Сьогодні православні християни святкують Трійцю - одне з найбільших християнських свят, яке відзначається на 50-й день від Великодня в пам'ять зішестя Святого Духа на апостолів і присвячене прославлянню Святої Трійці.
За переказами, після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день: це був п'ятидесятий день після Воскресіння Христова. У євреїв було велике свято П'ятидесятниці в пам'ять Синайського законодавства. Всі апостоли разом з Божою Матір'ю та з іншими учнями Христовими та іншими віруючими перебували в одній світлиці в Єрусалимі.
"Була третя година дня, за єврейським часом, тобто, по-нашому - дев'ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила весь той дім, де перебували учні Христові. І з'явилися вогненні язики і почили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали".
Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню в знак того, що має силу обпалювати гріхи й очищати, освячувати і зігрівати душі.
В Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати на їх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на слухачів, що багато хто увірував і стали запитувати: "Що ж нам робити?". Петро відповів їм: "Покайтеся і хрестіться в ім'я Ісуса Христа для прощення гріхів, тоді і ви отримаєте дар Святого Духа".
Ті, хто увірували в Христа, охоче прийняли хрещення, таких виявилось у цей день близько трьох тисяч чоловік. Таким чином почало влаштовуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова.
Відразу після Божественної літургії в цей день у Церкві служиться вечірня в спогад зішестя на святих апостолів Духа Утішителя. Під час цього богослужіння читаються уклінні молитви, про дарування й нам Духа Святого, Духа премудрості, Духа розуму й страху Божого.
Православні християни в цей день прикрашають будинки і храми зеленими гілочками, квітами.
З прийняттям християнства Трійцею почали називатися Зелені свята. Але протягом багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят. Напередодні Зеленого неділі, у суботу, що називалася клечана, будинок, двір і господарські будівлі прикрашали клечанням - зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлога в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, квітами, аіром.
На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних - померлих дідів-прадідів. Дід-Ладо - добрий дух предків - опікунів роду - разом з гілками-клечання приходив в будинок. На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, обсипаючи їх могили зеленню. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.
Коментарі
10