– Медведчук – це брокер, який влаштовує і частину керівництва України, зокрема президента, і Кремль, – говорить 59-річний Олег Рибачук, колишній віце-прем'єр і екс-голова секретаріату президента Віктора Ющенка. – Довго був посередником між українським і російським олігархічним бізнесом. Має досвід роботи з офшорами, знає, як виводити капітали. З Порошенком створювали Соціал-демократичну партію України (об'єднану). У Медведчука – давні добрі стосунки з Юлією Тимошенко. Знає чи не всіх вітчизняних олігархів. Єдине, що йому дошкуляє, – пам'ять українських виборців. Він викликає в людей масу негативу щоразу, як намагається з'явитися в політиці.
На чиєму він боці?
– Медведчук – продукт "русского мира". Давно виступає за союз із Росією і проти зближення з ЄС, НАТО. Він не є прихильником нинішньої України – з її курсом і цінностями.
У чому особистий інтерес Медведчука?
– Йому муляє, що за стільки років, маючи потужні зв'язки і будучи сірим кардиналом із колосальним впливом на українську політику, не зміг реалізуватися вище посади глави Адміністрації президента або віце-спікера.
Бізнесові справи Медведчука йдуть краще. Він завжди заробляв на операціях з офшорами на Кіпрі. Для вітчизняного бізнесу це ідеальні схеми.
Кум Путіна – чи не єдиний, хто літає прямими рейсами з Києва у Москву, входить у групу переговорників у Мінському процесі, його охоронці можуть безкарно бити журналістів. Однак Порошенко не відмовляється від його послуг. На російськоукраїнській війні Медведчук заробляє політичні дивіденди.
Його структура "Український вибір" не стала політичною силою. Тому зараз він намагається зайняти свою нішу в українській політиці через партію Рабіновича "За життя".
На що зможе претендувати?
– Якщо політична сила, за якою він стоїть, переможе на парламентських виборах, то формуватиме уряд. Путін якось сказав: стосунки України й Росії покращаться тоді, коли до влади в Києві прийде дружня до РФ політична сила. Більш дружніх за Медведчука нема.
Ще він матиме добрі перспективи у випадку чергового злету кар'єри Юлії Тимошенко. Свого часу вона була готова взяти його віце-прем'єром. Переконувала Ющенка, що Медведчук відчиняє у Москві будь-які двері. Якщо Тимошенко стане президентом або виграє вибори до Верховної Ради, для кума Путіна відкриються нові можливості.
Чому Кремль так зацікавлений у Медведчуку?
– Його особисті бажання збігаються з баченням Путіна: нема української нації, Україна не відбулася як держава. Їй треба віддалятися від Євросоюзу й НАТО, зближуватися з Росією.
У війні на Донбасі Медведчук відіграє важливу роль. З боку Кремля там працюють насамперед Сурков (помічник президента РФ Владислав Сурков. – Країна) і він. Окрім нього, Путін не довіряє жодному українському політику.
А в чому інтерес Києва до Медведчука?
– У Порошенка немає особливого вибору. Він зберігає з Росією контакти, зокрема бізнесові. Знайомий із Медведчуком давно, обидва – олігархи. Порошенкові потрібен хтось, за допомогою кого можна спілкуватися з Путіним. Також Медведчук здатен вимальовувати якісь формули виходу із тупика на Донбасі.
Його варто звільнити від обов'язків у переговорах?
– Порошенко відкине Медведчука, якщо під час президентських перегонів асоціація з ним критично шкодитиме.
В Україні буде місце таким, як Медведчук, доки існує політична корупція, доки не соромляться заробляти на війні, контрабанді, схемах із росіянами. Бо Медведчук має доступ до Путіна. А той залишається фігурою номер один у РФ.
Медведчуку добре при Порошенку. А при Тимошенко його перспективи будуть ще кращими.
За наступної влади його можуть ув'язнити?
– Медведчук не сяде ніколи. Якщо прийде незручна для нього влада, то його мільйон разів попередять. Встигне продати майно, перевезти активи.
Поки що рано говорити про принципову змінність української влади. Потрібен якісно інший виборчий кодекс. Бо зараз маємо виборчий закон Януковича. За ним 2019 року сформується влада, ще цинічніша за нинішню.
Ірина ПАТЛАТЮК
29 березня Апеляційний суд Києва відмовився звільнити з-під варти народного депутата Надію Савченко. Так само під арештом чекає завершення слідства керівник центру звільнення полонених "Офіцерський корпус" Володимир Рубан. Їх підозрюють у підготовці замаху на життя президента, прем'єр-міністра, членів уряду, народних депутатів, повалення конституційного ладу та у змові з ватажками бойовиків ДНР.
Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив: мозковим центром глобального плану зі зміни або усунення конституційного ладу в країні може бути громадський рух "Український вибір", який очолює Віктор Медведчук. Він є кумом російського президента Володимира Путіна.
Яка роль Медведчука в теперішній гібридній війні між Росією й Україною? На чиєму він боці? У чому щодо Медведчука є інтерес Кремля, а в чому – Києва? Які його власні плани? Чому президент призначив його одним із представників України в так званому Мінському переговорному процесі і чи не час його звільнити? Чи може Медведчук після зміни влади опинитися у в'язниці? – запитуємо експертів
Медведчук озвучує те, якою б Москва хотіла бачити Україну. Його участь у тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі доводить, що він тісно спілкується з Путіним і його оточенням. Однак розмов Медведчука про федералізацію ніхто не сприймає. В умовах, коли Україна слабка інституційно, подібні пропозиції – шлях до руйнування держави.
Дії та пропозиції Медведчука спрямовані на СТВОРЕННЯ ХАОСУ в країні. Можна очікувати на заколоти й диверсійно-терористичні акти.
Олеся ЯХНО, 40 років, політолог
Медведчук хоче пробитися до влади будь-яким чином. Зараз є посередником між Москвою й Києвом. Це теж влада, бо посередництва хочуть і політичні сили, і бізнес.
У Віктора Медведчука є мрія – ОЧОЛИТИ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ України. Знає, що зможе цього домогтися тільки за влади, яку поставить Путін. Ця його мета збігається з бажаннями Кремля.
Москва хоче мати в Україні власного "генерал-губернатора".
У конфлікті на Донбасі Медведчук – на боці Росії. Бо саме РФ та її агресія допомагають виконувати його проект. Якщо скласти список колаборантів і сепаратистів, то очолити його повинен лідер "Українського вибору".
Порошенко давно знайомий із Медведчуком. Вважає його політтехнологічним монстром, який здатен упоратися з будь-якою проблемою. Це пов'язано з його тісними стосунками з Кремлем. Бо в конфлікті на Донбасі все вирішує Путін.
Медведчук відрізняється від решти українських політиків тим, що каже й виконує. Він справді ефективний. Порошенко постійно КОНСУЛЬТУЄТЬСЯ з ним. Як стосовно ситуації з Москвою, так і з приводу збереження власної влади.
Олександр КОЧЕТКОВ, 62 роки, політичний аналітик
Віктор Медведчук – права рука Путіна в Україні. Він не приймає рішень, але сприяє роботі гуманітарної групи. Визволення полонених відбувалося за його допомогою. Тепер Порошенко використовує Медведчука, аби дістати Сенцова, Кольченка, інших політв'язнів. Президентові це потрібно для виборів 2019 року.
Порошенко звільнить Медведчука тоді, коли той допоможе повернути останнього полоненого і Мінський процес зрушиться на українську користь. Це станеться наприкінці 2018-го.
Вадим КАРАСЬОВ, 61 рік, політолог
В Україні існують щонайменше три точки зору на глобальну політику. Перша: Росія – наш партнер, з нею вигідно працювати економічно, ми близькі ментально. Медведчук відстоює цю позицію. Він – агент впливу. А генпрокурор – прямий протеже президента – називає його основним ворогом української державності. Виникає запитання до Порошенка: чому він призначив Медведчука офіційним представником у переговорному процесі з Москвою?
Ми називаємо когось агентом впливу Кремля, звинувачуємо у співпраці з Медведчуком. Однак не згадуємо, що Порошенко прийшов у політику з командою Медведчука, стартував з очолюваної ним Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Вони були партнерами. Їхні шляхи періодично розходилися, сьогодні зійшлися знову. Тоді МЕДВЕДЧУК БУВ ПОЛІТИЧНИМ ДАХОМ ДЛЯ ПОРОШЕНКА, ЗАРАЗ – НАВПАКИ.
Медведчук – за Україну, але бачить її по-іншому. Не вважає Росію агресором, анексію – несправедливою, Путіна – причиною війни. З погляду патріотів, він – ворог України. Однак сам Медведчук вважає, що пропонує ефективніший шлях розвитку. У пріоритеті ж має власні інтереси. Однак в Україні майже нема політиків, які дбали б не про свої інтереси. Це стосується і Порошенка, і Луценка, й Ахметова. Підлаштовують бачення державних інтересів під свої.
Діяльність Медведчука ще з часів Кучми потребує розслідування й оцінки. Але наш президент вважає інакше.
Сергій ГАЙДАЙ, 52 роки, політтехнолог
Медведчук – один з організаторів газової схеми закабалення нашої країни Росією. Прагне, щоб Україна жила під протекторатом Москви з довічним управлінням
з його боку.
Володимир ЦИБУЛЬКО, 53 роки, поет, політолог
Медведчук – головний представник Путіна в Україні. Одночасно він є довіреною особою Порошенка. Тому всі звинувачення на його адресу – взаємовигідна гра нашої влади й Кремля.
Його можна було посадити ще за вибори 2004 року, що призвели до помаранчевої революції. За антиукраїнську діяльність, розпалювання ворожнечі, пособництво агресору. Однак наша влада зараз створює йому імідж особи, яка впливає на політику в Україні. Напередодні виборів у мізках людей складається враження, що немає інших сил, окрім Медведчука, Савченко й Порошенка.
Медведчук планує управляти Україною як російською провінцією. Це станеться, якщо наше суспільство не встоїть перед гібридним тиском Москви. ВПЛИВ РОСІЇ В УКРАЇНІ ЗРОСТАЄ, незважаючи на декомунізацію та інші процеси.
Юрій КАСЬЯНОВ, 49 років, волонтер, військовий експерт
Гібридна діяльність Медведчука проявляється в тому, що формально він працює на Україну, а фактично – проти неї. Дбає, аби Київ не припинив контактів із Москвою, бо має інше бачення долі України. Більшість українців хочуть орієнтуватися на Європу, а він – на Росію.
Порошенко призначив Медведчука представником України в так званому Мінському переговорному процесі, бо це була умова Кремля. Однак зараз РФ не в тому становищі, щоб продовжувати диктувати. Західні країни визнають її токсичною, виганяють дипломатів.
Президент може звільнити лідера "Українського вибору" з посади свого представника. Заява генерального прокурора – один із кроків у цьому напрямку. Медведчук ГОТОВИЙ ТІКАТИ, як свого часу Янукович. Варіант запасного аеродрому в Росії готовий ще з 2005 року.
Василь ЯБЛОНСЬКИЙ, 51 рік, завідувач відділу
Національного інституту стратегічних досліджень
Антиукраїнська позиція Медведчука відома з часів СРСР, коли він "захищав" у суді письменника Василя Стуса. Треба, щоб з усіма теперішніми чутками щодо нього розібралися Генпрокуратура й Служба безпеки. Якщо він винен – тоді запитання: чому ЗРАДНИК так довго перебуває на волі? Ще й представляє інтереси України на Мінських переговорах. Понести відповідальність має не лише Медведчук, а й керівництво держави, зокрема президент. Бо він тримає в руках усі ниточки, які ведуть до зрадника.
Богдан БЕНЮК, 60 років, актор, колишній народний депутат України
З перших днів агресії Росії проти України Віктор Медведчук покладав на нинішню владу відповідальність за те, що сталося з Кримом і Донбасом. Для Путіна він – зразок ідеального українського політика.
Медведчук ЗАВЖДИ ПОСЛІДОВНИЙ. Він – на власному боці. Просто так сталося, що бачить перспективи України в союзі з РФ. Відстоює свої погляди всіма доступними методами.
Має політичні амбіції. Прагне змінити зовнішньополітичний курс країни за допомогою наявних політичних проектів і лідерів. Наприклад, через партію "За життя" й лідера "Батьківщини" Юлію Тимошенко. Кремль працює з Медведчуком задля реалізації власної мети, а українська влада використовує його можливості для звільнення заручників.
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, 43 роки, політтехнолог
Луценко робить багато оптимістичних заяв, але жодну з них поки що не втілив у життя.
Порошенко пояснював, що Медведчук у Мінському процесі – на вимогу Путіна. Варто вже відмовитися від цього процесу. Що це за формат? Чим поганий Нормандський? Людина без офіційного статусу бере участь у перемовинах, які не є офіційними. Це ні до чого не призведе.
Ув'язнити Медведчука НЕ ВДАСТЬСЯ. Треба вивести його з політики. Зробити так, щоб не міг приїхати в Україну. Саджати треба було 2014-го.
Сергій ІВАНОВ, 41 рік, блогер
Звинувачення Юрія Луценка звучать несерйозно. Він справді готовий відкрити справу проти Медведчука? Це смішно. Чиновників, які не пов'язані з Адміністрацією президента, арештовують несподівано. Решті – повідомляють публічно. ДАЮТЬ ЧАС, щоб підготувалися, знищили докази.
Луценко грає на публіку. Генпрокурор не має анонсувати арешти чи розголошувати деталі розслідування. А він зробив це на телебаченні. Отже, арешту не буде.
Сергій ДАЦЮК, 52 роки, філософ
Головне завдання Медведчука – підтримувати серед українців хибне уявлення про те, що з Кремлем можна домовитися. Він намагається демонструвати, що російська верхівка – нормальні люди. А всі сьогоднішні події зумовлені тимчасовими непорозуміннями між добрими сусідами – Росією та Україною.
Активність Медведчука вписується в канву пропагандистської лінії Кремля: "Росіяни й українці – братні народи". Проблема, буцімто, лише в Революції гідності й приході до влади проамериканської "хунти". Якщо ці моменти виправити, стосунки між Києвом та Москвою нормалізуються.
В агресії проти України Медведчук – на боці ворога.
КУМОМ ПРЕЗИДЕНТА РОСІЇ НЕ СТАЮТЬ ПРОСТО ТАК. Це відбулося 2004 року.
У співпраці з Кремлем Медведчук переслідує і власний інтерес. Йдеться про посаду довічного прем'єр-міністра у федералізованій Україні, все життя якої концентрується на "відбудові Донбасу" та "відновленні кооперації" з Митним союзом. У такому статусі Медведчук змагатиметься у впливовості з Лукашенком чи Кадировим.
З початку війни він узявся за шляхетний напрямок – обмін полоненими. У цьому ніби полягав інтерес України. Але за звільнення полонених і кілька піар-акцій для Порошенка Кремль отримав потужний інструмент тиску на Київ.
Посередництво Медведчука переконує українців, що
НЕ ВАРТО ОПИРАТИСЯ АГРЕСОРУ. Під приводом переговорів про обмін постійно виникають розмови про політичні поступки для Росії – виконання Мінських домовленостей, збереження довоєнних договорів. Мовляв, це потрібно, щоб не дратувати Москву, бо не зможемо визволити українців. Медведчук і Путін вимагають від Порошенка проговорювати ці політичні умови.
Процес звільнення полонених став елементом гібридної агресії проти України. В тюрмах Росії залишаються понад 100 українців, ця кількість зростає. Путін викрадатиме рівно стільки громадян, скільки необхідно для тиску на Київ. Своїм посередництвом Медведчук цьому допомагає. В обмін на звільнення деяких своїх громадян Україна змушена відпускати зрадників, терористів, диверсантів. Цим Москва демонструє своїм найманцям, що проти України можна безкарно вчиняти злочини.
Михайло БАСАРАБ, 41 років, політолог
підготували: Юлія Близнюк, Анна Бова, Маргаріта Дикалюк, Катерина Коба, Олена Литвинова, Юлія Пустова, Юрій Стригун, Вікторія Топала, Ігор Шевчук, Лілія Шпотенко.
2 
1
Коментарі
1