28-літня Тетяна із селища Карла Маркса в Єнакієвому з допомогою громадських організацій і журналістів намагається знайти захист від власних сусідів. Про дискримінацію, якої зазнає родина Тетяни у зв'язку з її ВІЛ-статусом жінка розповіла на сьогоднішньому засіданні Донецького прес-клубу. У Тетяни є чоловік і 2 дітей - 10 років і 11 місяців, які здорові. Але її діагноз був двічі розголошений працівниками єнакієвських медустанов, що перетворило в пекло життя всієї родини.
Сусіди Тетяни по селищу Карла Маркса постійно цькують її. Про статус Тетяни їм стало відомо близько місяця назад від друкарки комп'ютерного набору, яка працювала в поліклініці. Сусіди, які повстали проти Тетяни, почали збирати підписи під зверненням до місцевої влади з вимогою виселити її родину за межі населеного пункту. Вони відверто загрожують Тетяні і її близьким.
Ст. 132 КК України "Розголошення посадовою особою лікувального закладу відомостей про захворювання СНІДом" карається штрафом, виправними роботами або обмеженням волі.
Однак, місцева міліція не знайшла підстав для порушення кримінальної справи відносно працівниці поліклініки. А прокурор порадив Тетяні послухатися сусідів і змінити адресу.
"Про свій статус я дізналася в 2009 році, - розповіла жінка в інтерв'ю кореспондентові Gazeta.ua. - Взяла за руку свого першого чоловіка і повела на обстеження, дізнавшись про його зради. Потім він зізнався, що вже до нашого шлюбу знав, що у нього ВІЛ. Приховував від мене і не лікувався. Він не наркоман, звичайна людина. У перший раз я вийшла заміж у Миколаївській області, переїхала звідти в Єнакієве, тут вийшла заміж удруге. Другого чоловіка попередила про свій ВІЛ-статус. Приймала антиретровірусну терапію. З'ясувала, що дитина з великим ступенем імовірності буде здоровою. Тому вирішила народити другу. У жовтні минулого року я лежала на збереженні у міськлікарні № 2 м. Єнакієве і лікар на весь лікарняний коридор голосно оголосила, що я маю ВІЛ. Про це стало відомо сусідам по палаті. А тепер відомо всьому селищу. Мені не дають проходу. Розмахують металевими предметами і кричать: "Тобі тут не місце!".
Випадок розголошення діагнозу лікарем Єнакіївської міськлікарні № 2 для установи закінчився вибаченням. А працівниця поліклініки після звернення Тетяни в міліцію вирішила звільнитися. Але сім'я Тетяни продовжує зазнавати утисків. Тому жінка вирішила боротися за свої права за допомогою засобів масової інформації. Так вона розраховує підвищити грамотність і толерантність своїх кривдників.
"Таких як я в цьому селищі може бути безліч. Ті люди, які кричать мені вслід образливі слова можуть мати самі ВІЛ і не знати про це. Вони ніколи не обстежувалися, не знають як ця хвороба передається, але влаштовують мітинги у мене під вікнами", - каже Тетяна.
За інформацією правозахисників, таке відношення до ВІЛ-інфікованих людей не рідкість. Співробітники управління підприємства "Донецькоблгаз" в місті Шахтарськ кілька місяців тероризували одну з жінок, що живе з ВІЛ-статусом, вимагаючи від неї звільнитися. Коли це не вдалося, жінку вигнали з роботи за вигадані прогули.
"Вимагали від неї медичну довідку про проходження психіатричного обстеження, хоча це не законно. Потім не давали завдань і фізично заважали їй розписуватися в журналі, де фіксується факт перебування на роботі, хоча жінка на роботі перебувала. Вона подала позов і виграла, їй виплатять компенсацію за вимушений прогул", - розповіла Людмила Дешко з правозахисного руху "Гідність".
Донецьким громадським діячам відомі так само два випадки позбавлення жінок материнських прав тільки на тій підставі, що вони є носительками ВІЛ.
"У нашій країні боротьба з поширенням ВІЛ часто зводиться до боротьби з ВІЛ-позитивними людьми", - прокоментувала Світлана Мороз з благодійної організації "клуб Світанок".
Коментарі
8