Кібератака на Укрзалізницю та її скелети у шафі

У червер, 27 березня Укрзалізниця відновила онлайн-продажі квитків на потяги після наймасштабнішої хакерської атаки.

До відновлення сервісів залучали СБУ та "Київстар". Власне, чому відбулась така атака ми можемо лише здогадуватись. За однією із версій – зловмисники, ймовірно, полювали на інформацію про світових топчиновників, котрих чимало побувало в Україні за три роки повномасштабного вторгнення.

Та пильна увага до крупного українського залізничного перевізника оголила й інші проблеми, котрі раніше не впадали в око широкому загалу.

Витоку інформації не сталось. Можливо..

Нагадаємо, онлайн-системи та сервіси Укрзалізниці зазнали масштабної, прицільної атаки 23 березня. За словами залізничників, вона була багаторівнева.

Через технічний збій не працював продаж квитків через застосунок та сайт, онлайнсервіси замовлення та довідкові послуги.

Сайт і застосунок УЗ вдалося відновити за 89 годин безперервної роботи. "На першому етапі працюватиме тільки базовий функціонал: продаж та повернення квитків на всі напрямки глибиною 20 діб", - зазначили в Укрзалізниці.

При цьому додається, що витоку жодної сенситивної інформації під час кібератаки не було допущено. Також у відомстві попередили про можливі тимчасові технічні перебої у роботі через пікові перевантаження сервісу.

Оскільки й раніше УЗ ставала обʼєктом кібератак ворога, у компанії діють протоколи резервування.

Остання атака була дуже системна, нетривіальна та багаторівнева, тому перед повним відновленням із "бекапів" фахівці УЗ, багато залучених партнерів та кібердепартаменту СБУ мають ретельно протестувати сервіси на можливі ураження, пояснили в компанії.

Російські хакери намагаються реалізовувати погрози

Принагідно нагадаємо, що 12 грудня 2023 року масштабної хакерської атаки зазнав мобільний оператор "Київстар". Тоді в абонентів повністю зник звʼязок та інтернет. Усі послуги змогли відновити лише 20 грудня. Відповідальність за атаку на "Київстар" взяла на себе російська хакерська організація "Солнцепёк".

Хакери стверджували, що причиною атаки було те, що компанія забезпечує зв'язком ЗСУ (це в день атаки спростували в Сухопутних військах), державні органи та силові структури України.

У "Київстарі" згодом заявили, що основна ціль атаки - руйнування IT-інфраструктури, яке частково сталося. Там наголосили, що "війна проходить не тільки на полі бою, а також і у віртуальному, й у кіберпросторі".

Через деякий сталися збої у "ПриватБанку", "Ощадбанку" та Monobank.

Однак тоді хакери не змогли досягти мети та пробити систему.

Тарифи зростуть – ефективність падає

А тепер від загальної російської кіберзагрози перейдемо до конкретних інших проблем Укрзалізниці. Ми не будемо переконано повʼязувати їх з останньою масштабною кібератакою, але сумніви все ж беруть.

Над УЗ зависла загроза втрати вагомого й серйозного патрнера. Український агробізнес робить відкриті заяви: якщо Укрзалізниця не модернізується, то цей важливий сектор української господарки швидко адаптується до самостійних перевезень.

Агробізнес вимагає від Укрзалізниці покращення ефективності найближчим часом, інакше українські аграрії розвиватимуть альтернативні варіанти для перевезення продукції. Про це заявив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко.

Увага акцентується на тому, що 2024 рік став лояльнішим для агробізнесу з погляду ціноутворення та продажів, проте співпраця українських аграріїв з Укрзалізницею досі залишає бажати кращого. Якщо у 2022–2023 роках, незважаючи на підвищення тарифів і значні часові логістичні витрати, агросектор не мав суттєвого вибору у питаннях перевезень, то наразі є певні зміни.

Окупація 20% територій призвела до скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, тож навіть у найкращі врожайні роки обсяг перевезень не перевищував 65 млн т агропродукції. Аграраії стверджують, що необхідно враховувати таке зменшення потенційного попиту на свої послуги з боку агросектору. Але натомість планується збільшення тарифів за відсутності покращення ефективності.

Серед основних проблем УЗ на думку УКАБ:

• низька швидкість перевезень: сільськогосподарська продукція з умовного елеватора у Чернігівській області до умовного порту в Одеській області, за розрахунками Укрзалізниці, рухається із середньою швидкістю 50 км на день. Тобто термін доставки — 10–11 днів;

• відсутність належного GPS-трекінгу для відстеження вагонів;

• дотування пасажирських перевезень за рахунок вантажних і спроби компенсувати збитки шляхом підвищення тарифів;

• низький рівень залученості сучасних технологій.

Зауважується, що основна причина проблем — монопольне становище АТ "Укрзалізниця". Відсутність конкуренції дає компанії змогу диктувати умови. Покращити ситуацію могло б розділення Укрзалізниці на три окремі напрями: пасажирські перевезення, інфраструктура та вантажні перевезення.

Також раніше неодноразово наголошувалось, що Укрзалізниця має займатися автоматизацією процесів перевезення, а не лише підвищувати тарифи.

Інший бік тієї ж медалі

31 грудня минулого року на зустрічі в Лондоні кредитори відмовили Укрзалізниці в реструктуризації боргів на на $895 млн.

І вже на січень 2025-го була запланована виплата УЗ кредиторам близько $83 млн купонів за єврооблігаціями.

УЗ попередила кредиторів, що можливість сплатити майбутні відсоткові виплати, заплановані на січень 2025 року, залежатиме від підвищення тарифів на вантажні перевезення, динаміку перевезень і перебіг війни.

Також Укрзалізниця просила кредиторів проголосувати за перегляд умов погашення двох серій облігацій: на $594,9 млн під 8,250%, які компанія має погасити у 2026 році, та на $300 млн під 7,875% із терміном погашення в 2028-му.

На січень 2025-го була запланована виплата купонів, яка припадала на 2023–2024 роки. УЗ просила відтермінувати купонні платежі з кожної серії облігацій на 12 місяців.

Укрзалізниця також просила дозволу кредиторів на залучення €99 млн позики від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Зі свого боку, УЗ зобов'язувалася не сплачувати за цей період інші борги на суму понад $20 млн, крім боргів перед ЄБРР, та не виплачувати дивіденди.

Компанія пояснювала запит значними фінансовими втратами та руйнуваннями інфраструктури через війну. EBITDA (аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат) компанії знизилася з 6,6 млрд грн у першому кварталі 2024 року до прогнозованого 1 млрд грн за четвертий квартал. Без державної підтримки чистий збиток у 2024-му очікувався на рівні 1,5-2,5 млрд грн.

Також варто зазначити, що торік Укрзалізниця вийшла на 4, 9 млрд грн прибутку проти майже 10 млрд грн збитків у 2022-му.

Це вже друге прохання компанії переглянути умови погашення боргу на $895 млн із початку повномасштабної війни.

Тобто питання дефолту для Укрзалізниці актуальне й доволі гостре, й відомство позиціонує себе як критично збиткове підприємство.

Водночас, за словами засновника Руху "Україна 30" Святослава Дубини, в минулому році зарплата голови Укрзалізниці склала 9 млн грн на місяць; його семи заступників – по 5,5 млн грн щомісячно.

Пазли почали складатись. Повертаючись до кібератаки на "Київстар", як відомо, після неї оператор немилосердно по- дирницьки як для війни, підняв тарифи. Це змусило багатьох багаторічних користувачів переходити до інших операторів.

У ситуації з УЗ такі наміри висловлює агросектор. А УЗ своєю чергою говорить про необхідінсть підняття тарифів.

Ми ж наразі ставимо ще одне питання: чи не поглинула, зовсім випадково, ця кібератака певні документи, котрі могли б завадити перейти державній українській залізниці у приватні руки. Американські чи британські, наприклад. Після перспектив української атомної енергетики ми вже нічому не дивуємось.

Нагадаємо, Укрзалізниця — акціонерне товариство, 100 % акцій якого належать державі. Компанія входить до переліку держпідприємств, які не підлягають приватизації. Але в українській воєнній реальності можливі варіанти.

×