21 квітня виповнюється рік, як Володимира Зеленського обрали главою держави у другому турі президентських виборів. Його підтримали понад 73 відсотки українців.
Президент розпустив Верховну Раду. На дострокових парламентських виборах 2019 року його партія "Слуга народу" отримала більшість, а він – не бачену доти владу в країні.
Зеленський скасував парад на День незалежності. Спробував реанімувати Мінський процес. Та після погодження владою "формули Штайнмаєра", що узаконювала терористичні угруповання, українці у 32 містах вийшли на акцію "Ні – капітуляції". Відбулися два обміни полоненими з Росією та ОРДЛО. У Парижі – зустріч "нормандської четвірки".
Рада ухвалила закони про зняття депутатської недоторканності, імпічмент президента й ринок землі.
Володимир Зеленський провів 14-годинний пресмарафон. Поміняв уряд, керівника свого Офісу, директора Державного бюро розслідувань та генпрокурора. Записав новорічне звернення зі словами "яка різниця", потрапив у скандал із таємною поїздкою в Оман і новим очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком, брат якого нібито торгував посадами.
Із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим на брифінгу Володимир Зеленський заявив про розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета. Однак слідство не надало переконливих доказів про причетність до злочину колишніх атовців і волонтерів.
Рейтинг Зеленського впав до 40–46 відсотків, за різними оцінками. Він залишається найвпливовішим політиком, якому довіряє значна частина українців. Чи став він президентом?
За президента Володимира Зеленського в Україні зникло поняття "влада". Її нема, є імітація. Систему управління втрачено. Нівельовано роль парламенту. Прем'єр-міністр – зараз ніхто.
Зеленський хотів і все ще хоче щось змінити. Але виглядає це, наче розмовляємо з телевізором. Навіть коли призначає на посади людей, які не крадуть, ми розуміємо: через їхню некомпетентність можемо втратити більше, ніж вони вкрали б. Зеленський переоцінив свої можливості, надів надто велику корону, підібрав заслабке оточення. І став його заручником. Це найкапсульованіший президент за всю історію України – з точки зору надходження до нього інформації й відсутності вміння робити власну експертизу.
ЧАСТИНА ВИБОРЦІВ ОТРИМАЛа ВІДЧУТТЯ "СВОГО" ПРИ ВЛАДІ. У нас же хімік може стати директором фітнес-центру і не комплексувати. Так само вважають і щодо посади президента.
Всю 30-річну історію незалежної України побудовано на виживанні. Це чергова можливість мобілізуватися, перебудуватися, залишити заробітчан і дати їм роботу. Визначитися з пріоритетами в економіці. Але на заваді – дві речі: влада неспроможна організувати людей на виконання великих завдань. Друга – ми не вміємо об'єднуватися. Щоб Україна стрибнула на новий рівень, необхідно, щоб кожен був не тільки за себе.
У ЗЕЛЕНСЬКОГО НЕМАЄ КОНКУРЕНТА. Протримається, доки сформується альтернатива.
Поруч із президентом – жодного візіонера. Сурогатно цю роль виконує МВФ, але не можемо в усьому підпорядковуватися фонду.
Зеленський кидається в крайнощі. Не розуміє всього про Україну. Йому не байдужі люди, але вони для нього не мають національності. Можливо, міг би з часом зрозуміти мотивації різних частин країни і не сприймати західної як загрози для себе.
За рік Зеленський не змінився в головному – не усвідомив невідповідності посаді. Боїться самостійних людей. Тому Аваков залишається в уряді, як Білосніжка з сімома гномами. Він навіть не зрозумів, що треба врівноважувати ситуацію іншими постатями.
Юлія МОСТОВА, 51 рік, головна редакторка видання "Дзеркало тижня"
Зеленський приніс в українську владу атмосферу бездарної і хамської клоунади, якою завжди відзначався "95-й квартал". Його найбільшою – суцільною – помилкою є він сам. Я дорого заплатив би, щоб довідатися, НАВІЩО ВІН ПІШОВ У ПРЕЗИДЕНТИ. Навіщо людині, яка має гроші, славу і любов хай естетично й розумово недорозвинених, але мільйонів глядачів, пхатися в політику, де вона – повний профан? Навіщо людині, яка є ким завгодно, тільки не патріотом України, брати на себе відповідальність за країну в найважчий момент за всю нашу історію від 1991 року? Як Зеленський уявляв свою діяльність у такій ситуації? Що він кому хотів довести і чого досягти? Це все для мене залишається незбагненним. Спосіб мислення коронавірусу здається зрозумілішим, ніж спосіб мислення Зеленського.
Судячи з результатів виборів, середньостатистичний українець – це і є виборець Зеленського. Відповідно, отримав те, на що заслужив. У цьому, власне, й полягає справедливість демократії. Виборців Зеленського згрубша я розділив би на три групи. По-перше, це українофоби, які хотіли змінити той загальний курс, яким Україна незграбно, а все ж рухалася після Майдану. Ця група, звісно, й сьогодні задоволена своїм вибором. По-друге, це люди, які з різних причин особисто зненавиділи Петра Порошенка і за всяку ціну хотіли усунути його від влади. Вони тепер також мають бути задоволені. І по-третє, найчисленніша група – це просто ІДІОТИ, ЯКІ ДУМАЛИ, ЩО ТРЕТЬОРЯДНИЙ АКТОРИК ЗУПИНИТЬ ВІЙНУ, подолає корупцію і зробить усіх багатими. Ці потроху розчаровуються, але оскільки вони ідіоти, то до них найпростіші речі будуть доходити ще довго.
Україн є кілька: проросійська, совкова, амбівалентна, невизначена, ще якась. І є, на жаль, надто мала українська Україна. Це не означає, що вона в усьому прекрасна, але вона – українська. І ось якраз УКРАЇНСЬКОЇ УКРАЇНИ ЗЕЛЕНСЬКИЙ НЕ РОЗУМІЄ І НІКОЛИ НЕ ЗРОЗУМІЄ, в його організмі нема таких налаштувань, за допомогою яких він міг би це зробити.
У час кризи Зеленський показує себе згідно з рівнем власної кваліфікації: безпорадно. Не знаю, якою Україна вийде з цього всього. Величезним успіхом буде, якщо взагалі хоч якось і хоч кудись вийде. Жодної стратегії немає. У різних галузях відбуваються процеси, що залежать не від Зеленського, а від людей, які випадково ці галузі очолюють. Сподіваюся, що Зеленський принаймні доеволюціонував до приблизного усвідомлення, у що він вляпався. В одному він може не сумніватися: ДАЛІ БУДЕ ЩЕ ГІРШЕ.
Олександр БОЙЧЕНКО, 49 років, публіцист
Зеленський помилився в тому, що не захотів ділитися владою. Після виборів йому здавалося, що коаліції не треба, все вирішить власними силами. І ось минув рік – закон про землю ухвалювали за допомогою двох інших фракцій.
Президентство – не його провина. ВИБОРЦІ СВІДОМО ПІШЛИ НА ОБ–РАН–
НЯ НЕ–ДОСВІД–ЧЕНОГО ПОЛІТИКА, ЯКИЙ ПООБІЦЯВ ПОЛАМАТИ ПОЛі–ТИЧНУ СИСТЕМУ.
Чи здатен Зеленський на непопулярні кроки? Закон про ринок землі – цьому підтвердження. Діяв усупереч громадській думці. За рішучістю може позмагатися з Кучмою. Янукович боявся пожертвувати двома-трьома міністрами і спровокував Майдан. Зеленський не боїться кадрових змін.
Олег ФЕДОРЧУК, 59 років, футбольний тренер
Зеленський приніс атмосферу флюїдності. Того, що влада є чимось непостійним. І всі, хто до неї мають стосунок, можуть бути замінені будь-якої хвилини. Він досі НЕ УСВІДОМЛЮЄ МАСШТАБІВ КРАЇНИ ТА ЇЇ ПРОБЛЕМ. Хоча здається, вже потроху розуміє, що таке посада президента і наскільки вона відповідальніша за роль у серіалі.
Андрій КУРКОВ, 58 років, письменник
Зеленський ще не побудував ніякої системи. Його модель управління відрізняється, але її сутність не змінено. Це проблема і претензія до нього. Якщо її не вирішить, це буде ще одне неуспішне президентство.
Зеленський недооцінив рівня спротиву системи. Йому легко вдалося перемогти важковаговиків Юлію Тимошенко, Петра Порошенка. Потім цей успіх переніс на парламентські вибори. Це дало відчуття, що у решті питань теж буде просто. Насправді – складніше. Бо, ОГОВТАВШИСЬ, СИСТЕМА ПОЧИНАЄ ОПИРАТИСЯ.
У президента нічого не виходить із побудовою вертикалі влади. На місцях працюють ті самі люди, які починали за Кучми. Весь час змінювали партійну приналежність. Тут більше питання до "слуг народу". Де кадри, робота з місцевими елітами? Без цього залишаються силою без коренів. Залежатимуть від кернесів і труханових. Коли кажемо про феодалізм і корумпованість, то говоримо про місцеві клани, які вросли.
Зеленському ТРЕБА, ЩОБ КОЛОМОЙСЬКИЙ перестав вимагати виняткових умов. Щоб СТАВ, ЯК УСІ. НЕ ЯК МИ З ВАМИ. А ХОЧА Б ЯК ПІНЧУК І АХМЕТОВ. Олігарх проти цього бунтує. Партнерство між ними було на стадії виборчої кампанії. У Коломойського був головний інтерес – прибрати від влади Порошенка. Вважав, що з рештою розбереться. Але Зеленський не перетворився, як казали, на маріонетку.
Не ставши президентом, він став президентом. Це випробування, відповідальність і психологічний тягар. Потребує великої внутрішньої роботи, трансформації. У Зеленського цей процес триває. Зараз у нього – третій тур. Найважливіший. Змагається сам із собою. Ніхто йому не допоможе.
Леонід ШВЕЦЬ, 55 років, журналіст
Ми в літаку, яким керує недосвідчений пілот. Попереду – зона турбулентності, трястиме сильно. Буде щось подібне до Великої депресії. Чи втримає пілот штурвал? Жодних ознак, що зможе. І не бачу того, хто здатен допомогти.
на Владу очікують період економічної та політичної кризи, втрата керування, спроби закручування гайок, спротив і незадоволення суспільства, збідніння. Є три варіанти розвитку. Перша особа держави повторює слова Бориса Єльцина: "Я устал, я ухожу". Оголошують позачергові вибори, на них хтось виграє, питання – хто? ДРУГИЙ СЦЕНАРІЙ – ВТРАТА КЕРОВАНОСТІ. ПАРЛАМЕНТСЬКА КРИЗА, АЛЕ НЕ МАЙДАН. Бо він швидко не визріває. Третій сценарій нагадує перший. Польського президента Габрієля Нарутовича 1922 року вбив фанатик. Вважав, що всі легітимні способи позбутися поганого президента вичерпано. Ясно, що ніхто не хотів би такого розвитку подій. Потрібно знайти законний спосіб, щоб штурвал із рук дилетантів у владі перехопили ті, хто має досвід і компетенції.
Олександр ЗІНЧЕНКО, 42 роки, історик
За рік ніхто не зміг би зробити для України багато. Але ми говоримо про президента повноцінного, поганого, середнього, ніякого чи хорошого. Ми ж не маємо ніякого. Хоча офіційно на чолі держави – людина з найвищим рівнем довіри і монобільшістю в парламенті.
Навіть олігархи намагаються протистояти намаганням колишнього власника Приватбанку дефолтнути країну. Бо не хочуть хаосу, в який тягне країну Коломойський. А Зеленський кліпає очима, бо жарти скінчилися.
Гривня ще жива. Але життя не обманути. Експеримент українців з обранням "по приколу" може завершитися тільки погано. Питання лише – наскільки?
Ми програємо скрізь. АРМІЯ 2014–ГО
БУЛА НАПІВМЕРТВА. ДО МИНУЛОГО РОКУ ЇЇ ВИВЕЛИ З КОМИ І ЗМУСИЛИ ПІДВЕСТИСЯ. Вперше за часи незалежності розвивалася. Зараз ідуть процеси, які тягнуть її назад. Програємо у формуванні української нації, україноцентричності в головах.
З усього зробленого "слугами народу" позитивним поки що виається тільки відкриття ринку землі.
Роберто МОРАЛЕС, 44 роки, спортивний телекоментатор
Рік тому я ходив на політичні ефіри, хоч цього робити не люблю. Як громадянин пояснював, що Зеленського обирати не треба. Я пішов на форум Порошенка і вкотре попередив, що прийде лисичка з білим пухнастим хвостиком. Тієї зими я все сказав. Це була моя громадянська позиція. І що, послухали? Мене обзивали, говорили, ніби продався порохоботам. А народ проголосував за свого президента. То тепер нехай насолоджуються. Який народ – такий і президент.
Лесь ПОДЕРВ'ЯНСЬКИЙ, 67 років, художник, драматург
Володимир Зеленський не розуміє про Україну базових речей. Не бачить різниці між нашою державою і малоросією, для чого був Майдан, для чого нам мова і чому це принципово. Це заважає йому стати повноцінним главою держави.
Перед Зеленським стоїть складний вибір: поставити себе як президента країни, але ціною знищення олігарха Коломойського. Або ж зберегти з ним взаємовигідну співпрацю, так і не ставши президентом.
Мозаїчнішого складу людей у владі українська історія ще не бачила. Представлено всі крайнощі – від майданівських активістів і прихильників євроінтеграційного реформаторського курсу до відвертої шовіністичної вати і прямих агентів Кремля. Переворот Єрмака – викидання з команди Богдана, а потім зміна уряду Гончарука – один із сигналів, що уживатися цим людям стає складніше.
Бачу два центри прийняття рішень. Група Єрмака–Шефіра – проросійські реваншисти, які все тісніше працюють із групою Портнова, і вічний міністр Аваков. Кожен із цих центрів впливу волів би встановити у країні свій режим. Вони спробують скористатися пандемією. Якщо пропетляють коронакризу, Зеленський зможе протриматися до кінця каденції. Але доведеться поміняти ще декілька урядів і пару парламентів.
Найжорсткіший сценарій очікує восени, чи навіть у червні. Повалити президента можуть спробувати голодні бунти. Але якщо влада пом'якшить карантинні заходи до того, як люди геть зубожіють, то підстав втратити президентське крісло не буде. ЗЕЛЕНСЬКИЙ НЕ СТРАТЕГ, АЛЕ НЕПОГАНИЙ ТАКТИК.
Євген ДИКИЙ, 46 років, біолог, ветеран російсько-української війни
Люди у владі – випадкові. Вони – історичний казус, помилка системи. Не тільки українська, а загальноцивілізаційна. Всі оці "ковідні" ізоляції та неможливість адекватно реагувати на пандемію – теж показник неефективності. СУЧАСНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ НЕ МАЄ ТОГО, ЩО В ІНЖЕНЕРІЇ НАЗИВАЄТЬСЯ "ЗАЩИТА ОТ ДУРАКА".
Я не коментую дій нинішньої влади за винятком, коли вона бере за горло. Коли Аваков із Зеленським призначають убивць Шеремета. Коли збираються рубати бюджет на культуру й купувати кийки поліціянтам. Аналізувати їх – це множити білий шум. Бо творять фейки, погано вдають управлінців.
Ніколи не вважала Зеленського самостійною фігурою. Тому складно передбачити, коли і як ті, котрі ним грають, захочуть його замінити. З жахом думаю про ситуацію, коли його вирішить, скажімо, Кремль, замінити на ще жахливішого персонажа. І НАМ ДОВЕДЕТЬСЯ, не доведи Господи, ЗАХИЩАТИ ЗЕЛЕНСЬКОГО.
Щоб вижити, перемогти й подолати цей локдаун (блокування; ізоляція. – Країна), потрібно переглянути свої пріоритети. Зберегти державні інституції, що забезпечують суспільству притомність. Медицину, освіту, культуру. Бо, виявляється, головною має бути наука. Яку заганяли в дупу й недофінансовували. А де наука – там освіта. Національна держава виявилася єдиною ефективною формою самопорятунку.
Цей рік великих викликів. Треба мобілізуватися.
Оксана ЗАБУЖКО, 59 років, письменниця
Зеленський потрапив у соціальний ліфт. Злетів угору, не маючи ні знань, ні досвіду. Від нього чекали, що викорінить корупцію, приведе у владу нові обличчя. А ОТРИМАЛИ малокомпетентну, не дуже освічену людину в оточенні КОРУПЦІОНЕРІВ І НЕГІДНИКІВ. Президент сам їх і покликав. До кінця року матимемо потужну соціально-економічну кризу.
Наслідки будуть жахливі. Добре, якщо втримаємо території, обійдемося без великих людських втрат. Невідомо, як вийдемо з карантину, в якому стані буде економіка восени, враховуючи інтереси Коломойського і груп, що грають проти України.
Думаю, президент протримається до кінця року. Головне питання – що буде після Зеленського?
Борис КУШНІРУК, 54 роки, економіст
Зеленський сформував режим, який діє під гаслом "чего изволите". Різні персони хочуть від нього різного. Конфлікти в Раді через вибір між співпрацею з МВФ та інтересами Коломойського показують, що Зеленський – у глухому куті. Відбувається криза принципу "всем хотелкам по чуть-чуть".
В українську владу президент приніс невизначеність, бажання всім догодити і відсутність будь-якої стратегії. ІЗ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ ПІД ГАСЛОМ "САДЖАТИ БУДЕМО" ВИЙШОВ ВЕЛИКИЙ ПШИК.
Із Зеленським прийшли люди, які раніше не мали доступу до таких щаблів влади. Дехто виявився кращим за попередників. Наприклад, Антон Дробович з Інституту національної пам'яті. Вони не відступають від напрямку розбудови національної свідомості, але роблять це толерантніше і гнучкіше, ніж за Володимира В'ятровича. Але прийшла і купа непрофесійних і егоїстичних людей. Ситуацію втримати не можуть. А красти їм усе одно хочеться.
Вектор розвитку України визначає пасіонарна меншість. Тобто більшість формулює, чого вона хоче. А меншість – що із цього неможливе. Наприклад, брати позики в Росії, відмовляючись від руху в Європу. Зеленський, на відміну від Януковича, знає, що українське суспільство може повстати. І намагається, дійшовши до больового порогу, відступити. Вибуху він ще не викликав. Але ПОСТІЙНО ГРАЄ З ВОГНЕМ, БАЛАНСУЄ НА МЕЖІ.
Зеленський – людина з малоросійством, постсовковою ментальністю й відсутністю політичного досвіду й хисту, із браком зв'язків серед професіоналів. Підходом "із попередньої влади нікого не брати" шкодить сам собі. Опинився у полоні власної обмеженості.
Олексій ПАНИЧ, 59 років, філософ
В Україні зараз формат семибоярщини (назва уряду московської держави з семи бояр періоду 1610–1613 років, коли цар не міг дати раду державі у складні часи. – Країна). Раніше був тріумвірат Зеленського, Коломойського та Пінчука. Зараз КОЛО ТИХ, ХТО ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ, РОЗШИРИЛОСЬ. Є Баканов, який очолює СБУ, і голова президентського офісу Єрмак. Окрім них, Ахметов і вічний міністр Аваков. Ці люди формують порядок денний держави. Зеленський освячує ухвалені ними рішення.
Зеленський намагався дружити з Ігорем Валерійовичем та іншими олігархами. Вони володіють ЗМІ, які формують рейтинг. Але він справді хотів змін. Починає усвідомлювати, що доведеться обирати. Намагається віддалити Коломойського. Водночас наближає Ахметова й Авакова.
ВІН СТАРАЄТЬСЯ, НЕ КРАДЕ. АЛЕ ВЕЛИКА ЧАСТИНА СУСПІЛЬСТВА КАЖЕ, ЩО ВІН – ПІШАК У ЧУЖІЙ ГРІ. Може піти, не завершивши каденції. Але Україна виживе. Зовнішні обставини грають нам на руку. Світовий банк і Міжнародний валютний фонд розмірковують, щоб відтермінувати виплати за кредитами для бідних країн на час кризи.
Віктор БОБИРЕНКО, 49 років, політолог
Зеленський виправдав запити українців. СТАВ РУЙНІВНИКОМ.
Його проблема – кадрові помилки. У кожного президента коротка лава запасних. А в Зеленського навіть не лава, а табуретка. І вона – порожня. Набрав на ключові посади своїх людей без досвіду.
Позиціонує себе як хороший хлопець. Емоційний, відкритий, харизматичний, милий. У його голові є чітка ідея: успішність політика криється в його популярності. В цій версії він не сумнівається, хоча вона цілком сумнівна. Звідси – прагнення подобатися. Така поведінка для політика небезпечна.
Справжнім президентом Зеленський не став. Лише намагається. Він – ідеаліст. Хоче вибудувати правильну державу, якою її уявляє. ЧЕСНИЙ, ВІДКРИТИЙ. АЛЕ ПСИХОЛОГІЧНО СЛАБКИЙ, не здатний тримати удар. Спілкується з людьми через відеоролики. Це дає змогу не чути незручних питань.
Може піти з посади. Він вразливий і втомився. Найбільша його біда – нездатність визнавати свої помилки.
Валентин КІМ, 44 роки, соціальний і політичний психолог
Володимир Зеленський намагається зіграти роль президента, а виходить блазень.
ДЛЯ ДИКТАТУ – ЗАСЛАБКИЙ, ДЛЯ РІШУЧОСТІ – НЕТРИВАЛИЙ.
Йому заважають манія величі та надмірні амбіції. А коли все летить шкереберть, може, варто відкинути надвеличність і звернутися до професіоналів?
Московія загралася у війну. Тепер її завдання, аби світ визнав події на Донбасі громадянською війною. Тоді відновлення окупованих територій ляже на Україну. Неважко здогадатися, хто стане миротворцем і під чиїм контролем ми опинимося. Зеленський у цих питаннях для Путіна – ідеальна лялька.
Країну врятує лише диво. Але щось мені підказує, що ми ВЧАСНО ВИКРУТИМО КЕРМО В ПОТРІБНИЙ БІК. Цікаві речі почнуться, коли через глобальний отвір у бюджеті треба буде дивитися в очі тим, кому обіцялося дармове наповнення шлунка. Скоріше за все, у нас зміниться влада.
Володимир ВАКУЛЕНКО, 47 років, письменник
Коли чую про Зеленського, мені стає нудно до нудоти, безперспективно й депресивно.
Сергій ДАЦЮК, 54 роки, філософ
2 
1
Коментарі