Французька археологічна місія в Об"єднаних Арабських Еміратах, до складу якої увійшли фахівці з Національного центру наукових досліджень, Національного інституту превентивної археології та Музею історії емірату в Умм-аль-Кайвайні, знайшла найдавніше святилище Аравії (3500-3200 років до нашої ери). Цей ритуальний центр до того ж був присвячений вельми цікавій морській тварині - дюгоню (лат. Dugongdugon).
На території Оманського півострова (султанат Оман і Об"єднані Арабські Емірати) вченим жодного разу не зустрічалося святилище, яке можна було б датувати періодом бронзової ери (3100-1500 років до нашої ери). Перші відомості про стародавні культи відносилися лише до пізнішого часу - залізного віку (I тисячоліття до нашої ери). Тепер же у дослідників з"явився новий унікальний матеріал, що не має аналогів.
Святилище Акаб, датоване приблизно 3500 роком до нашої ери, знаходиться на території Об"єднаних Арабських Еміратів на острові в Ормузькій протоці. Дослідження цього святилища дало історикам перші відомості про стародавні ритуали прибережних жителів.
Сьогодні острів Акаб - пустельне місце. Він розташовується за 50 кілометрів на північ від Дубая у великій лагуні Умм-аль-Кайвайн. У V тисячолітті до нашої ери, приблизно 6500 років тому, на Акабі з"явилася стоянка рибаків - археологи знайшли їх круглі житла. Рибальство було основною діяльністю місцевих жителів. На той час, про який йде мова, всі ресурси лагуни і довколишніх мангрових лісів вже активно використовувалися місцевими жителями.
На початку 1990-х років почалося перше дослідження острова Акаб. Тоді археологи вирішили, що виявили своєрідну бойню - купу залишків, як їм здалося, забитих морських корів. Проте за останні три роки французька команда фахівців з первісної історії спільно з археозоологами провела нові розкопки. Вони виявили, що "бійня" зовсім не безладне нагромадження кісток, а якась впорядкована структура, яка до того ж споруджувалася поетапно.
Кістки належали не морській корові, а спорідненій їй тварині - дюгоню. Сьогодні ці травоїдні ссавці живуть в прибережній смузі Індійського океану і в західній частині Тихого океану. Дорослі особини дюгоней досягають в довжину 4 метри, а їх вага може складати 400 кілограм.
Радіовуглецевий аналіз кісток з острова Акаб дозволив віднести ці останки до другої половини IV тисячоліття до нашої ери (3568-3116 років до нашої ери). Споруда з кісток дюгоней має досить складну структуру: це яйцеподібна платформа площею 10 квадратних метрів і заввишки близько 40 сантиметрів. Вона побудована з кісток не менш ніж 40 дюгоней.
Нижній рівень платформи практично повністю просочений охровим розчином, який забарвив в червоний колір кістки та природні відклади. Тут рівно укладені щелепи дюгоней, які в деяких місцях лежать одна на іншій.
Концентрація предметів на площі 10 квадратних метрів виявилася дуже щільною: археологи виявили 1862 об"єкти, серед яких фрагменти прикрас і знаряддя праці. Експедиція знайшла безліч перлин. Часто дослідникам попадалися порожнисті перлини з двома отворами - рідкісна знахідка в районі протоки.
Розкопки на острові Акаб дозволили вченим прийти до висновку, що в давнину місцеві жителі ретельно відібрали і обробляли кістки дюгоней, а потім побудували з них досить значне за своїми розмірами святилище.
Дивовижний той факт, що черепи Акаба орієнтовані на схід, так само як і черепи похоронених людей в деяких неолітичних похованнях на території Об"єднаних Арабських Еміратів.
3 
1
Коментарі