Існувала у паралельному світі - дослідниця про унікальну вишивку

11

Фото: Олександр Гандзій

Дослідники народної культури із етномайстерні "Коло" у Вінниці провели вечір, присв'ячений традиційній вишивці "Код клембівської квітки". Вони розповіли про роботу над відтворенням старовинних жіночих сорочок з села Клембівка Ямпільського району на Вінниччині.

"Їх на початку ХХ століття возили у Францію на виставку. Потім французи писали до села листи і просили вислати їм машинки, які так вишивають сорочки. Вони не могли повірити, що це ручна робота. Робили їх жінки місцевої артілі. За радянських часів там діяла фабрика. Але вона знищувала традиції. Бо вишивали більше на замовлення - за малюнками, які їм присилали. Та майстерність підтримувалась. І клембівська вишивка існувала у паралельному світі. Приходячи з фабрики, вдома вишивали своє рідне", - розповідає Наталя Сентимон.

Вишивали їх низзю. Мають притаманні лише цьому регіону візерунки. Центральним елементом була "квітка". Їх можна було роздивитися на виставці одягу та фото, яку зробили організатори.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Старовинні вишиванки й обереги: показали колоритний побут українського козацтва

"Зараз є тенденція до того, що стародавній одяг носити не потрібно. Його варто берегти. Сорочку собі потрібно пошити. Ми стали на цей шлях. Беремо сучасні матеріали, але намагаємось робити сорочки з тим стародавнім духом. Для цього збираємо інформацію про виготовлення і використовуємо на практиці. Зшивали їх ідеально. Можна було носити навиворіть. Довго розбиралися з технікою пошиття. Виявилось, що найважче пришивати рукави – потрібно закрити всі шви підкладочною тканиною. Поки одну сорочку збереш, то мабуть зо 5 можна вишити. Дуже складними є збірки та мережива", - каже Анастасія Фоміна.

Під час вечора всі охочі могли приміряти традиційні відшиті сорочки та подивитися на зразки робіт дослідниць. Народні пісні Поділля виконав гурт "Мокоша".

×