Якби ми зберегли незалежність 1919 року, то Українська республіка мала б пробританську орієнтацію. Таку думку у журналі "Країна" висловив публіцист сучасності Ігор Луб'янов.
"Оскільки від самого початку Директорія орієнтувалася на Антанту. Велика Британія була єдиною серед її держав, що зі співчуттям ставилася до української незалежності, на відміну від "білої" проросійської Франції", - пояснив він.
"1921 або 1922 року відбулися б вибори до Сойму, а Симон Петлюра став би главою держави з розширеними повноваженнями. Британія швидко вилікувала б його від соціал-демократії", - підкреслив публіцист.
"Українська військова організація (УВО) формувалася б як права альтернатива демократичній владі. У другій половині 1920-х намітився б величезний ідеологічний розрив між УВО та парламентськими партіями. Петлюра намагався б зміцнити свою владу, розпочавши переслідування націоналістів та ухваливши нову конституцію десь 1929-го. За три-чотири роки представники УВО – Коновалець, Міхновський та Болбочан улаштували б заколот і повалили ліберальний режим. Нова влада розпустила б Сойм, а Коновалець став би Провідником, подібно до інших режимів у Східній Європі. Основним союзником України була б Італія, а згодом – Німеччина. У Східній Європі режим Євгена Коновальця підписав би угоду з Угорщиною та Болгарією, наприкінці 1930-х – із Румунією, Словаччиною та Хорватією", - наголосив він.
"Україна вступила би у війну на боці Третього рейха й програла. Київ захопили би радянські війська. Коновальця та його сподвижників було б страчено. У 1946–1947 роках, під впливом радянських військ, країна перетворилася б на Українську Народну Республіку. Очолили б її представники "старої гвардії" комуністів – Шумський, Волобуєв, Іваненко, Бобинський. Першим секретарем Української компартії став би теоретик Олександр Шумський", - зауважив Луб'янов.
"За тодішніх засобів масової інформації на початку 1930-х міста всуціль українізувалися б. Правопис устійнили б десь у середині 1920-х. Було б створено величезний пласт лексики, яку ніхто не скасовував би. Як наслідок, близько 80% спеціальних слів були б зовсім інші", - наголосив він.
"Голодомору не було б. Основна хвиля репресій прокотилася б не 1936–1937-го, а на десяток років пізніше. Українська збірна з футболу дійшла б до фіналу чемпіонату світу 1974-го або 1978 року. Можливо, не раз перемагала б СРСР", - зазначив публіцист.
Луб'янов підкреслив, що у 1960-х Україна почала б виробляти автомобілі.
"Ймовірно, вони були б на зразок Dacia або Trabant. Могли б називатися "Прапор", "Сталь" чи "Трипілля". Можливо, й "Козак", "Запорожець" або "Таврія". Якби Україна виготовляла їх із 1930-х – то було б якесь скорочення, наприклад УТА – Українське Товариство Автомобілів, а люди називали б ці машини "утками", - підкреслив він.
"Вітчизняне кіно було б одним із найвідоміших у Європі. Уже на початок 1980-х Україна відзняла б основні історичні фільми, забивши в підсвідомість громадян, хто для них є національні герої", - зауважив публіцист.
Про те, якою б могла бути Україна, читайте у погляді Ігоря Луб'янова у новому номері журналу "Країна" № 34 (87) за 9 вересня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
2 
79692
Коментарі
5