— Всі за мною, — каже англійською студентка університету Шевченка 23-річна Анна Литкіна. Веде екскурсійну групу вболівальників із Близького Сходу. Вони йдуть повільно, зупиняються біля кіосків і магазинів, фотографують небагато. Попереду й позаду групи йдуть дівчата із піднятими зеленими табличками з написом "Кастрол".
— Це виробник автомастил. Туристи від цієї фірми приїхали на чемпіонат із Лівану, Сирії та Арабських Еміратів, — каже Анна Литкіна. — Їх мало бути 25, але дев'ятеро не змогли вранці встати після вчорашнього походу до "Водка бар" на майдані.
Дівчина навчалася на піврічних курсах екскурсоводів, витратила на це 6 тис. грн. Отримала ліцензію.
— Мене історія Києва давно цікавила. Вирішила заробити на цьому. Одна з відвідувачок курсів запропонувала мені роботу екскурсовода.
Екскурсія містом для іноземців триває 2-3 год. Гостей ведуть від Софіївської площі через Андріївський узвіз і Оперний театр до фан-зони на Хрещатику.
— Вболівальники, як діти, розбігаються, коли бачать сувеніри. На Андріївському ледве їх зібрала. Почали купувати матрьошки, самовари. Один із них узяв шаровари й хутряну шапку. Їм складно пояснювати про Золоті ворота, Софію Київську, бо слухати довго вони не люблять.
За 1 год. екскурсії англійською платять 150 грн, за день Анна заробляє 300-400 грн. Година італійською коштує 200 грн.
У фан-зоні на Хрещатику до туристів підходить дівчина в плюшевому костюмі мавпи.
— Дай п'ять, — протягує руку сирійцеві. Позує поруч, доки колега сирійця налаштовує камеру. Турист дає їм 2 грн.
— Нє, мало, — каже її товариш у костюмі качки Скруджа МакДака. Іноземець дає 50 грн.
— Араби дуже щедрі. А ось англійці скупі страх, — говорить студент педуніверситету ім. Драгоманова Олексій Кравець, 20 років. — Один із них дав мені 50 центів, а коли я сказав, що це не гроші, й ті забрав. Шведи платять непогано, по 100-200 гривень за фото. У них там ціни дуже високі, то вони думають, що і в нас так.
Упродовж дня з Олексієм фотографуються 400-500 людей.
— Додому приходжу ніякий, жарко в цьому вбранні. Ще й усім усміхатися треба. А ввечері багато п'яних просять сфотографуватися. Вчора мені хутро пивом облили. Прав, а зранку феном сушив.
За місяць йому платять ставку 700 грн, дають костюм.
— Половину виручки я віддаю фірмі. Решта лишається мені. Думаю, за час чемпіонату тисяч 8 зароблю. Куплю собі планшет.
У білому наметі 25-річна Галина Булгакова малює дівчині на щоці український прапор фарбою. Таке зображення коштує 10 грн, футбольний м'яч — 20, розфарбувати все обличчя 30, волосся — від 50 до 80 грн.
— Найчастіше просять розмалювати українці й шведи. Один наш уболівальник прийшов у самих шортах. То ми йому весь торс і ноги розфарбували в жовто-синє. Лисину теж покрили. 100 гривень нам заплатив.
45-річний Геннадій Колесник підмітає у фан-зоні асфальт. Приїхав до столиці з Кіровограда п'ять років тому, живе в притулку. Роботу змінює щомісяця.
— Буду увольнятися. Тут багато робочих, а місць немає. Їм треба таких, щоб круглосуточно прибирали, а я не можу повний день, бо з притулку виженуть. Платять нам по 15 гривень в час. Я заробляю 150 гривень, — каже.
3 
1
Коментарі