Із початку вересня під час контрнаступу Збройні сили України звільнили від російських загарбників 421 населений пункт у Харківській області. Близько 150 тисяч людей визволили з окупації. Російське міноборони назвало це перегрупуванням військ. Американський Інститут вивчення війни – поспішною втечею після прориву фронту. Багато експертів вважає це переломним моментом у війні та навіть початком розвалення Російської Федерації. Колишній командувач армії США в Європі, генерал Бен Годжес, закликав світ готуватися до розпаду Росії та думати, як зменшити наслідки від цього.
21 вересня глава Росії Володимир Путін оголосив у країні часткову мобілізацію та проведення "референдумів" в окупованих українських областях, погрожував ядерною зброєю. Аналітики вважають, що жодні рішення російського керівництва не зупинять просування Збройних сил України і деокупації захоплених територій, а лише наближають РФ до розпаду.
"У Росії немає цементу, щоб триматися купи далі. Він перетворився на пісок і починає сипатися. Розпад почався 1914 року, продовжився 1917-го, а потім – 1991-го. Нині триває завершальний етап.
– Війна Путіна проти України є каталізатором, це вже незворотно. Питання лише в ціні, яку заплатить людство, а найперше – українство. Також у тому, як довго це триватиме. Історично це дуже близька перспектива, – каже дипломат Володимир Огризко. – Всі заходи, до яких нині вдається Путін, пришвидшують процес, зокрема й мобілізація. Вона принципово не вплине на перебіг подій. Але є одним із камінчиків, що зрештою спричинять лавину, яка понесеться, руйнуючи все на своєму шляху
Ми запитали експертів: коли розвалиться Росія?
Для радикальних змін ПОТРІБЕН ТРИГЕР. Жовтневому перевороту передували Перша світова війна й поразка в ній. Ще одна така поразка може запустити відцентровий процес розпаду сучасної Росії. Некоректно порівнювати розпад Росії та СРСР. Останній був, за конституцією, союзом 15 суверенних держав, кожна з яких формально мала право виходу. РФ складається із сотні різних суб'єктів. Там є і національні автономні республіки різної ваги, але більшість – звичайні області, населені росіянами. Чи сформована там національна свідомість – невідомо.
Світ консолідований, але розпаду Росії боїться. Після цього можуть з'явитися нові небезпеки – не менші за ті, що маємо тепер. Сьогодні ЯДЕРНОЮ ЗБРОЄЮ ПОГРОЖУЮТЬ НЕ ТАК НАМ, ЯК ЗАХОДУ. Натомість внаслідок розпаду ця зброя може опинитися в уламках Росії, які стануть тоталітарними державами на зразок Північної Кореї. Нікому не відомо, чого чекати від таких.
ЗАСТАНЕМО РОЗПАД РФ ЗА НАШОГО ЖИТТЯ. Щоб це відбулося, потрібна воєнна поразка, факти і наслідки якої влада не зможе приховати від громадян. Те, що сталося на Харківщині, цьому сприяє, але не вирішує повністю справи. ПОРАЗКА МАЄ БУТИ НА ТЕРИТОРІЇ САМОЇ РОСІЇ. Війна повинна прийти в дім до кожного росіянина. Історія з "хлопками", яка нині відбувається на Бєлгородщині чи Курщині, – ще не все. Коли війна прийде в Москву та Санкт-Петербург, буде зовсім інший рівень.
Війна туди може прийти різними шляхами. Один із найближчих – мобілізація. Оскільки російська влада має серйозні проблеми з живою силою в армії, спробує через мобілізацію зібрати нові підрозділи. Такий крок матиме погані наслідки для Кремля, бо в російській суспільній свідомості мобілізація видається синонімом слова "війна". Вони її досі бояться називати по імені, прикриваючись евфемізмом "спеціальна військова операція". Війна – не те, на що росіяни обмінювали свої свободи й заради чого підтримували Путіна.
Росія може бути демонтована в нинішньому вигляді як єдина країна. Скільки на її території виникне нових державних утворень, питання дискусійне. Не думаю, що буде 89, як нині суб'єктів РФ. Менше, але рахунок може йти на десятки.
Маючи величезний кордон із РФ, УКРАЇНА МОЖЕ СТАТИ ТРАНЗИТНОЮ ЗОНОЮ ДЛЯ РОСІЯН, ЯКІ НАМАГАТИМУТЬСЯ ТІКАТИ В ЄВРОПУ. Дехто з них може затриматись в Україні. Але нам вони не потрібні.
У бунти в РФ через оголошення часткової мобілізації не вірю, але вуличні протести – це варіант. Адже, якщо росіянин іде по мобілізації на фронт і повертається в поліетиленовому пакеті, то його родина вже не отримає білої "Лади", як за загиблих контрактників.
У Росії велика проблема з молодшою і середньою ланкою командного складу, ніхто не знає, як її будуть надавати новоствореним підрозділам. Але чітко зрозуміло: вони будуть гарматним м'ясом.
Протести можуть підточувати режим, але тільки вони не несуть загрози розпаду Росії. Для цього повинна бути велика кількість факторів – від збідніння населення до нафтового ембарго, від економічного руйнування до подальшого тиску на суспільство, від знищення свободи слова до поразок на фронті. Тоді це допоможе падінню путінського режиму.
ІСТОРИЧНИХ ПРОЦЕСІВ НЕ ЗУПИНИТИ. Їх можна пригальмувати й намагатися контролювати. Російська імперія вмерла 100 років тому, але по суті змогла проіснувати ще 70 у формі Радянського Союзу. Потім розвалився й він. Національні республіки, які були поза ним, стали незалежні. А от Чечня, Кавказ – у замороженому стані розпаду.
Усі проблеми, що є у РФ, тільки наближають її розпад. Особливо на це впливає оголошення часткової мобілізації. 300 тисяч людей хочуть використати як гарматне м'ясо на війні. Це витягнуті з економіки робочі руки, це значно більше інвалідів, які повертатимуться додому, трупів. Це створює велике напруження усередині країни, що спричинить вибух невдоволених громадян.
Американський генерал Бен Годжес закликає світ готуватися до розпаду Росії. Цей ПРОЦЕС ТРЕБА КОНТРОЛЮВАТИ, ПРОГНОЗУВАТИ І ПЛАНУВАТИ. У разі неконтрольованого розпаду є низка негативних наслідків. Перше – це поширення ядерної зброї, технологій і втрата контролю над ядерними запасами. Друге – питання економічної безпеки, зокрема енергетичної. Росія – один із ключових учасників світового ринку вуглеводнів. Третє – проблема продовольчої безпеки. Також хвилює питання гірничовидобувної, металургійної, сталеварної промисловості.
МОБІЛІЗАЦІЯ В РОСІЇ ТРИВАЛА, ТРИВАЄ І ТРИВАТИМЕ. Заяви Путіна не є декларацією певних дій. ЯДЕРНИЙ ШАНТАЖ – ЦЕ ІНФОРМАЦІЙНА АТАКА, ЩО Є ЧАСТИНОЮ ВІЙНИ. На такі речі не варто рефлексувати. Це лише заяви, які мають мотивувати росіян не ховатися від мобілізації. Фюрер робить те, що вважає необхідним. У Росії немає законів і конституції, яких дотримуються.
Історії імперій свідчать: їхній фінал неминучий. Проте Росія – континентальна імперія, яка ширилася на сусідні території, асимілювала сусідні народи. Однак бажання керівництва РФ повернутися до свого "величного" минулого стало передумовою для її ж розпаду. А поведінка їхнього лідера тільки сприяє цьому. Путін, намагаючися зміцнити Росію, послаблює її, бо створює імідж дикого агресора, який не приймає діалогу і традицій цивілізованого світу. Така поведінка консолідує держави з демократичним устроєм і цінностями.
Більшість територій Росії незаселена, їх використовують як регіони для видобутку корисних копалин та як сільськогосподарські угіддя. ТАМ НЕМАЄ НАЦІОНАЛЬНИХ ЛІДЕРІВ. Коли почнеться розпад, формуватимуться певні клани, які боротимуться за свої інтереси. І вони теж можуть загрожувати загальній безпеці. Цивілізований світ може "забрати" ядерну потугу в цих кланів в обмін на певні гарантії – фінансові, економічні, силові, гарантії безпеки. Думаю, Захід уже думає, як розв'язувати цю проблему.
НЕ ВАРТО ПАНІКУВАТИ. Процеси, які відбуваються в Росії нині, були зрозумілі заздалегідь. До них МИ ГОТОВІ й МАЄМО МОТИВАЦІЮ ПРОДОВЖУВАТИ БОРОТЬБУ.
Єдиний сценарій на сьогодні для Російської Федерації – розпад. Щоб цьому запобігти, КРЕМЛЬ МАЄ ПОВЕРНУТИ ОКУПОВАНІ ТЕРИТОРІЇ, ВПАСТИ НА КОЛІНА І БЛАГАТИ ПРОБАЧИТИ. Але цього не станеться. Ми відвоюємо власні території силою духу та зброї. Російський народ програє. Це буде карколомна поразка і спричинить величезну кількість біженців, які почнуть тікати й у бік України. Для нас це виклик. Для світу загрози будуть спричинені міграційними хвилями, некерованістю процесів у російських регіонах. У Росії вже є кілька багатотисячних приватних армій – Пригожина, Кадирова. Подібні створюватимуть олігархи. Після смерті Путіна вони почнуть боротися за владу. Це набагато страшніше, ніж розпад Радянського Союзу. Бо ПЕВНІ ГРУПИ СПРОБУЮТЬ ЗАХОПИТИ ВЛАДУ над усією країною. Регіональні еліти намагатимуться захищатися від цієї навали.
Розповіді, що в разі розпаду Росії утвориться декілька некерованих автономних держав з ядерною зброєю, – лякалка. Під час розпаду СРСР ядерний арсенал, що зберігався в Україні, Казахстані та інших регіонах, був централізовано переданий керівництвами країн туди, куди сказали західні партнери. Чому так сталося? Бо кожен, хто хоче проголосити незалежність, потребуватиме міжнародного визнання. Друге – міжнародні рахунки, які будуть визнані в усіх банках. Наприклад, якщо захочеш створити незалежну Якутію, треба спочатку подумати, як будеш продавати алмази, нікель. Тому ЗАХІД МІНЯТИМЕ ВИЗНАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ КРАЇНИ НА ЯДЕРНУ ЗБРОЮ. І її віддаватимуть з радістю, як щось непотрібне.
Щодо Сибіру, то Китай ним і так по суті володіє. Там нині мало російського населення, більше китайців. Безумовно, вплив Пекіна посилиться, можливо, через державні корпорації, інвестиції. Вони володітимуть корисними копалинами й наказуватимуть місцевим елітам. Але Китай не буде анексувати територію, він цього не потребує.
Для України найнегативніший вплив із можливих – навала біженців. Доведеться пускати цих людей. Бо цивілізований світ не відмовляє тим, хто потерпає від конфліктів. Будемо допомагати російським громадянам так само, як нам нині допомагає Європа. Тому ТРЕБА РЕТЕЛЬНО ПРОПИСАТИ ІНСТИТУТ ГРОМАДЯНСТВА. У нас чомусь досі нема такого запобіжника, як екзамен з української мови та історії для його отримання. Потрібно ще більше мовних і культурних квот, щоб російські біженці не могли знести нашу національну ідентичність.
Розпад недоімперії моральних виродків – це єдина опція, яка може зватися перемогою. Навіть не України, а світу. Дезінтеграцію Росії з її ядерною демілітаризацією я бачу кінцевим пунктом усієї світової геополітики на найближче десятиліття. Хто вважає, що заміна Путіна на іншого гібона за незмінності тупикового суспільного ладу вирішить ситуацію, той себе обманює. Причиною всіх світових лих є росія як така. ДРАКОНУ НЕ МОЖНА ПІДСТРИГАТИ КІГТІ. ЙОГО ТРЕБА РОЗЧЛЕНУВАТИ.
Розпад СРСР призвів до збереження проросійських сателітів із декоративними суверенітетами. І якраз невідривання деяких республік від російської бджоломатки зумовило окупацію України, Грузії, Молдови та повне поглинання Білорусі. Ми нині не мали б континентальної війни, якби СРСР зник із життя. Він успішно реінкарнувався в РФ із розлогим концептом "русского мира". А мав зникнути як остання ретроімперія. Тож тепер не можна допустити таких римейків.
Щоб мінімізувати кількість біженців після розпаду РФ, треба заборонити в'їзд в Україну всім громадянам екс-Росії, незалежно від політичних "прозрінь, вибачень і перевзувань". Немає російськомовних українців – є зросійщені українці. Вони, за рішенням Конституційного суду, не мають жодних мовних прав. Мовні права мають лише нацменшини. УКРАЇНА МАЄ ЗДІЙСНИТИ ПОВНОМАСШТАБНУ ДЕРУСИФІКАЦІЮ ЯК НЕВІД'ЄМНУ ЧАСТИНУ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ. Це може робити лише держава. І вона мусить це зробити. Сфера вжитку мови окупантів має бути рішуче звужена. Це питання не лише політичної волі, а й історичної справедливості.
Частина російської еліти намагатиметься здійснити плавний перехід від Путіна до після-Путіна. Його звинуватять у всіх гріхах і прагнутимуть утримати владу в нинішніх кордонах. Але постане питання Чечні, Татарстану, Дагестану.
Росіяни "показують чудеса терплячості". Приймають навіть сценарій, коли їх масово женуть на війну. ПОВСТАННЯ ЧИ РЕВОЛЮЦІЯ МАЛОЙМОВІРНІ, для цього потрібні політичні сили чи рухи, які ініціювали б радикальні дії, керували ними й потім прийшли до влади. Путін за 20 років такі ініціативи знищив. Опозиція мовчить, у тюрмі або за кордоном. Тому МОЖЕ БУТИ ТІЛЬКИ КОЛАПС. Революція – це був би ще добрий варіант для Росії. Але влада доклала зусиль, щоб добрих варіантів не було.
Провідні країни не готові до розпаду РФ. Бояться апокаліптичних наслідків. Головне – через ядерну зброю. Кому вона дістанеться – невідомо. Тому Є ЗАГРОЗА ЯДЕРНОЇ ВІЙНИ. Хоча війна в Україні несе таку ж загрозу.
Найближчі сусіди РФ – за розпад, цим вони позбудуться загрози.
Багато країн Африки підтримує Росію, бо вона активно їм допомагала військово. Так само країни третього світу, на уряди яких Москва має вплив або в них існують антизахідні настрої. Наприклад, Аргентина, де пам'ятають Фолклендську війну з Великою Британією. Це ж пояснює нинішню поведінку Папи Римського щодо України. Діє формула "союзник мого ворога – мій ворог". Тому вважають: якщо Вашингтон і Лондон підтримують Україну, то вона погана.
Дуже націоналістичний та антизахідний уряд в Індії. Тому ця країна теж ближче до Росії. Для Китаю нинішнє існування Росії – посилення авторитарних тенденцій у світі, дає Пекіну змогу стверджувати свою нормальність. З іншого боку, він має свої інтереси, з розпаду РФ може бути й у виграші.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі