Справа "вагнерівців": Bellingcat опублікували першу частину розслідування

Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала звіт щодо "зливу" спецоперації із затриманням Україною бойовиків російської ПВК "Вагнер". Операція мала назву "Авеню". За проєкт відповідали голова ГУР Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький.

Бойовиків ПВК "затримали" в Білорусі ще до того, як їх мали перехопити в українському небі. Відтермінування спецоперації запросили з Офіса президента України. Мовляв, Володимир Зеленський домовився про припинення вогню на Донбасі, ідеться в матеріалах.

Упродовж року журналісти Bellingcat за участю видання The Insider розслідували обставини унікальної операції спецслужб України, під час якої розвідникам, які працювали під виглядом охоронної компанії при Роснефти, удалося вивезти з Росії десятки найзначущих бойовиків ПВК "Вагнер", причетних до воєнних злочинів в Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голова ТСК Безугла відмовилася відповідати на запитання журналістки про допит у справі "вагнерівців"

Журналісти встановили, що акцію провела Служба військової розвідки України ГУР МОУ за підтримки СБУ.

"Ця спецоперація, яка не має аналогів за складністю і масштабом, мала завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України. Проте в останній момент, коли "вагнерівці" вже прямували до Мінського аеропорту, операцію "перенесли" після зустрічі розвідників із політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ", - пишуть журналісти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рік справі "вагнерівців": як в Офісі Зеленського "злили" спецоперацію

Спочатку збиралися виманити з Росії четверо-п'ятеро осіб на територію Угорщини під приводом, що для роботи в новій ПВК треба пройти підготовку в спеціальному тренувальному таборі. Деякі бойовики пройшли підготовку саме там. В Угорщині їх би затримали, екстрадували в Україну й судили.

План операції показали політичному керівництву України, зокрема й президенту Володимиру Зеленському в червні 2020 року. Операцію схвалили на початку липня 2020-го. Але рішення відкласти операцію наприкінці липня призвело до її ефектного провалу, наголошують журналісти. Найманців затримали в Білорусі.

Українські спецслужби намагалися зловити щонайменше 33 бойовиків, які, на думку влади, скоїли серйозні злочини, воюючи на боці військових формувань на Донбасі, яких підтримує Росія. Бойовиків "завербували" українські розвідники нібито для участі у вигаданій операції у Венесуелі.

Під час транзиту над повітряним простором України на шляху до вигаданого південноамериканського пункту призначення літак, який перевозив найманців, був змушений приземлитися через фіктивну загрозу вибуху. Якби все відбулося за планом, найманців заарештували би після приземлення літака, ідеться в розслідуванні.

Упродовж кількох місяців найманці проходили перевірку в підробленій ПВК, створеній українськими спецслужбами, у процесі якої виявили безліч інформації про злочини, які вони могли скоїти на Донбасі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вагнерівці" розповіли нову версію перебування в Білорусі

Для приманки найманців ГУР Міноборони України таємно задіяло справжню ПВК, що не використовується, із Санкт-Петербурга, зареєструвавши схожий домен і клонувавши вебсайт.

З кандидатами проводив співбесіду оперативник української секретної служби з позивним "Сергій Петрович". Але на ранніх етапах добору було надто багато найманців, які не становили прямого інтересу для України.

Ухвалили рішення використати деяких із найперспективніших кандидатів як довірених осіб для залучення конкретніших кандидатів, які становлять інтерес.

Артем Міляєв, заступник командира штурмової бригади бойовиків ДНР, залучив до проєкту релевантніших найманців. Бойовики надсилали резюме, у яких містилися прямі зізнання та подробиці того, як розвивалася гібридна війна Росії проти України. Що це було пряме розгортання регулярних підрозділів російської армії. А уряд Росії надавав підтримку й керував операціями нібито ПВК "Вагнер".

Після встановлення задач розробили план захоплення тих, до кого був найбільший інтерес. Найманці мали поїхати з Росії в Білорусь, де сісти на літак, що прямував до Стамбула для першого етапу "подорожі" у Венесуелу.

Для вильоту обрали Мінськ, тому що через коронавірус рейси з Росії були недоступні.

Політ із Мінська мав відбутися через повітряний простір України приблизно на 28-й хв. Упродовж цього часу надійшов би сигнал про загрозу вибуху, який змусив би літак приземлитися в Україні. Але коли найманці прямували до Мінська, у Києві в останню хвилину змінили план.

Василь Бурба, тодішній директор ГУР МОУ, розповів Bellingcat, що відтермінування запросив Офіс президента України.

Причиною вказали, що президент Володимир Зеленський щойно досяг угоди з Росією та бойовиками, які підтримують Росію, про припинення вогню на Донбасі.

Погодили невелике відтермінування, щоб припинення вогню набуло чинності, ідеться в розслідуванні. Але це означало, що найманцям тепер доведеться чекати в Мінську, перш ніж операція зможе продовжитися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лукашенко не збирався віддавати вагнерівців Україні - ЗМІ

Прибуття групи російських найманців у Білорусь здивувало. Наступного місяця мали відбутися вибори й ситуація була напруженою.

Тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко побоювався змов із метою його усунення ззовні та зсередини.

Уранці 29 липня білоруський спецназ увірвався до готелю, де мешкали найманці. Усіх заарештували та звинуватили у змові з метою повалення уряду та організації масових заворушень за участі опозиційних діячів.

На цьому українська операція завершилася.

×