Андрій Ярмоленко не зміг заграти в лондонському "Вест Гемі" через особливості характеру. Тому що все інше, включаючи майстерність і готовність грати у футбол на найвищому рівні, нікуди від нього не поділися. Але в такому турнірі, як чемпіонат Англії, цього замало.
Давайте згадаємо початок футбольної кар'єри Андрія. Лише довіра тренера Валерія Газзаєва, який уперто ставив до складу неоковирного форварда, дала йому змогу подолати психологічні проблеми і стати на довгі роки беззаперечним лідером "Динамо" і збірної України.
Той факт, що довіра до Ярмоленка коштувала тренеру звільнення, всі забули. Як і можливість розпочати закордонну кар'єру 2012-го, коли футболіст ішов угору й додавав у грі з кожним матчем. Можливо, тоді він зміг би повторити шлях Андрія Шевченка.
Натомість Ярмоленко став першим номером у клубі та збірній, гравцем, який вирішував долю важливих поєдинків, ведучи за собою партнерів. Щоправда, були й інші моменти – у низці надважливих матчів проти найсильніших суперників Андрій буквально "зникав" із поля, надійно прикритий кваліфікованими захисниками. Але йому це прощали, бо кращого футболіста в нас не було.
Коли ж настав час спробувати себе за кордоном, наш лідер опинився в незвичній ситуації. Подібних до нього претендентів на лідерство в Дортмунді, а тим паче в Лондоні, було з півтора десятка. А тренера, який повірив би в нього і продовжував ставити у склад, ані в "Борусії", ані у "Вест Гемі" не знайшлося. Бо вони запрошували готового лідера атаки, який не зміг виправдати надій із перших же матчів. У таку ж ситуацію в Лондоні свого часу потрапив Сергій Ребров.
Що далі? Все залежить від того, чи зможе Ярмоленко для себе визначити рівень амбіцій, що відповідає нинішньому рівню його гри. Цілком імовірно, що він продовжує вірити в себе і налаштований таки стати лідером "Вест Гема". Та чи відповідає ця рішучість реальному стану справ? Час покаже. Не можу знайти причин, з яких Ярмоленко відмовиться від цього шансу і заодно від мільйонів, які передбачає його контракт.
1 
1
Коментарі