"Посадовці сприймають підприємців виключно як засіб викачування грошей. Мене ніколи ніхто — ні голова обласної адміністрації, ні районної — не запитав, які проблеми, чим допомогти, — розповідає львівський бізнесмен Іван Залізний, 40 років. Він заснував фірму "Оліяр", яка розливає і фасує олію "Майола".
— Коли 2008-го долар піднявся на 60 відсотків, ніхто не поцікавився, як ми даємо собі раду, — каже. — А в нас же всі кредити — валютні. За рік рентабельність моїх підприємств через інфляцію впала вчетверо. Підприємства в області не живуть, а виживають. Губернатор дбає не про розвиток регіону, а про те, як зібрати кошти і переслати їх на якісь там цілі, — ляскає себе по кишені піджака.
Фірма "Оліяр" займає велику територію в селі Ставчани Пустомитівського району. Як вдалося отримати цю землю?
— Там було таке болото, що корови топилися. До 2 метрів підсипав будівельними матеріалами. І навіть за те болото деякі депутати хотіли гроші. Платити за все треба. У мене на фірмі 10 юристів. Із невеликими чинушами вони самі вирішують справи. Наприклад, хочемо піднести ціну на олію. Мусимо звертатися в адміністрацію з обґрунтуванням. Хоч і так видно, що все зросло — закупівельна ціна, пальне, послуги. Тільки через місяць адміністрація дає відповідь, чи маю я право підвищити ціну. Юрист їздить туди-назад в адміністрацію. Його відфутболюють: той чиновник не мав часу, той на обіді, той захворів. Доки не завезеш хоча б шампанське. За кордоном земля оформляється чотири місяці, у нас — два роки.
Ви здали суддю Ігоря Зварича Службі безпеки України, коли він вимагав хабара. Справа стосувалася земельного питання?
— Я взяв в оренду 360 гектарів людських паїв у селі Басівка піді Львовом. Планував звести там доступні для людей будинки. З"явилися б сотні робочих місць. Басівка перетворилася б на європейське село. Та для цього треба було змінити цільове призначення землі, корегувати генплан населеного пункту. Щоб довести людям, що вони матимуть з того зиск, ми збудували в Басівці школу, реставрували церкву, проклали 15 кілометрів доріг, зробили навіть під"їзди до брам. Три роки тому вклали 20 мільйонів гривень. Проте знайшлося в селі троє ініціаторів, яким це не сподобалося. Вони подали у прокуратуру, ніби ці землі є особливо цінними. Пустомитівський районний суд підтримав мене і громаду. Справа пішла в Апеляційний обласний. Зварич узяв 100 тисяч доларів і обіцяв, що не змінить рішення. Але згодом знахабнів і вирішив, певно, що йому треба мільйон. Зараз справа повернена в першу інстанцію. Той інвестиційний проект на сьогодні мінусовий. Землі пустують.
Як влада реагувала на ці проблеми?
— За затвердження генплану Басівки в обласній раді нам назвали цифру 800 тисяч доларів.
Треба на 25 відсотків зменшити кількість чиновників, дати їм гідну зарплату
Розкажіть як починали свій бізнес?
— Починав із нуля. Батько помер, коли мені був лише місяць. Мати працювала продавщицею. Я пішов із хати практично без нічого — і дякую Богу. Коли розвалився Союз, Україна втратила мережу поставок, зокрема на продукти харчування. За олією стояли черги. Мав знайомих на сході України. Там олія коштувала 40 копійок за літр, у нас — 80. 1995-го почав возити олію нефасовану і продавати на розлив із бочок на базарах. Згодом моя команда мала з 20 лотків, продавали у Львові, в Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській областях. Постало питання про якість продукту. Маленький цех з очищення створили 1998-го. Продавали 100 тонн олії на день. 2001-го створюємо "Оліяр", фасуємо рафіновану під торговою маркою "Майола". Сьогодні наше виробництво — 300 тонн на добу. На моїх підприємствах працюють 1100 людей. Зарплата — 4 тисячі гривень.
Чому так стрімко ростуть ціни на продукти?
— У сільському господарстві не виконується жодна державна програма. Навіть по відшкодуванню кредиту. Програми розвитку регіону пишуть для "галочки" в Київ. Моє підприємство розірвало контракт з Аграрним фондом, який у вересні не заплатив мені три мільйони 700 тисяч гривень. Влада повинна дати сільгоспвиробникам дотації — на закупівлю вітчизняної техніки, добрив. Одні виробляють — інші у своїх же купують. Плюс дотації на гектар посіву, відшкодування на банківські відсотки по кредиту. Гроші на ці дотації треба брати з податків тих же виробників.
Яка реальна ціна за літр соняшникової олії?
— Хтось кинув дурницю, що олія подорожчає. Люди в паніці кинулися купляти. Вона якщо і подорожчає, то на гривню, не більше. І якщо хтось пише на упаковці, що вона без холестерину і накручує ціну — не вірте. Олію сам Бог холестерином не нагородив. Є одна-єдина технологія віджиму, яка не дозволяє чогось оминути, а щось прикрасити. Рослинний жир тепер має середню ціну 11 гривень 15 копійок за літр. Плюс-мінус залежить від доставки.
Як бізнесмен, що порадите владі змінювати насамперед?
— Стримати девальвацію національної валюти. Спростити податки, зменшити адміністративний тиск, провести адміністративну реформу — і запрацюють сотні підприємств. Треба на 25 відсотків зменшити кількість чиновників, дати їм гідну зарплату. І показати, що вони мають не лише права, а й обов"язки та відповідальність.
2 
1
Коментарі