Ексклюзиви
понеділок, 17 грудня 2012 22:32

"Інакше Пітер може сконати" - Україна для більшовиків була багатою колонією

Автор: Фото: ukrmap.su
 

Радянська Росія визнає право Української Народної Республіки "цілком відокремитися від Росії... зараз же, без обмеження та безумовно", було зазначено в урядовій телеграмі, надісланій від петроградської Ради Народних Комісарів Українській Центральній Раді 3 (17) грудня 1917-го.

Однак разом з телеграмою український уряд отримав так званий ультиматум - вимоги пропустити більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Каледіним, не пропускати білогвардійські війська, що рухаються на Дон і Урал та припинити роззброєння Червоної гвардії.

Українська Центральна Рада та Всеукраїнський з'їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів відкинули ультиматум.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Звірства більшовиків зломили мене морально" - Микита Шаповал

Ультиматум де-факто означав оголошення війни для молодої УНР, яка в разі невиконання його умов протягом 48 годин вважалася в стані відвертої війни проти совітської влади в Росії та Україні, - стверджує кандидат історичних наук Ярослав Файзулін.

"Вимоги ультиматуму були абсолютно абсурдними, адже їх виконання означало б ліквідацію української державності. Тому Центральна Рада його обґрунтовано відкинула 5 (19) грудня 1917-го. Раднарком безумовно очікував саме на таку відповідь з Києва, а відтак вже цього ж дня в ставку верховного головнокомандувача Миколи Криленка виїхав Володимир Антонов-Овсієнко, що отримав від Володимира Леніна завдання організовувати боротьбу з Центральною Радою", - зазначив історик у коментарі Gazeta.ua.

Ультиматум був заздалегідь обдуманим приводом для початку війни з Україною, переконує історик: "Оголошення війни більшовиками викликало хвилю протестів як в Україні, так і Росії. Та це не змінило ходу подій – російські радянські війська рушили на Україну. До кінця грудня 1917-го до України, головним чином до Харкова, прибуло до 20 тисяч матросів, солдатів, червоногвардійців – загони Ховріна, Сіверса, Єгорова, Железнякова, Берзіна, Сабліна й інших".

Прагнення більшовиків були цілком відвертими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вони зійшлися в січні 1918 року" - у Києві презентували книгу про рід Шульгиних

"Більшовики розглядали Україну виключно як сировинний придаток, колонію, що своїм хлібом та багатими природними ресурсами мала забезпечувати добробут метрополії. Ще на початку червня 1917-го на загальних зборах київської організації більшовиків один із їхніх лідерів Г. П'ятаков наголошував: "Ми підтримуємо українців в їхніх протестах проти всяких циркулярних заборон уряду, як то заборона українського військового з'їзду. Але взагалі українців підтримувати нам не випадає, бо пролетаріатові рух цей не вигідний. Росія без української цукрової промисловості не може існувати, те саме можна сказати про вугілля, хліб (чорноземна смуга)", - зазначає Ярослав Файзулін.

Внаслідок швидкого наступу більшовицької армії було окуповано більшу частину території, підконтрольної Центральній Раді.

"Ради бога, вживайте найбільш енергійних і революційних для відправляння хліба, хліба, хліба!!! Інакше Пітер може сконати. Спеціальні поїзди і загони. Зсипання і збирання. Проводжати поїзди. Повідомляти щодня. Ради бога!", - писав в листі до надзвичайного комісара РНК РСФРР в Україні  Орджонікідзе та командувача південними військами більшовиків Антонова-Овсієнка керманич російських більшовиків Володимир Ленін у січні 1918 року. Це промовисто вказує головну мету захоплення російськими радянськими військами України", - додає історик.

Зараз ви читаєте новину «"Інакше Пітер може сконати" - Україна для більшовиків була багатою колонією». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

23

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути