Колишній народний депутат 49-річний Тарас Чорновіл виходить із метро на столичній Контрактовій площі. Трохи засмаглий. Каже, місяць із дружиною та сином машиною їздили по італійській Сицилії.
— Наганяв 10 тисяч кілометрів, — усміхається. — Правда, влетів у яму на наших дорогах. Двоє правих колеса "пішло". Уже в Угорщині на автобані знайшли телефон "SOS". Через 10 хвилин приїхала аварійка. За евакуатор заплатив 60 євро. За роботу, колеса та диски — ще 300.
Ідемо до пивного бару навпроти метро. Чорновіл замовляє каву з молоком та холодну газовану мінералку. Закурює цигарку "Харвест" із запахом вишні.
За кілька тижнів стартує черговий політичний сезон. Чого очікувати від нього?
— Потроху втягуємося у президентські вибори. Януковичу треба буде гасити будь-який натяк на внутрішньопартійну опозицію. Справа Петра Мельника (колишній нардеп-"регіонал", ректор Податкової академії, затриманий за хабар. — "ГПУ") — це натяк своїм. Мельник на останніх парламентських виборах "спалив" себе (програв в Ірпінському виборчому окрузі №95 на Київщині висуванцю "Батьківщини" В'ячеславові Кутовому. — "ГПУ"). Влада чітко пояснює, що авторитетів і недоторканних немає. З будь-ким можуть зробити що завгодно.
Не знаю, як діятимуть Сергій Льовочкін, Дмитро Фірташ та команда. Вони були готові ставити на Кличка. Але Янукович даватиме зрозуміти групі Фірташа, що пряників може не бути, а батіг буде — точно.
По лінії Ахметова серйозних проблем не буде. Він цікавився дрібними проектами, що годилися тільки на парламент, на зразок Королевської. Йому не лишиться нічого іншого, як допомагати Януковичу.
Далі ситуація залежатиме від того, яка з двох доктрин у владі переможе. Перша, політолога Юрія Левенця: дискредитувати опозицію її ж руками. Її лідерам "даватимуть по морді" — політично. Яценюка, Кличка й Тягнибока кілька разів масово освищуть — бо "не можуть виробити спільної тактики дій". Дискредитуватимуть Кличка. Яценюк сам себе топитиме. А Тягнибока підштовхуватимуть у другий тур з Януковичем. У "Свободи" електорат обмежений. Тоді Янукович майже чесно стає ще раз президентом.
Друга доктрина, умовно кажучи, міністра МВС Захарченка: показати всім, щоб не ходили на мітинги, бо можуть побити або вбити. Прикладом була бійка на мітингу опозиції 18 травня за участю спортсменів-"тітушок".
Лідери опозиції здатні переступити через власні амбіції й висунути єдиного кандидата?
— Ні. У них є зобов'язання. У Тягнибока — перед владними середовищами. У Кличка вони до кінця незрозумілі. Потенціал Яценюка такий обмежений, що до президентських виборів він як політичний діяч може не дожити — самозакоханий, не хоче нікого слухати. Травневий лист Тимошенко — прямий ляпас Арсенію Петровичу. Мовляв, хлопці, розберіться з лідером, який робить усе, щоб я ніколи не вийшла.
Які зараз у Януковича пріоритети?
— Закріпити фінансовий стан "сім'ї" й перейти до виборчої кампанії. Уже зараз мажоритарні депутати й керівники обласних організацій отримали вказівку створити окружні та дільничні комісії. Мають підібрати кандидатури зі своїх довірених людей. Їх з осені поставлять на символічну зарплату, щоб прив'язати. ЦВК потім затвердить усе, що треба.
Ви казали, що в Януковича комплекс блокадного Ленінграда — не може наїстися. Як це виражається в політиці?
— У Януковича з Донецька страх переслідуванням та вбивством. Він розповідав, як за часів губернаторства його отруїли. Чудом відкачали. Було ще кілька справжніх чи уявних замахів. Цей страх неможливо подолати. Хіба що вдаритися в релігію. Коли ти починаєш жити за християнськими канонами, хоч на побутовому рівні — менше їсти, скромніше вдягатися, в тебе зникає відчуття суперцінності земного буття. Янукович до цього далекий.
Один із політологів зауважив, що Віктор Федорович зробив дві дуже великі помилки — обріс нерухомістю в Україні та ввів у володіння державними статками свою сім'ю. Будь-який колишній президент може домовитися про гарантії безпеки для себе. Але на дітей це не поширюється. А тут син Януковича всім насолив. Бізнесмени готові бігти до Ахметова й волати: забери половину просто так, бо ті заберуть усе. Після такого ніхто не дасть гарантій Януковичу. "Сім'ї" — тим більше.
На кого поставить Кремль?
— Потенційно найзручніший для них — Кличко. Те, як він формував список на виборах до парламенту, свідчить: сам нічого не вирішує, брав кого попало. Росія може включити всі можливі ресурси, щоб мінімізувати критику Кличка.
Інтрига появи на виборах перспективних темних конячок залишається?
— Поки що таких не бачу. З'являються підставні фігури типу Ляшка або амбітного Гриценка. Але в обох шансів — нуль.
Яка ймовірність участі Юлії Тимошенко у виборах?
— Цього не буде. Для Януковича порятунок від Росії — відпустити Юлю до Німеччини. Це вигідно всім. Тимошенко — найбільше. Вона втратила контроль над ситуацією, рідна партія її ігнорує. Якщо Юлю відпустять за кордон, відчуватиме якусь свою знаковість. Інакше — узагалі зникне з політики.
Чорновіл дістає з кишені штанів мобілку, що вібрує. Дзвінок скидає. За хвилину приходить повідомлення — він не реагує.
Луценко говорить, що без людей на вулиці опозиція не зможе перемогти. Це справді так?
— Януковича не люблять, але рейтинг опозиції не росте. Народ так просто не вийде. У Врадіївці починалося все дуже щиро. Це — бомба, що могла вибухнути по всій Україні. Але пшикнула, як звичайна петарда, бо туди поперлися політики. Навіть якщо будуть великі фальшування на виборах, люди не вийдуть, бо їх свого часу зрадили.
Яка модель управління була б найкращою для України?
— Справжня олігархічна держава, як у Південній Кореї. Там клани "Елджі", "Самсунґ" та "КІА" домовилися про правила гри і всім рулять. Вони платять податки, хочуть, щоб країна багатіла, не крадуть, розвиваються з допомогою держави. Для народу ж — демократія повна. Але у владу обирають претендентів, які дали "клятву на вірність" олігархам. Тільки президент зраджує клани — одразу опиняється в тюрмі. Двох засудили до смерті. Потім одному змінили термін на 20 років, іншому — на 17. Третій знав, що посадять, то стрибнув зі скелі. У Кореї допуск по корупції — 1,5 відсотка. Вкраде трохи більше — сяде пожиттєво. А у нас крадуть до 70 відсотків.
В Україні олігархи можуть домовитися так, як у Південній Кореї?
— Якщо Пінчук чи Фірташ скажуть: "Вікторе Федоровичу, ви поступили не так. Завтра сидітимете в Лук'янівському СІЗО", то завтра самі будуть за кордоном. Якщо встигнуть.
Хоче працювати послом
Тарас Чорновіл народився у Львові в родині дисидента й політика В'ячеслава Чорновола. Мати загинула під колесами машини на очах у сина. Вчився на біологічному факультеті Львівського політеху. Став народним депутатом 2002-го, після смерті батька. Був у фракції "Наша Україна". Перейшов до "регіоналів" і в першій п'ятірці списку пройшов до парламенту п'ятого та шостого скликань. У жовтні 2008-го написав заяву про вихід із партії.
— Не хочу бути могильщиком парламентаризму в цій країні, — пояснив. — Є гарний гуцульський приспів про Партію регіонів.
"Світить місяць, світить ясний — за гору сховався,
я подумав, що я перднув, а я просто всрався".
На парламентських виборах 2012-го посів шосте місце в окрузі в столичній Дарниці.
— Ніфіга зараз не роблю. Час убиваю, подорожую Європою. Друзі пропонували приєднатися до них, піти у бізнес — переробку сої. Але ж я в цьому нічого не розумію. Хочу по-справжньому вкалувати. Шукаю виходи на дипломатичну службу. Хотілося б у Польщу. Але погодився б і на якусь арабську країну.
Одружений удруге. Із 51-річною Марією виховують сина 14-річного Маркіяна. Сини від першого шлюбу — 24-річні Максим та Богдан — живуть у Німеччині з матір'ю.
2 
1
Коментарі
113