
Про що говорили на майдані Незалежності
12 квітня, неділя, 20.19
Кілька майданівців років 60 у камуфляжі курять коло намету біля Головпоштамту.
– Слава Україні! – підходить до них чоловік, на вигляд 40-річний, у картузі. – Як вам сьогоднішні події на Донбасі? Воювати будемо?
– Я тут п'ятий місяць, – говорить червононосий активіст. – Ніколи собі не позволяв випити. А тепер не видержав, бачите. У мене палатка пуста. Усі хлопці поїхали на Схід, 10 чоловік. На Майдані тихо. Я вам кажу: завтра буде війна. За Донбас битися будемо своїми силами. Менти наші нас кинули. І влада нас кинула відразу, як получила крісла. Казали, будуть пошти кожен день виходити одчитуваться. Тільки Нищук прийшов, і то один раз, більше ні одного міністра. А нам самим протів Путіна як воювати, скажи?
– У мене батьки живуть у Сумській області. 100 кілометрів від кордону – танки стоять навколо міста. Нам є чим воювати.
– Ти був колись у Росії? Ти бачив їхню воєнну тєхніку? Знаєш, скільки від російської границі до Києва? Три часа. І москалі тут будуть. Два роки тому працював на стройці в Москві. Вікна ставив, керував закарпатською бригадою. 15 квітня в мене був день народження. Ми з другом-білорусом так напилися тоді, що на 600-му "мерсі" заїхали прямо в Кремль, коли Путін виїжджав. Нас пов'язали. Но! Мене коли остановили, Путін напротів мене в машині сидів. Якби я був із тротілом, не було би його. Це я могу даже щас зробить, якби хтось профінансірував.
21.00
Молоді майданівці стоять біля сцени.
– В Донецке уже россияне. Диверсионные группы. Зеленые человечки, – розказує чоловік у сірій в'язаній шапці.
– Третина донецьких – зеки, – додає інший.
– Люди, то ніякі не зеки, – долучається високий хлопець. – Путін создав армію зомбі, в якій в основному дєтдомовці-сироти. Вони будуть робити, що їм скажуть.
– Та почекайте! Якщо російські війська заходять в Україну, домовлено з Європою, що та починає вводити свої.
– Вона нічого не почне, доки ми не почнемо.
– Два авіаносці США були в Чорному морі, коли в нас відбирали Крим. Чому вони тоді не вистрелили? Думаєте, тепер щось зроблять? Ніколи в житті. Й Росія це прекрасно розуміє.
– Сподіваємося, потримаємося трішки. Може, за цей час чечени теж зірвуть щось у Росії. Підніметься Кавказ…
– Чечени нам не поможуть. Кадиров – ставленик Путіна.
– Та я про чеченських партизанів.
– Нема їх уже, тих партизанів.
21.30
– А я сьогодні дивлюся – на вулицях багато міліції, – розповідає молода білява жінка чоловікові в пальті з папкою під пахвою. Стоять біля біля стели Незалежності. – Це мене здивувало. Насправді вони знали, що відбуватиметься на Сході й що люди будуть виходити. Боялися безпорядків на вулицях.
– Усе на Сході залежить від Ахметова, – відказує чоловік. – Він дивиться, де йому більше заплатять – в Україні чи Росії. Якщо Ахметов переметнеться на російський бік, навряд чи хтось зможе вплинути на ці дві області. Вони повністю підконтрольні йому.
– А він уже, видно, їхній. Людина, яка все життя грабувала і вбивала, ні на що заради своєї країни не здатна. Якби він насправді намагався врегулювати ситуацію, зробив би це.
– Так воно навіть не починалося б, – упевнено говорить чоловік.
– Думаю, Ахметов боїться Путіна. Боїться за своє життя, бо російські спецслужби вміють працювати. А ще бізнес. Здає він нас за свій бізнес.
– Єдиний спосіб змінити ситуацію – арештувати Ахметова, – підвищує голос співрозмовник. – Просто забрати в нього все майно, як при революціях, – експропріація.
– Та хто наважиться арештувати Ахметова?
– Наважитися вбити Сашу Білого можна? А чому не можна завалити Ахметова?
23.00
Двоє чоловіків розпалюють вогонь у бочці біля пропускного пункту на Майдан із боку Європейської площі.
– 23 людини балотяться на президента. Якщо чесно сказати – тільки дві людини є, яких ми тут, на Майдані, підтримуємо. Вони не крали, – каже старший.
– Богомолець. Майдан її вибрав, – говорить молодий.
– Нє, синок, ми їй не віримо.
– А кому ж вірити?
– Гриценку. Є ще одна людина, але гарячкувата – сначала робить, потім думає. Хотя він нормальний. Це Ляшко. Більше нема, я тобі говорю. Із 23 людей більше не повіримо нікому.
– А чому не вірите Богомолець?
– Інтересний момент. Казала, що не має грошей. А 2,5 мільйона, щоб іти кандидатом у президенти, у неї знайшлися. Хто її купив? А я тобі скажу. Її купила політсила Порошенка. Тому що Порошенко і Юля – два грошові мішки на цих виборах. І купують собі технічних кандидатів. Кличка вже Порох купив. Ці вибори – це битва Порошенка та Юлі.
– Вони друг друга не потоплять, думаєте?
– А, тут буде замєс. Якщо пересваряться, тоді тут буде Путін. Вони, може, й не встигнуть навіть той замєс зробити.
Коментарі