Худою почуваюсь, якщо важу менше 42 кілограмів

 

У відпустці перші три дні ломить тіло – настільки воно звикло до інтенсивної праці, – каже балерина Катерина Кухар

Із Катериною Кухар зустрічаємося біля входу в ресторан "Італія" на столичній Оболонській набережній. Катерина у приталеному шифоновому платті пастельного відтінку. Сідає за столик на терасі, замовляє апельсиновий фреш.

– Недавно повернулися з відпустки. Були в Одесі, – каже. – Давно не відпочивали в Україні. Цього року вирішили не везти дітей далеко. Вітчизняний сервіс приємно здивував.

Стати балериною схотіли самі?

– 5-річною гралася в пісочниці. Підійшла жінка і просто там перевірила мою стопу на гнучкість, подивилася, як ходжу. На другий день мене взяли в Палац спорту – на спортивну гімнастику. Привели у величезний зал із батутами, гімнастичними кільцями й турніками. Мене, непідготовлену дитину з вулиці, відразу посадили на поздовжній шпагат на банкетці. Від болю покотилися сльози. Мама віддала мене на балетний гурток. Звідти – в хореографічне училище.

Його директором була народна артистка Радянського Союзу прима Тетяна Таякіна. Вона захотіла працювати зі мною. Її чоловіка Валерія Ковтуна Майя Плісецька (видатна радянська балерина. – Країна) колись називала "найкращим партнером". Казала, що в нього надзвичайні руки. Валерій Пет­рович викладав у мене дуетний танець. Усі підтримки, комбінації показував на мені. Завжди говорив: "Хоч би що сталося в дуеті – винен партнер".

Усі хлопчики під час навчання бурчали на партнерок: "Ти товста". Якщо не виходив пірует, звинувачували дівчат. Я жодного разу не чула цього на свою адресу, а однокласниці обливалися через це слізьми.

При тому, що важили, мабуть, кілограмів по 40?

– Дівчатка були різні – і худенькі, і повніші. Цей період припадає на гормональний перехід. Через важкі фізичні навантаження у багатьох починаються збої по жіночій частині.

Педагог тримала мене в їжакових рукавицях. Працювали тільки в трико і купальниках. Сховати зайвий кілограм не виходило. Нам казали: "О шостій вечора рот і холодильник – на замок. Для мене це був найважчий час. Не можу заснути голодною. Навіть зараз, як чогось не з'їм перед сном – до ранку дивитимуся на зорі.

Дівчаток із зайвими кілограмами не допускали до партнерських танців, щоб не травмувати хребет хлопчиків.

Цього літа мене запросили у журі на держіспит в Паризьку балетну консерваторію. Комісія вагалася, які оцінки ставити одній дівчинці. У неї був сильний контраст між балетним умінням і некрасивою зовнішністю. За танцями претендувала на прем'єрські партії. Але мала непропорційне тіло: короткі ноги, довгий торс, велика голова. Прем'єрська партія у "Сплячій красуні" їй не світила, могла претендувати хіба на партію феї Карабоз. У нас її танцюють чоловіки. Але все-таки поставили хороші оцінки.

Дівчатка, які йдуть на балет, мають тонкі кістки, руки, довгі стрункі ноги. Декому схуднути допомагають пологи.

Але ж балерини бояться народжувати?

– Незрозуміло, як зміниться тіло після пологів. Кожен організм реагує ­по-своєму. У мене, наприклад, після перших пологів була депресія. Думала: де мої кубики на животі? Відчула себе неідеальною. Головне – взяти себе в руки.

Як стимулювати силу волі?

– В училищі мала проблему – через пишну п'яту точку мене називали Дженніфер Лопес. Педагог підібрала комплекс вправ, які потрібно було повторювати щодня по 200 разів. Привчила себе робити їх щоранку так само, як чистити зуби – і досягла потрібних пропорцій.

Тетяна Олексіївна Таякіна завжди казала: "Хоч який у тебе настрій, залишай його за дверима балетного залу. Балет – це чоловік, який не прощає зрад".

Як відновлюєтеся після фізичних навантажень?

– Працюю по шість днів на тиждень. Робочий день починається з уроку класики. Напередодні триактної вистави репетиція триває 4–5 годин. У день спектаклю на обід вживаю вуглеводи. Дуже люблю спагеті. Можу випити чай із шоколадною цукеркою.

Перед виступом завжди хвилююся. До того ж сцена Національної опери має великий покат, нахил, щоб глядачеві було краще видно. Коли до нас приїздять запрошені артисти, вони в шоці. Змушені тримати корпус зовсім інакше.

Чоловіків-танцівників високого класу вистачає?

– Ні. Я кілька разів була на конкурсах і намагалася привабити до нас цікавих артистів. Торік у Берліні, Сеулі пропонували танцівникам грант на місячне стажування в Київському оперному театрі. Надавали проживання і можливість участі у виставах. Але їх не задовольняють наші зарплати.

На міжнародних конкурсах артисти обговорюють їх. Мені страшно переводити наші зарплати у валюту.

В якому віці артисти балету йдуть зі сцени?

– Чоловіки значно раніше за жінок. Особливо – прем'єри. Вони весь час носять нас на руках. Ці підтримки дають сильне навантаження на спину, багато артистів мають грижі і травми.

Робочий вік був раніше коротший. Ми прирівнювалися до шахтарів і могли виходити на пенсію в 37 років. Зараз підвищують пенсійний вік балерин до 55. Можете уявити 50-річного артиста балету в білому трико?

Психологічно важко покидати сцену?

– Примам, які звикли до овацій і світла софітів, сцена – це наркотик. Як і фізичне навантаження. У відпустці перші три дні відчуваю ломку в тілі – настільки воно звикло до інтенсивної праці. Особливо важко під час тривалих перельотів, коли треба сидіти на одному місці. Аж суглоби викручує.

Службові романи трапляються?

– Часто. У нас теж закрутився службовий роман. Олександр красиво залицявся. Починав із солодощів. Приходжу після репетиції у гримерку, а там стоїть тістечко з кремом і з полуничкою зверху. Він майстер готувати. Коли їздимо на тривалі гастролі, беремо з собою японські плитки. Олександр може приготувати в них і спагеті, і супи, і морепродукти.

Що дозволяєте собі їсти?

– Усе, але в розумних межах. Умію, якщо треба, ставати собі на горло. У Швейцарії півроку тому так схудла, що подруга-дієтолог забрала на квартиру і на тиждень посадила на вершки з безе. Сказала: "Твоя пачка уже теліпається і ходить окремо від тебе". Важила тоді 41,5. Якщо маю менше 42 кілограмів, почуваюся худою.

Коли завагітніла, лікарю на УЗД сказала: "Здається, що я при надії". Він зміряв мене іронічним поглядом: "У вас жиру немає для вагітності. Ідіть поправтесь. А тоді приходьте". Коли виявив, що я справді вагітна, здивувався.

Як ноги витримують сильні навантаження?

– Найпоширеніша проблема – кісточки на великих пальцях. У мене вони з'явилися з 9 років. У багатьох – проб­леми з нігтями. Через шкідливий клей у пуантах у дівчат нігті просто злазили. Іноді роздираємо ноги до м'яса – так стираємо верхній шар шкіри.

В училищі, доки шкіра ніжна, брали шовкові тасьми й обмотували кожен палець. Інколи ще й целофановими кульочками обгортали. Зараз є чимало вкладишів у пуанти, які захищають шкіру.

Ноги – це наш хліб. В училищі категорично забороняли кататися на лижах і ковзанах. Ковзани розвивають плоскостопість. Велосипеди накачують ляшки-галіфе. Це зовнішні м'язи.

У дитинстві дідусь купив велосипед, і я все літо їздила. У вересні прийшла в училище й моя педагог за голову схопилася. "Галіфе" зійшло після вправ на розтяжку.

Чим відрізняється українська балетна школа від іноземних?

– Темпераментом, емоційністю. Ми не сприймаємо танець тільки як відточену техніку і потрапляння в музику. На сцені проживаємо свої партії. В Європі та Америці я часто бачу безликий танець.

Були нагоди працювати за кордоном?

– Ще під час навчання в училищі запрошували стажуватися у Швейцарії. Педагог через мій юний вік не відпустила. По закінченню училища запрошували в Мадрид у королівський балет. Олександра кликали в Пітер – у Маріїнський театр. Потім – у Большой. А він саме почав до мене залицятися. Відмовився від пропозиції, бо хотів бути зі мною.

Чи може жінка у наш час бути слабкою?

– Жінка повинна вміти поєднувати силу і слабкість. Чоловіки тримаються далі від сильних жінок. Бо розуміють: щоб підкорити таку, треба бути сильнішим за неї. А це складно. Зараз жінки набрали серйозних обертів – мають посади в уряді, воюють. Я теж слабших за себе чоловіків поряд не тримаю.

Спостерігаю погану тенденцію: кілька самодостатніх, красивих подруг займають високі посади, заробляють хороші гроші. Однак самотні.

Чоловіки розслабилися. Навіть залицяються не так довго і красиво, як колись. Світ інтернету і Facebook розхолодив їх. Вважають, достатньо щось написати, позагравати – і можна кликати на побачення. А де ж вчинки?

У балеті і мистецтві часто зустрічаються чоловіки з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Напевно, це пов'язано з тим, що хлопчики змалку бачать дівчаток у купальниках, для них це доступно. Тактильний контакт із дівчатами щодня – уроки дуету, підтримки. Відкриті тіла в трико. Жіноче тіло втрачає загадку для хлопців.

×