Довкола Голодомору була інформаційна блокада. Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповіла історик Людмила Гриневич.
"До 1987 року, поки Володимир Щербицький в одній з доповідей не визнав факт голоду. Москва нарешті дозволила публічно говорити про голод", - сказала Гриневич.
За її словами, за президентства Віктора Януковича тема Голодомору займає таке ж саме місце, як і всі інші елементи гуманітарної сфери.
"Її використовують як частину торгів на внутрішньому та зовнішньому ринку. Янукович заявив у Брюсселі, що голод не був геноцидом. Потім за рік на Львівщині говорив уже про геноцид. Зараз є "Указ про вшанування жертв Голодомору" - без слова "геноцид". Водночас за сприяння президента фінансують пам'ятник у Вашингтоні - із цим словом", - зазначила Гриневич.
На думку вченої, теперішнє офіційне ставлення та інтерпретація Голодомору нагадує суміш "совку" й сучасних російських концептів.
"Голод вже визнається, але часто де-факто виправдовується перемогою у Другій світовій війні. Ну й, звісно, голод не був геноцидом, а це була спільна трагедія усіх радянських народів. Додамо до цього іще демонстративне заперечування тотожності злочинів сталінського і нацистського режимів, неготовність визнати бодай моральну відповідальність за "темні" сторінки радянського історичного минулого на тій підставі, що це, мовляв, "принижує народ і країну" - і матимемо повне уявлення про історичну політику нинішньої влади, яка прагне консервувати тоталітарне минуле", - резюмувала вона.
Більше читайте в журналі "Країна".
Коментарі
3