середа, 08 листопада 2017 04:20

Київську оперу перейменовували сім разів

Київську оперу перейменовували сім разів
Київський міський оперний театр, 1911. Фото: Вікіпедія

8 листопада 1867 року постановкою опери "Аскольдова могила" Олексія Верстовського відкрили Київська оперу, тепер - Національну оперу України. Лібрето до опери написав Михайло Загоскін. Головну роль виконала Олександра Сантагано-Горчакова (сопрано). Опера про легендарне минуле Києва пройшла з великим успіхом.

1874 року в театрі вперше прозвучала українською мовою опера "Різдвяна ніч" автора Миколи Лисенка за режисурою Михайла Старицького. У перші роки існування театру репертуар поповнювався творами переважно російських композиторів: Михайла Глинки ("Життя за царя", "Руслан і Людмила"), Олександра Даргомижського ("Русалка"), Антона Рубінштейна ("Маккавей") та ін. Це було неодмінною умовою існування музичного театру. Проте вдавалося ставити і європейську класику, на досить високому рівні показуючи в перекладі російською мовою опери "Севільський цирульник" Джоаккіно Россіні, "Весілля Фігаро" Вольфганга Амадея Моцарта, "Чарівний стрілець" Карла Вебера.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пішов з життя геній українського театру і кіно

У лютому 1896 році після ранкової вистави "Євгенія Онєгіна" сталася пожежа, що повністю знищила будівлю Міського театру. Вогонь поширився блискавично, і вже за кілька годин на місці зведеного у 1856 році архітектором Іваном Штромом другого міського театру залишилися обвуглені стіни. У полум'ї загинули одна з кращих в країні музичних бібліотек, костюми і декорації багатьох вистав. Був оголошений конкурс на проект нової будівлі. Цей конкурс виграв проект російського архітектора Віктора Шретера. Спорудження нової будівлі на місці старого театру розпочалося у 1898 році.

Новий триярусний зал міг прийняти водночас 1683 глядача. Після двох реконструкцій (1935 та 1988 років) театр налічує понад 1300 місць. У роки революції приміщення оперного театру використовувався не тільки для мистецтва, але й для проведення з'їздів. Зокрема, 1917 року в приміщенні оперного театру проходив ІІ Всеукраїнський військовий з'їзд, на якому було проголошено Перший Універсал Української Центральної Ради.

У часи Української Держави київська опера називалася як Український театр драми та опери. У серпні 1918 року були перекладені українською мовою опери: "Галька", "Фауст", "Травіата", "Черевички", "Казки Гофмана", "Богема", "Продана наречена", "Русалка", "Сільська честь", "Жидівка", "Мадам Батерфляй".

З приходом радянської влади у 1919 році театр було націоналізовано і названо "Державним оперним театром ім. К. Лібкнехта", режисерами призначено Олександра Улуханова і Якова Гречнєва; з 1926 — Київська державна академічна українська опера (постановки йшли українською мовою), а в 1934 році, з поверненням Києву статусу столиці — Академічний театр опери і балету УРСР. В 1939 році театрові було присвоєне ім'я Тараса Шевченка.

В роки німецько-радянської війни театр було евакуйовано в Уфу, потім в Іркутськ, де театр працював до 1944 року. В той же час частина трупи і театр продовжував працювати в умовах німецької окупації. Очільником театру був призначений німецький ставленик Брюкнер, що найменував театр "Великою оперою", заборонив виконання російської музики. Окрім німецьких опер ставив також італійські опери в українському перекладі Дмитра Ревуцького, і навіть деякі твори українських авторів дорадянського періоду. У повоєнні роки репертуар театру поповнювався творами радянських композиторів, значна частина яких були присвячені подіям становлення радянської влади.

Останні сезони Національної опери України були вдалими і успішними. На київській сцені в останнє десятиліття відбулися прем'єри опер "Турандот" та "Манон Лєско" Дж. Пуччіні, "Макбет", "Бал-маскарад", "Дон Карлос" Дж. Верді, "Норма" В. Белліні, "Любовний напій" Г. Доніцетті, "Алєко" С. Рахманінова, "Попелюшка" Дж. Россіні, "Іоланта" П. Чайковського, "Мойсей" М. Скорика, "Наталка Полтавка" М. Лисенка – найскладніших шедеврів оперного мистецтва.

Зараз ви читаєте новину «Київську оперу перейменовували сім разів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути