Ексклюзиви
вівторок, 05 квітня 2022 10:40

Кремль застосовує методи воєнних злочинів та злочинів проти людства

Після України Путін знищив би національні еліти сусідів

Яке ваше сприйняття відкритої війни Росії проти України?

– Я народився в Україні, тож у мене специфічне українсько-грузинське сприйняття. Після визнання Москвою ОРДЛО я чекав на війну, але в межах Донецької й Луганської областей та, можливо, за сухопутний коридор у Крим. Усе було схоже на те, як Росія починала війну проти Грузії 2008 року, – на­вчання, концентрація військ уздовж кордону. Але я не очікував, що Путін здійснить ритуальний акт убивства Російської імперії.

Чому?

– Було зрозуміло, що Путін не мав аде­кватної інформації про Україну. Вийшло все зовсім не так, як вони планували. Коли висаджували десант у Гостомелі, я згадав Крим. Та тепер гелікоптери почали збивати, а десантників знищувати. Коли вони засилали диверсійно-розвідувальні групи на столичну Оболонь, я внутрішньо напружився. Однак, коли дізнався, що люди просто відібрали в цих ДРГ бойові машини піхоти та взяли їх у полон, то зрозумів: росіяни йшли на парад, як у фільмі "Блокада". Це фільм мого дитинства, там німці йшли парадним маршем. Однак тут окупанти не розуміли, що їхні танки зустрінуть протитанкові ракетні комплекси.

  Ґела ВАСАДЗЕ. Народився 27 вересня 1968 року в Одесі. Навчався в Казанському університеті, магістр соціально-політичних наук. Завідував відділом фонду ”Інтелект ХХI століття”. Був директором дочірньої структури ”Тат­інфрабанку”. Із 1998-го по 2004 рік – директор грузинської Iveria Tobacco Company. Згодом – заступник директора консалтингової компанії International Petroleum Importers. Брав участь в аналізі фармацев­тичного ринку Азербайджану, що його проводила компанія ABC, у створенні екологічно чистого сільгосппідприємства в Ассуреті, здійсненого Патріархією Грузії спільно з Elkana, Oikumeniche Diakonia. Очолював інформаційно-аналітичний відділ громадського руху ”Об’єднана опозиція – ”Наша Аджарія”. Брав участь у поваленні режиму Аслана Абашидзе – керівника Аджарської автономії у складі Грузії. Був віцемером Батумі. Активний учасник Революції троянд. Експерт Грузинського центру стратегічного аналізу та ведучий аналітичного ютюб-каналу ”Новини Кавказу”
Ґела ВАСАДЗЕ. Народився 27 вересня 1968 року в Одесі. Навчався в Казанському університеті, магістр соціально-політичних наук. Завідував відділом фонду ”Інтелект ХХI століття”. Був директором дочірньої структури ”Тат­інфрабанку”. Із 1998-го по 2004 рік – директор грузинської Iveria Tobacco Company. Згодом – заступник директора консалтингової компанії International Petroleum Importers. Брав участь в аналізі фармацев­тичного ринку Азербайджану, що його проводила компанія ABC, у створенні екологічно чистого сільгосппідприємства в Ассуреті, здійсненого Патріархією Грузії спільно з Elkana, Oikumeniche Diakonia. Очолював інформаційно-аналітичний відділ громадського руху ”Об’єднана опозиція – ”Наша Аджарія”. Брав участь у поваленні режиму Аслана Абашидзе – керівника Аджарської автономії у складі Грузії. Був віцемером Батумі. Активний учасник Революції троянд. Експерт Грузинського центру стратегічного аналізу та ведучий аналітичного ютюб-каналу ”Новини Кавказу”

Через тиждень провал російської армії в Україні зрозуміли всі, але найнеприємніше – це зрозумів Путін. І тоді ворог мав два варіанти розвитку подій. Перший – почати відповзати. Пам'ятаю 2008 рік. Тоді вони десь із місяць укладали перемир'я та відповзали. Другий – воювати методом воєнних злочинів та злочинів проти людства.

Вони обрали другий варіант. До початку масованих бомбардувань Маріуполя, Харкова та Чернігова були окремі злочини, які можна було списати на виконавця. Мовляв, хотів по казармі, а влучив у хату. Але сьогодні масові злочини й бомбардування – це вже російський метод ведення війни проти України. Виходить ціла вертикаль воєнних злочинців – від Путіна до солдатів, які забезпечують тил і логістику. А злочини проти людства не мають терміну давності. Навіть якщо ми представимо варіант відповзання.

Що ворог готував, бо Кремль свої плани постійно змінює?

– Я слухав два виступи Путіна – про визнання ОРДЛО та початок війни. Там було чітко сказано, що йдеться не про зміну влади чи приєднання України до Росії. Йдеться про знищення українства як такого, українців не мало б існувати.

Вийшло зовсім не так, як планував ворог

Це не означає, що вбили б понад 40 мільйонів, але вбили би багатьох. Можливо, більше, ніж під час Голодомору. Головною метою цих убивств мало бути те, що всі вцілілі громадяни України визнали б себе росіянами. Тобто українці визнали б себе непорозумінням, про яке говорив Путін. Це була мета війни.

А що далі?

– Коли говорять, що далі буде або Молдова, або Грузія, я відповідаю, що це не так. Наступна мета після України – всі сусіди Російської Федерації, включаючи Білорусь. Звісно, такої масової політики русифікації, як в Україні, не було б, але всі стали б частиною "рус­ского мира". Усі національні політичні еліти, включаючи людей Олександра Лукашенка, швидко пішли б під ніж. А у грудні 2022 року було б щось на зразок нового союзного договору, який відтворив би СРСР.

Як така війна може закінчитись?

– Вона може закінчитися лише в Москві. Я маю на увазі не штурм російської столиці Збройними силами України, а саме політичну перебудову РФ. Київ Москву хрестив, йому її й відспівати. Якщо навіть зараз вони відповзуть і забарикадуються на своїй території, то це означатиме продовження війни. Саме існування РФ у нинішньому вигляді означатиме, що війна проти України триває.

А як еліти трьох держав Кавказу на все це дивляться?

– Почнемо з Грузії. 87 відсотків її населення вважають цю війну своєю. Не роблять різниці між війною проти Грузії та війною проти України. Це історична традиція, коріння якої було закладено під час війни в Абхазії, коли хлопці з УНА-УНСО воювали на боці Грузії. Імена загиблих українців висічені на площі Героїв у Тбілісі.

Не забуває ніхто й українських "Буків", що збили 14 російських літаків за п'ять днів війни. Росіяни це заперечують, говорять про шість літаків. Хоча я вірю саме в 14.

Зараз Грузія приймає біженців і збирає гуманітарну допомогу для України. Це з плюсів.

Є мінуси. Коли говоримо про колективну відповідальність росіян за свій уряд, то вона існує і для грузинів. Вони теж відповідають за свій уряд. Я голосував проти цієї влади, але винен не я, а ми всі. Особливо ті, хто сказав, що немає різниці, яка в нас влада. Нині вони бачать: різниця є.

У нас гібридна війна з Росією почалася раніше за всіх. Тому поведінка дистанціювання від конфлікту офіційного Тбілісі зараз безглузда.

Ця війна може закінчитися тільки в Москві

Далі – Азербайджан. Він має двоїсту позицію. Мовляв, вони посередники. Але з першого дня пішла підтримка, гуманітарна допомога Україні. Уряд фактично санкціонував багатотисячний мітинг біля українського посольства в Баку на підтримку України. Якщо 15 тисяч грузинів вийшли на проспект Руставелі, то цим нікого не здивуєш. Але великий мітинг у Баку – це лише з дозволу уряду. Втім, переважна більшість азербайджанського суспільства справді підтримує Україну. Я це бачу на своєму каналі "Новини Кавказу", навіть експерти, які були афільовані з РФ, зараз нічого не говорять на захист Кремля.

У Вірменії ситуація важча. Росія була і є гарантом її безпеки. Для Єревана вона – союзник. Прозахідні вірмени схильні до підтримки України, але серед опозиції домінують проросійські сили. Їхні мітинги – жалюгідне видовище.

Азербайджан розглядає українсько-російську війну як шанс повернути весь Нагірний Карабах, а вірмени, ймовірно, як шанси втекти від Росії.

Що вас здивувало в реакції США та Європи, що очікуване або неочікуване?

– Я дійшов висновку, що заявам президента США Джо Байдена слід вірити. Він говорив прямо, що Росія атакує Україну, що Штати знищуватимуть економіку Кремля. Рівень санкцій мене приємно здивував. Зараз ідеться вже про те, коли вони відмовляються від російських енергоносіїв.

Неприємно здивували німецький і французький президенти. Шольц заявляє, що німецькі війська не братимуть участі у війні. Але хто ж їх про це просить? Ми з часів Скоропадського пам'ятаємо надійність німецьких військ. По-друге, навіщо повторювати, що зараз відмовитися від російських енергоносіїв не зможе, а лише через деякий час. Ми знаємо все це. Макрон взагалі видав, що вірить у переговори і хоче бути посередником. У переговори з воєнним злочинцем? Вони із задоволенням усе Путіну вибачили б.

Щодо енергоносіїв. Якщо Європа тягне ціну в 2 тисячі доларів за 1 тисячу кубометрів газу, то потягне вона і санкції проти РФ. А якщо розблокувати нафту Венесуели чи Ірану, то ситуація на ринку стабілізується.

Війна переходить у затяжну. Ваше бачення майбутнього у воєнній та головне – у політичній площині?

– У воєнній – Україна скоро зеленітиме. Це їй на користь. Якщо дадуть важку зброю, зможе відігнати росіян звідусіль. Але якщо не дадуть зброї, то буде війна на зразок боснійської чи чеченської. Будуть жертви, і це жахливо.

У перемир'я з Путіним не вірю. А в Україні народ, армія і влада єдині. Тому Зеленський і говорить, що все вирішуватиме разом із народом. Оперативна пауза можлива, але ця війна може закінчитися для України тільки в Москві.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

Зараз ви читаєте новину «Кремль застосовує методи воєнних злочинів та злочинів проти людства». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути