Вперше заяву про створення Комітету опору диктатурі "Свобода" випадково побачила в Інтернеті. Нас попередньо ніхто не запрошував до нього, не інформував про те, що опозиція збирається і має намір підписувати спільну заяву. На нас вийшли вже після її оприлюднення - мовляв, не знайшли відразу наших телефонів.
Звісно, ми приєднались до цього Комітету і візьмемо в його роботі активну участь. "Свобода" буде намагатись переконувати його учасників розробляти довгострокові тактику і стратегію, бо без них відбудеться звичайний випуск опозиційного пару.
Хоча питання про сенс створення додаткової опозиційної структури, якщо подібне об'єднання вже існує, залишається актуальним. Можливо, комусь просто хочеться назвати старе новим. Можливо, це робиться з метою залучення додаткових учасників. А, може, комусь незручно було вступати до Комітету захисту України? Головне, зрештою, щоб від усього цього був позитивний ефект.
Насправді сьогоднішня проблема полягає не в тому, щоб створювати чи не створювати, називати чи не називати, підписуватись чи не підписуватись під чимось новим. Нам вкрай необхідно розробляти і втілювати стратегію конкретних дій. Якщо в опозиції не буде плану поетапних дій, чіткого бачення майбутнього для того, щоб спочатку побороти режим Януковича, а потім мудро розпорядитись отриманою владою, то всі сьогоднішні потуги, даруйте, до одного місця.
Очевидно, що справа вже не у Тимошенко. Більшість усвідомлює, що в Україні будується диктатура і знищуються принципи народовладдя. Про це "Свобода" постійно говорила й раніше, але до нас, на жаль, не особливо прислухались.
Сьогодні ми не лише своїми підписами, а й діями доводимо опір диктатурі. Йдеться про проведення позачергових сесій місцевих рад й прийняття відповідних заяв. Адже очевидно, що насамперед слід скоординувати діяльність органів місцевого самоврядування, де більшість належить опозиційним силам.
Стався арешт Тимошенко - на другий день відбулись скликання депутатських сесій у Львові, Тернополі, Івано-Франківську. Кожна заява тамтешніх рад є голосом громади і можливістю підігріти протестні настрої у людей. Саме завдяки отаким рішенням сесій, заявам і коментарям люди отримують необхідні інформацію та енергію, які їм дозволять завтра, за необхідності, залишити роботу, родини, піти протестувати і боротись за свої права.
Але тут виникає запитання: чому зараз відбуваються позачергові сесії місцевих рад лише там, де більшість має ВО "Свобода"? І чому там, де, наприклад, БЮТ має депутатську перевагу, сесії не скликаються? Діяти слід по всій Україні.
2 
1
Коментарі
75