Ексклюзиви
понеділок, 11 лютого 2013 11:56

Україну називали Сарматією, Скіфією, Terra Cosacorum - триває виставка стародавніх мап
11

Фото: Фото: Ольга Швед

Подивитись на старовинні мапи України 16-18 століття від 8 лютого, можна у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові. Історичні оригінальні карти раніше були представлені у столичному музеї книги та друкарства України. Саме в цих двох містах зібрана найбільша картографічна спадщина України.

"Ми завжди раді співпраці з іншими музеями, оскільки це завжди своєрідна провокація і для нас, і для партнерів, аби звернути увагу на ті матеріали, які ще не експонувалися, краще дослідити, - каже директор Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська. - В процесі підготовки цієї виставки було відреставровано 45 мап".

Зокрема на виставці представлено 50 карт та 30 картографічних видань з українських державних та приватних колекцій – Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, Музею книги і друкарства України, Фундації ім. Олега Ольжича, громадської організації "Фонд "Український стародрук", Української Вільної Бібліотеки, приватної колекції Володимира Ніколіна, Львівського історичного музею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після багатьох невдач нарешті видали атлас історії України

На особливу увагу заслуговують картографічні видання відомих картографів: Веніаміна Кордта, Степана Рудницького, Володимира Кубійовича, Богдана Кордана і Ярослава Дашкевича.

"Українська картографія не є дуже широко досліджена, - каже завідувач відділу графіки Національного музею у Львові Олена Кіс-Федорук. - Тому поряд з картами ми представили найбільш цінні наукові збірники, які видані Інститутом української археографії, бібліотекою Стефаника у Львові, Українським державним історичним архівом. Авторами цих збірок є Уляна Кришталович. Марія Вавричин , Ярослав Дашкевич. Саме їхньому перу належать серйозні сучасні розвідки".

Львів'янка Марія Вавричин – найбільший знавець досліджень Гійома де Боплана у цілій Україні.

На виставці є альбом Веніаміна Кордта, який було видано в 1930-их роках. Кордт був директором бібліотеки університету святого Володимира, професором цього університету, крім того — заввідділу архіву давніх актів у Києві. У 1899 році як картограф він підготував до ХІ археологічного з'їзду дуже велику виставку в Києві, що складалася з 575 стародавніх мап із 32 колекцій, на яких було зображено територію України. За результатами цієї виставки видали чотиритомний альбом. Один із цих томів належить національному музею Шептицького у Львові.

"Саме в цьому альбомі вперше надруковано факсиміле багатьох стародавніх зображень території України, зокрема й широковідомі сьогодні мапи, французького інженера Гійома де Боплана. – розповідає завідувач відділу графіки Національного музею у Львові Олена Кіс-Федорук. - Ці мапи, одні з перших загальних мап України, були додані до книжки "Опис України", написаної французом. Близько 50 мап із Національного музею Шептицького відібрані й відреставровані спеціально для цієї виставки, але експонувалися лише 30 із них. Було зроблено багато роботи з атрибуції мап, деякі з яких раніше ніколи не експонувалися, є й такі, які ще жодного разу не публікувалися. Тому в нас на меті видання каталогу цієї виставки".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У домі-музеї Альбрехта Дюрера не розповідають про його складні стосунки з дружиною

Щодо самих мап, то відвідувачі мали можливість ознайомитись із старовинними роботами визначних картографів минулого: Клавдія Пголемея, Герарда Меркатора, Себастьяна Мюнстера, Йодока Гондія, Віллема Блау, Джованні Антоніо Маджіні, Йоганна Гонтера, Гійома де Боплана, Томаша Маковського, Ріпні Дзанноні, Матеуса Зонтера, Тобіаса Лоттера.

Традиційна картографія світу розпочинається мапами Клавдія Птолемея. Хоча створені вони були ще на початку нашої ери, проте до 16 століття їх передруковували у різноманітних виданнях Європи.

"Із часом на картах змінювалася не лише інформація, але й сама назва України. Вчені називали її Сарматією, Скіфією, Terra Cosacorum, - розповідають організатори виставки. – Так на окремих мапах українських земель зображені загадкові Амадоцькі гори та Амадоцьке озеро на межі Волині і Поділля".

Українською мовою мапи починають видавати лише наприкінці 19 століття.

1892 року у Львові вийшла друком етнографічна мапа "Русь — Україна і Біла Русь". Вона виготовлена на основі мапи полковника російського Генштабу А. Ф. Фріттіха. На ній показано розселення українців. Області компактного поселення українців тяглися до Дону, Волги і переходили за Волгу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дніпропетровському музею подарували унікальну карту 17 століття

Серед піонерів українськомовної картографії — Товариство "Просвіта" у Львові. 1896 року коштом цього товариства видано впорядковану географом Григорієм Величком "Народописну карту українсько-руського народу".

Особливу увагу відвідувачів привернула карта під історичною назвою річки Дніпра "Борисфен".

"Це лише фрагмент Дніпра, - розповідають організатори виставки. – Ця карта дуже часто перевидавалися. Це робота француза Боплана, видана в 1660-1662 роках. Вона оригінально розмальована. На картуші автор чітко відтворив однострій українських козаків".

Зараз ви читаєте новину «Україну називали Сарматією, Скіфією, Terra Cosacorum - триває виставка стародавніх мап». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути