3 березня на громадських слуханнях жителі селища Коцюбинське Київської області проголосували за приєднання до столиці. "За" проголосували майже 61 відсотків із 1344 осіб. Результати голосування місцева громада направила до Київради та парламенту. Зміну меж населеного пункту має ухвалити Верховна Рада.
- Половина мешканців Коцюбинського працює в столиці. Вони вже давно є фактично її частиною, - розповів Gazeta.ua директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко .
Загалом до Києва щодня приїздить на роботу 560 тис людей із навколишніх населених пунктів. Це міста Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка. Селища Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка, Коцюбинське, Козин, Чабани. Вони зранку приїжджають, увечері їдуть. З Броварського району — це 41% людей, з Бориспільського — 21%, з Ірпінського напрямку - 43%. Приєднання декількох десятків тисяч людей до фактичного населення Києва не становить проблеми.
Але ж це - колосальна територія. Які наслідки матиме приєднання?
Річ не про класичне об'єднання. Повноваження мають бути на тому рівні, де їх можна здійснювати більш ефективно. Комітету й раді таких населених пунктів недоцільно сидіти на Хрещатику. Бо це далеко від тих мешканців. Значно краще вирішувати проблеми, перебуваючи безпосередньо на місці. "Інститут міста" пропонує укласти Києву й територіальним громадам договір про співробітництво. Після цього створити Раду агломерації з кожною громадою села, селища й міста-супутника. Бюджет ради має складатись з рівної частки бюджетів кожної громади. Звісно, у Києва вона буде найбільшою.
Що рада агломерації має вирішувати?
Вона має займатися трьома напрямками: дорожньо-інженерною інфраструктурою, координацією транспортних перевезень і плануванням навколишніх територій. Наприклад, Бортницька станція аерації в Києві приймає стічні води з 15 правобережних і лівобережних селищ і міст. Проте на її реконструкцію і розвиток вони не платять, перераховують кошти лише за послугу. Зараз там ситуація близька до критичної. Столиця сама знайшла японське агентство, яке дасть 800 мільйонів доларів кредиту на реконструкцію. Гроші віддаватиме зі свого бюджету Київ.
Мають нарешті взятися за ремонт розбитих доріг. Також слід покласти край хаосу з маршрутками біля крайніх станцій метро. Спільно спланувати розвиток навколишніх територій. Бо нещодавно одна громада вирішила віддати землю на будівництво торговельно-розважального центру відразу за Кільцевою дорогою. А це додаткове навантаження на інфраструктуру, затори.
За якими критеріями Київ може приєднувати до себе нові території?
Населений пункт має бути не далі 40 кілометрів від межі Києва. Тісно пов'язаний зі столицею економічними та культурними зв'язками.
Коли почнуть створювати Раду агломерацій?
- Минулого місяця мер Віталій Кличко попросив прискорити процес оформлення агломерації. Київрада доручила депутатам почати переговори з представниками навколишніх громад.
Який мегаполіс за кордоном можемо взяти за приклад? Чи є приклади у наших сусідів: Польща, Білорусь, Росія?
Не треба переймати чийсь досвід. Бо кожна країна утворює свою модель самоврядування. Наприклад, у Німеччині їх аж п'ять. У Києві є представницькі органи на рівні міста, району, мікрорайону та будинку. Це — нонсенс, бо породжує конфлікт інтересів. Досвід показав, що дії районних рад зводилися до того, щоб поставити МАФи там, де тільки можна, і ділити базари. Вони дуже швидко роздерибанили комунальне майно, розпродали горища й підвали.
Міста-сусіди погоджують генеральні плани з Києвом? Чи є якісь спільні проекти?
Спільних проектів немає. Генплани не лише не погоджуються, у цих документах пишуть про розширення своєї території за рахунок сусідньої. Тому ми й закликаємо спільно планувати використання земель, аби не шкодити сусідам.
Люди, які не можуть собі дозволити купити квартиру в Києві, обирають дешевший варіант — житло в передмісті. Через це бракує місць у садочках, школах. Як вирішувати цю проблему?
Це завдання теж має вирішувати Рада агломерації. Має резервуватися земля під будівництво шкіл-хабів навколо Києва. Бо в Броварах, Борисполі, Ірпені школи переповнені, діти навчаються в дві-три зміни. Батьки змушені возити їх на навчання до Києва. Школу в селищі поблизу столиці зменшила б затори на дорогах.
2 
7644
Коментарі