Євросоюз запроваджує санкції і водночас платить Росії мільярд євро щодня

Євросоюз запроваджує санкції і водночас платить Росії мільярд євро щодня. Україні за місяць війни вони дали мільярд євро, – каже директор ExPro Consulting Геннадій Кобаль

Враження, що є градація у відмові Європейського Союзу від російських енергоресурсів – вугілля, нафтопродуктів, нафти й газу. Саме в такій послідовності. Що відбувається з енергетикою Європи?

– Енергетичний ландшафт Європи нині змінюється. ЄС скрупульозно підходить до цього. Бачить, що впровадження санкцій має відносний успіх. Є розуміння, що Росії вони платять мільярди євро за енергетичні продукти – нафту, бензин, мазут, дизпаливо та інші продукти нафтопереробки.

Мені здається, європейці розуміють, що Євросоюз запроваджує санкції і водночас платить Російській Федерації мільярд євро щодня. Україні за місяць війни вони дали мільярд євро. Тому обмеження поки що неефективні. Уже пройшли п'ять пакетів санкцій. Усі бачать їх неефективність. Тому зараз розробляється інший підхід до запровадження санкцій. Суть полягатиме в тому, щоб узагалі відійти від споживання російських енергетичних продуктів.

А як це вплине безпосередньо на європейський ринок?

– Треба розуміти, що європейський ринок – це найбільший енергетичний ринок у світі. Він імпортує енергоносії, тоді як у США переважно свої внутрішні ресурси. Європа – це преміальний ринок у світових масштабах. Тому для Росії він є головним. До США далеко, і вони купують малі обсяги. Азійський ринок важчий через логістику і не споживатиме російських енергоресурсів на рівні Європи. Тому відмова європейського ринку від російських енергопродуктів є проблемою.

Зараз в Європі відмовляються від російського вугілля. Там частка РФ мінімальна. Але мені здається, що на вугіллі будуть відпрацьовані підходи, які далі застосовуватимуть щодо інших товарів. Від вугілля відмовитися легше, бо Європа скорочує його споживання, закуповує небагато.

 

А далі?

– Потім буде питання нафти й нафтопродуктів. Це ж не просто відмовитись від нафти, а й заблокувати, скажімо, банки й закрити всі формальні лазівки для обходу санкцій. Бо зараз російську нафту розбавляють іншою, тому частково так обходять санкції. Але є таке поняття, як вторинні і третинні санкції. Спочатку забороняють саме російську нафту, потім шукатимуть шляхи обходу санкцій і забороняють їх. Таким чином це все буде далі розвиватися. Зараз відпрацюють на вугіллі. І цього ж року ми побачимо серйозні перетворення на ринку нафти та нафтопродуктів у Європі. Є можливість замінити російський ресурс. А от із газом важче, бо треба зроби­ти дуже багато, а з нафти є можливість перейти на інші джерела.

Які саме?

– Північна Африка, Іран, Венесуела в Мексиканській затоці. Це буде спонукати до розрядки в Південній Америці. США не так багато дадуть грошей Венесуелі, але зможуть відновити контакт із країною, яка на кілька років випала з орбіти Вашингтона. Ми бачили, що свого часу Венесуелу підтримали Китай, Росія та білоруські компанії. Але це нічого не дає. Бо якщо запроваджуються санкції проти енергетики, то замістити Європу і Штати важко. Якщо ЄС і США когось блокують, то вони свого досягають. Тому так само буде і щодо Росії.

А що приносить Російській Федерації найбільше грошей?

– Нафта. Газ за останній рік аномально подорожчав, але за багато років саме нафта й нафтопродукти приносили Росії найбільше грошей. Усі попередні 20 років нафта була основним джерелом надходження доларів у країну. Тому якщо навіть щодо газу це все затягнеться на два роки, то щодо нафти серйозні зміни можливі вже до кінця цього року.

Навіть якщо частина членів ОПЕК не буде нарощувати видобуток, то є інші голодні нафтовидобувні країни – Венесуела, Іран, Ірак, Лівія, Нігерія, Ангола, Мозамбік. Є можливість посунути Росію. Це вже поволі відбувається.

Хоча, звісно, європейська бюрократія не любить різких кроків, але після шоку 24 лютого сталося ще декілька жахливих речей – обстріли Києва, Маріуполя, Харкова, Чернігова, різня в кожному місті. Щоразу рішучість європейських чиновників щодо Росії зростає.

Здається, що цей маховик уже на такому етапі, що назад вороття немає. Санкції запроваджують довго і скрупульозно, але потім вони не скасовуються. Згадаймо, скажімо, поправку Джексона-Вейніка (стаття-додаток до закону про торгівлю США 1974 року, яка обмежувала фінансові й торговельні стосунки США із країнами, уряди яких порушують права людини. – Країна). Уже коли все змінилось, а санкції ці працювали, хоч і здавалися анахронізмом. Їх запровадили через те, що Радянський Союз не дозволяв євреям виїхати за межі країни. Тому, на мій погляд, і теперішні санкції матимуть тривалі наслідки.

Наскільки важливо для Кремля отримувати нафтодолари?

– Якщо Кремль втратить європейський енергетичний ринок, то можна сказати, що втратить джерело найбільших доходів і це буде зовсім інша Росія. Зараз уже немає сухопутного кордону між Європою і РФ. Польща заборонила будь-який рух товарів. В Україну нічого не рухається через війну. Все. Отримати автомобільним транспортом товари неможливо. Та й Фінляндія оголосила обмеження. Тому це дуже широкі санкції.

Треба щоб і Україна була готова. Вона є транспортером російської нафти в Європу. Маємо відмовитися від цього, перекрити ці потоки. Але чи готова Україна відмовитися від цих доходів? Бо основні європейські маршрути – нині морські: Новоросійськ – у Чорному морі, Усть-Луга – в Балтійському морі. Вони всі тепер переживають важкі часи.

Нафту поки ще можна транспортувати, а по нафтопродуктах уже затовареність велика. "Лукойл", "Татнефть" зупинять переробку, бо нема куди дівати продукти переробки. Там реальні проблеми, а з кожним тижнем їх буде більше. Плюс є санкції проти російських транспортних компаній. Порти легко відсікаються від морської торгівлі: військові навчання країн НАТО, страхування російських суден. Проблеми на кожному етапі.

Чи може Росія переорієнтуватися на Азію?

– На азійському ринку так само будуть складнощі. Бо європейські та американські компанії виходять із проєктів на Сахаліні. А це було енергетичне джерело, там найбільші платформи, найглибші СПГ-проєкти, найглибші свердловини. Це все іноземці робили, і це все буде потихеньку вмирати. А Сахалін орієнтується на азійські ринки. Плюс Японія і Республіка Корея будуть включатись у санкційний тиск. Навіть такий багаторічний союзник, як Китай, намагається не купувати більше, ніж потрібно, і притому ще й отримати знижки. Плюс північні проєкти "Новотека" всі зупиняться. Вони теж дуже перспективні й орієнтовані вже на Європу. Реалізація цих проєктів могла б Росії дати багато. Але тепер ці проєкти не запрацюють. Старі діятимуть, якось їх переоформлять, але можна сказати, що Росія не буде розвиватися. Через якийсь час почне програвати, її частка на світових ринках зменшиться.

Ще одна країна – Білорусь, звідки в Україну заходили російські війська, стартували ракети й літаки. Що буде з білоруськими нафтопродуктами, які торгувались в Україні?

– Білорусі на енергетичному ринку вже немає. Вона просто одержує дешеву російську нафту й газ. Має нафтопереробні заводи, а основним ринком збуту в них була Україна, звідки отримували виручку у валюті. Зараз вони фактично втратили збут. Для Білорусі Україна – це колосальний ринок. Плюс вони в нас заробляли як газосервісні компанії: бурили, проводили гідророзрив. Звісно, що тепер їм ніяк не переорієнтуватися. Вони не зможуть продавати щось Європі, лише конкурувати на російському ринку. Але там у них нічого не вийде. Тому в білорусів переробка впаде орієнтовно на 80 відсотків, а доходи на 90.

Що робити Україні, бо Білорусь відпадає як постачальник, а наша інфраструктура значно пошкоджена?

– Змінювати логістику. У нас є Румунія, Болгарія, Польща, Литва, Словаччина, Угорщина. Треба шукати виходи. Європейський ринок великий, і треба там бути. Плюс Євросоюз буде відходити від нафти і нафтопродуктів, переходити на електромобілі, тому для України знайдуться нафтопродукти. Немає дефіциту на європейському ринку, його легко компенсувати. Україна не такий великий споживач, щоб не задовольнити свого попиту.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

×