15 листопада о 8.00 в актовій залі Донецького обласного управління Пенсійного фонду сидять чорнобильці: 39 чоловіків та дві жінки. Вони провели ніч у будівлі й оголосили голодування через урізані пенсії.
— Вчера нас было 500, но среди нас есть и диабетчики, и 11 онкобольных, которые уже не операбельны, сидят на наркотиках, — каже голова Донецької обласної організації "Чорнобиль-Єдність" Микола Гончаров. — Им тут оставаться — самоубийство. Поэтому мы сами им сказали, чтобы они ушли.
— Тут нардеп Олег Ляшко в понедельник был проездом, а мы с ним в Киеве познакомились, на штурме Рады, — розповідає чорнобилець Василь Лабунін, 64 роки. — Он стал посредником в наших переговорах с руководством областного Пенсионного фонда. Уговорил, чтобы нас впустили в актовый зал, на улице-то мороз. И тут нам глава Пенсионного Георгий Якименко вчера пытался объяснить, почему с 1 ноября наши пенсии с 5–7 тысяч сократились до 900–1500 гривен. Клерк считает, что закон Украины имеет меньше силы, чем их должностные инструкции. Мы этих объяснений не приняли и уже отсюда выходить не согласились. За эту ошибку с 15 ноября Якименко уволен.
У Василя Лабуніна бліде обличчя. Півгодини тому йому поміряли тиск — 220 на 110.
Люди в залі обговорюють позицію керівництва організації "Союз Чорнобиль". Чути крики:
— Марионетки! Проститутки! Предатели!
— А в час ночи к нам заглянул губернатор — Андрей Шишацкий, — продовжує Василь Климович. — С ним милицейская и прокурорская свита. Шишацкий был растерян — он же в сентябре нам слово честное давал, и не смог сдержать. А свита объясняла, что за захват административного здания нам грозит уголовная статья. Но мы же здание не захватили. Нас Ляшко и Якименко пригласили.
У Василя Лабуніна дзвонить мобільний.
— Я в революционном пенсионном! Везите палатки! — каже в слухавку.
— И напишите еще как нас пытались отсюда выжить обманом, — доповнює чорнобилець 59-річний Володимир Деркач. — Губернатор уговаривал: "Мы вам дадим автобусы, по домам развезем, а наутро приедете снова". Но сегодня в здание уже не впускают наших товарищей. Зато губернатор дал команду открыть туалеты! Ляшко не смог открыть, Якименко не смог. Такой стратегический вопрос под силу решить только главе облгосадминистрации. Через эти туалеты издевались, надеясь нас выкурить.
На сцені стоять 5-літрові бутлі з водою. Заряджаються мобільні телефони. Розливають у пластикові стаканчики чай із термоса. На столі лежать 218 заяв, у яких ідеться: "Я готов принять участие в голодовке против нарушения моих конституционных прав. Ответственность за последствия возлагаю на Президента Украины" і прізвище та ім'я людини.
У зал входить Владислав Морозов, заступник начальника управління Пенсійного фонду. За ним — представник облдержадміністрації та міліціонер. Просять звільнити приміщення. Чорнобильці не погоджуються. У будівлі на всіх поверхах і біля входу чергують близько 50 міліціонерів.
— Получал 5280 гривен, и те не хотели по закону платить — отсудил, а теперь имею 1300, — розповідає Володимир Петренко, 60 років. — 2 тысячи надо только на таблетки.
— В Харькове 700 человек заблокировали вход в облуправление Пенсионного фонда! — зі сцени оголошує новину Микола Гончаров.
— Я от реактора в 10 метрах работал на автокране. Сам удивляюсь, что еще живой. Хотя остановка сердца уже была, — каже 60-річний Павло Камишанов із Добропілля.
— Янукович нам объявил Голодомор-2011, — каже Алла Березовська, 71 рік. Вона приїхала з міста Селідове. — Я и дитя войны, и чернобылька. Дети уговаривают отказаться, а я пойду до конца. Хотя с моей язвой голодовка — смерть. Но если мы сдадимся, всем конец.
Входить керівник донецького відділення організації "Союз Чорнобиль" Володимир Трубников. Сідає осторонь. На нього кричать матюками, він встає та йде.
— Ты посмотри — тех, кто приехал поддержать нас, не пускают, а ему, значит, можно! — кричить Алла Ясько, 67 років. Пояснює, що чорнобильські керівники діють у згоді з владою. — Они слили наши интересы, потому что сидят у кормушки. У меня была пенсия 7 тысяч, а теперь — 1026. У меня органическое поражение головного мозга.
Одного з голодувальників, забирає "швидка". У нього піднявся тиск.
На вулиці йде сніг. Біля входу стоять міліціонери. Збираються з півтисячі чорнобильців. Встановлюють намети, несуть теплі речі — валянки, ковдри, спальні мішки. Домовляються не розходитися, доки до них не приїде прем'єр Микола Азаров і не поверне старі пенсії.
2 
1
Коментарі
4