— Смотри, какая низенькая машина. Щас пузом зацепится, — дівчина із чубом, пофарбованим у біле і чорне, роздивляється машину "жигулі". Таку в народі називають "копійка".
— Тільки вигляд у неї вітчизняний, — каже власник Андрій Дудніков у голубому кашкеті. — За чотири роки я повністю переробив її. Від днища до асфальту відстань 1 сантиметр. Це стиль старих англійських гоночних машин типу "тріумф". Люстерко тут 1968 року. Купив його через англійський форум.
27-28 квітня у столичній галереї "Лавра" відбувся фестиваль кастом-культури — автомобілів, мотоциклів і велосипедів, складених уручну.
— Кастом зародився в Америці в 1950-х, — розповідає 27-річна Юлія Сємьоркіна, одна з організаторів заходу. — Велосипеди і мотоцикли ми не виготовляємо серійно. Будь-які деталі, фарбування, матеріали, аксесуари робить господар за своїм бажанням. Тому не існує двох однакових авто чи велосипедів. Кожен ексклюзивний і повністю задовольняє потреби свого власника. Це не просто засоби пересування, а витвір мистецтва. Усі мають ім'я.
На фестиваль з'їхалися 55 учасників із України, Росії, Білорусі.
27-річний Роман Копитов із селища Березнегувате Миколаївської області робить коло на своєму дерев'яному велосипеді:
— Називаю його "Кайзер", — гладить ровер по довгій рамі. У Романа високе чоло й акуратна чорна борідка. — Коли зробив велосипед наполовину, помер від болячки мій 2-місячний пес Кайзер. Рятували, але не вберегли. Він був жовтий ротвейлер. А один із кольорів на велосипеді — жовтий. Тому його і назвав на честь собаки. Я майстер із ремонту взуття, та з дитинства захоплювався різьбленням по дереву. Мій дід вози робив. А я вирізьбив велосипед, бо кататися люблю. В інтернеті побачив одну модель, почав робити. Але в результаті від нього тільки форма рами лишилася. Усю геометрію підігнав під себе і свій зріст — 183 сантиметри. Сиджу на велосипеді, як у кріслі. Низьким у такому кататися незручно. Ще один хочу вирізати для мами, з багажником. Годі вже китайські купувати.
— На виставку велик привіз потягом. Розібрав по деталях і склав у коробки. Мама несла колеса. Він 30 кіло важить. Для двох це неважко. Кажуть, мій транспорт міг би зацікавити німців, голландців, італійців. Вони про екологію дбають. На машинах їздити не хочуть.
На свій червоний велосипед із велетенською фарою і номерним знаком американського штату Небраска сперся економіст 26-річний Дмитро Виганяйло із Білгорода-Дністровського Одеської області:
— Я сегодня лучший в номинации "тюнинг". То есть рама моего велосипеда заводская, мы говорим "донорская". А детали к ней я делал или покупал отдельно, — говорить.
Велосипед замовив торік у Штатах за $750 — 6 тис. грн.
— Переробив його під стиль британських мотоциклів 1960-х. Деталі замовляв теж у США. У нас їх не купити. Кермо, номерний знак — мотоциклетні. Витратив на тюнінг іще 750 доларів. Я поки що холостяк. Казати, що не туди вкладаю гроші, нема кому. Зібрав якраз перед фестивалем. Умудрився з друзями впихнути його в автівку "Форд Фокус", хоч довжина велосипеда 2 метри. Довелося трохи машину розібрати. Але це простіше, ніж розкрутити велик. Учора проїхався нічною Одесою. Швидкість набирає до 40 кілометрів. Планую кататися на ньому. У гаражі не стоятиме точно. І продавати теж не буду, ні за які гроші.
35 кілограмів важить велосипед із фанери, який вирізав 23-річний Сергій Круцик з Івано-Франківська. Хлопець зробив його за чотири тижні з цільного шматка за допомогою болгарки, дрилю та лобзика. Шліфував вручну. Гальма задні, передача — одна, налаштована для комфортної їзди містом. Транспорт розрахований на водія зростом 1,7-1,9 м. Сідло регулюється. До габаритів водій звикає за 3 хв. Сергій назвав ровер "Слава Україні".
400 годин вирізав дерев'яний велосипед американський інженер Майкл Томпсон. Конструкція має 88 елементів, виточених на верстаті. Деталі скріплював клеєм. Винахідник не використав жодного цвяха чи болта.
2 
1
Коментарі