограф свого вірша "Рано-вранці новобранці". Більше з Далем вони не бачилися: за три роки поет помер.

Свій словник укладав 53 роки

Поет Василь Жуковський 1832 року пообіцяв познайомити Володимира Даля з уже відомим тоді Олександром Пушкіним. Але той вирішив особисто представитися поетові й подарувати вцілілий після конфіскації примірник своєї книжки "Русские сказки. Пяток первый".

Прийшов до його петербурзького помешкання. "Пушкін у той час винаймав квартиру на розі Горохової і Великої Морської, — згадував Даль. — Я піднявся на третій поверх, слуга прийняв у мене шинель в передпокої, пішов доповідати. Я, хвилюючись, ішов по кімнатах, порожніх і похмурих, — вечоріло. Узявши мою книжку, Пушкін відкривав її і читав спочатку, з кінця, де доведеться, і, сміючись, примовляв: "Дуже добре".

Володимир Даль розповів про свою багатолітню пристрасть до збирання слів. Набралося вже зо 20 тис.

— Так зробіть словник! — вигукнув Пушкін. — До зарізу потрібний словник живої розмовної мови. Та ви вже зробили третину словника. Не кидати ж тепер ваші запаси.

Над укладанням свого "Толкового словаря живого великорусского языка" Володимир Даль працював 53 роки — із 1819-го до 1872-го. Чотири нових слова, які почув від прислуги, доручив доньці внести до другого видання словника за тиждень до смерті. У словнику Даля із приблизно 200 тис. слів немало українських — позначав їх "малорусское" або "южнорусское". Як-от: аркуш,брунька, брехать, будинок, журба, балакать, бридкий, втікать, глузд, журиться, журба, знедужить, кавун, каганець, казать, кволий, квітка, квоктать, кишеня, ковзанка, коло, пан, панщина, папір, пацюк, перевертень, переказиться, перекладать, потилиця, спитай, реготать, робить, чобіт, свариться, скавучать, турбувать тощо.

Українську вивчив ще в дитинстві у Миколаєві. Няня-українка Ганна навчала його пісень і вишивати. 1844 року, подорожуючи з Євгеном Гребінкою Полтавщиною, Даль писав своїй дружині: "Я охотно здесь разговариваю чудесным украинским языком... Язык малороссов сохранил свою первозданную, непосредственную простоту, силу и красоту". На весіллі у Гребінки він був дружбою.

У Петербурзі Даль разом з Василем Лазаревським працював над укладанням тлумачного словника української мови. У листі ректорові Київського університету Михайлові Максимовичу писав, що словник на 8 тис. слів готовий. Але видати його не вдалося. Історики припускають, що весь цей масив слів син Лазаревського передав Борисові Грінченку для чотиритомного "Словаря української мови".

 

1801, 22 листопада — Володимир Даль народився в містечку Луганський завод — нині Луганськ. Його батько, данець Йоган Христиан фон Даль — лікарь, мовознавець і богослов — прийняв російське підданство і став Іваном Матвійовичем. Мати походила зі старовинного французького роду. 1805-го переїхали до Миколаєва. У 1814-1819 роках навчався в Петербурзькому морському кадетському корпусі. Служив мічманом на Чорноморському флоті.

1826 — поступив на медичний факультет університету в Дерпті, нині Тарту в Естонії. Як лікар-хірург брав участь у російсько-турецькій війні 1828-1829 років. Вечорами розпитував солдатів, як у їхніх селах називають ті або інші речі, як святкують весілля, які казки розповідають, що за пісні співають. Почуте записував у товсті зошити, перевозив їх разом із пожитками на верблюді.

1832 — перша книжка "Русские сказки, из предания народного изустного на грамоту гражданскую переложенные, к быту житейскому приноровленные и поговорками ходячими разукрашенные казаком Владимиром Луганским: Пяток первый". Незабаром видання конфіскували, автора заарештували, бо в казках запідозрили образу уряду. Начальник жандармського відділення Мордвинов писав міністру освіти про цю книжку: "В ней содержатся насмешки над правительством, жалобы на горестное положение солдата и пр.". Даля виручив поет Василь Жуковський, який був наставником сина імператора.

1833 — одружився з Юлією Андре (1816-1838). Переїжджають до Оренбурга, куди Даля переводять чиновником особливих доручень при військовому губернаторові. Матимуть сина й доньку. Овдовівши, 1840 року одружився з Катериною Соколовою (1819-1872). У них народяться три дочки. Служив статським радником міністерства внутрішніх справ у Петербурзі. 1849-го висланий до Нижнього Новгорода за оповідання "Ворожка", де йдеться, як циганка обдурила поліцейського. За 10 років перебирається до Москви. У 1863-1866 роках вийшло перше видання укладеного Далем "Толкового словаря живого великорусского языка".

1872, 4 жовтня — помер. Рік перед тим мав перший серцевий напад, після чого перейшов із лютеранства у православ'я.

 

Зараз ви читаєте новину «Володимир Даль допоміг звільнити Тараса Шевченка із солдатчини». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

26

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути