Економічний паспорт українця: чи заплатять олігархи майбутнім поколінням

"Я хочу подякувати Верховній Раді. Ми проголосували важливий податковий закон №5600, який збільшує ренту - плату за використання природних ресурсів. Спрямуємо ці кошти на наших дітей. Олігархи стануть інвесторами у їхнє майбутнє. Тому я внесу законопроєкт про економічний паспорт українця", - сказав президент Володимир Зеленський під час послання до парламенту 1 грудня.

Вже 6 грудня вніс законопроєкт про економічний паспорт українця на розгляд Верховної Ради. Це було однією із передвиборчих обіцянок Зеленського та його партії "Слуга народу".

Хто має отримати гроші

Повнолітні претенденти на виплату повинні мати українське громадянство і жити тут останні 5 років. На руки гроші не видаватимуть. Їх направлять у фонд за оплату навчання, житла чи на пенсійні накопичення. Також – якщо будуть тяжкі захворювання до 18 років.

Кошти за економічним паспортом зможуть отримувати українці, які народилися після 1 січня 2019 року. Перші виплати очікуються 2036-го. Це щонайменше $10 тис. Експерти говорять, що може бути вдвічі більше. Виділятимуть із Фонду майбутніх поколінь, який наповнюватимуть з ренти за видобуток надр, щойно створять фонд. Перший держвнесок 2023 року становитиме приблизно 21,8 млрд грн, каже радник президента Олег Устенко. Автори закону вважають, що за нинішньої демографічної статистики, коли фонд має здійснити перші виплати, він матиме понад 1,8 трлн грн. Виплати на кожного учасника будуть приблизно 626 125 грн.

Звідки братимуть кошти

Рента з видобутку корисних копалин: 2023-го у ФМП піде 3% від зібраної, щороку - на 5% більше аж до 70%.

Рента за користування надрами для видобування нафти й газу: від 47,5% у 2023 році, зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 95%.

Рента за користування надрами в межах континентального шельфу та виключної морської економічної зони України: 2023-го – 50%, щороку на 5% збільше - до 100%.

"Суми платежів можуть бути різні щороку. І їх розподілятимуться між дітьми, які народилися того року, коли нараховано цей рентний платіж", — додав радник президента Олег Устенко.

Керувати діяльністю фонду буде компанія, що на 100% належить державі. Має ліцензію на адміністрування недержавних пенсійних фондів. Там буде управитель, який опікуватиметься інвестиціями - будь-яка компанія із ліцензією на роботу на ринку капіталу.

Світовий досвід

Найбільший суверенний або державний фонд національного добробуту у світі має Норвегія. Видобуток нафти і газу на шельфі Північного моря дає понад п'яту частину всього ВВП країни, близько третини доходів держбюджету та половину експорту. Аби убезпечити економіку від інфляції, уникнути залежності від цін на енергоносії, норвежці створили спеціальний пенсійний фонд. Він став найбільшим суверенним інвестором у світі - вклав кошти у 6 тис. компаній у 74 країнах. Гроші фонду призначені переважно для майбутніх поколінь. Поки норвежці використовують лише відсотки від "тіла" фонду, розміщеного на рахунку у центральному банку країни. На початок цього року на кожного норвежця припадало близько $250 тис. Активи - понад $1,35 трлн.

В Об'єднаних Арабських Еміратах кожен отримує відсоток від продажу нафти. Коли дитина народжується, держава відкриває на неї рахунок. До повноліття там набігає близько $100 тис.

У Саудівській Аравії при народженні кладуть на рахунок $10 тис. Ще близько 80 тис. можна отримати на житло. У Кувейті на рахунок при народженні дитини кладуть $3 тис. Нареченому на весілля виплачують $240 тис, дають дешеві кредити на житло - до $1 млн, $300 щомісяця дружині, яка не працює.

Американський штат Аляска має "Перманентний фонд". Туди іде чверть доходів від видобутку нафти. Виплати отримують усі жителі штату - треба лише прожити там хоча б рік. Витратити можна на будь-що. Платять щороку у жовтні від $300 до $2 тис. Сума залежить від цін на нафту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із повноліттям українці будуть отримувати по $10-20 тис. - Арахамія

Скільки має від ренти за видобуток надр Україна

Україна не входить до лідерів видобутку нафти і газу. Залежить від імпорту газу, а ще більше - нафти та нафтопродуктів.

У бюджеті на 2022 рік уряд заклав понад 71 млрд грн доходів від ренти. Це близько $2,5 млрд за середнім прогнозованим курсом. У попередні роки рентні надходження в бюджет не перевищували 60 млрд грн. 2021-го заплановані на рівні менше 42 млрд грн.

Чи реально запровадити економічний паспорт українця

Борис Кушнірук, економіст:

- Ніхто не наважується сказати Зеленському, що він не розуміє елементарного. Подібне роблять у країнах із дуже великим обсягом природних ресурсів, насамперед, нафти. Які дозволяють покривати всі видатки і ще дають надприбуток, який закладають у фонди майбутніх поколінь. Є приклад Росії. Живе в злиднях, але мають фонд, в якому понад $500 мільярдів. У Норвегії на сьогодні такий фонд сягає $1,3 трильйона.

А наша країна живе в постійному дефіциті державного бюджету. Весь час треба позичати і збільшувати державний борг. Тому сама ідея такого Фонду - абсурдна. Він існуватиме за рахунок нарощування боргів. Тоді який сенс? Коли немає боргів – можна відкладати надприбутки. Якщо ж ми запланували наступного року витягнути на цей фонд 21 мільярд гривень, значить, візьмемо з доходів і на таку суму збільшимо дефіцит. Маєте десь позичити. Що залишите майбутнім поколінням? Частині громадян обіцяєте гроші, але повісите державний борг на всю країну.

Чому кошти отримуватимуть лише народжені з 2019 року, коли йдеться про природні ресурси, які належать усім? На всіх решту повісять державний борг, який зростатиме. Це не витримує жодної економічної логіки. У нас не може це запрацювати.

Олексій Кущ, економіст:

- Економічний паспорт – правильна ідея, яка йде в хибному напрямку. Люди при владі висмикують цікаві кейси, але не здатні їх адаптувати до наших умов.

Сировинні країни створюють національні резервні фонди, в яких накопичують прибутки від експорту. Україна серед небагатьох із них, яка не має такого. Світова економіка циклічна: попит на сировину то спадає, то збільшується і тоді накопичують доходи в резервах. А коли починається криза, направляють частину грошей на покриття дефіциту. Аби населення не відчувало негативного впливу.

Норвегія завжди мала профіцитні бюджети. А коли почалася пандемія, бюджет став дефіцитним. Вони дістали з фонду близько 30 мільярдів доларів і уряд розповсюдив їх як допомогу.

Якби Україна ще 2005 року створила такий національний резервний фонд, ми б уже мали близько 30 мільярдів доларів. У кризи 2008, 2014-2015 років не бігли б до МВФ по кредити. А так гроші осіли в руках олігархів.

Рентних платежів буде недостатньо, щоб наповнювати резервний фонд. Вони дають близько 2 мільярдів доларів на рік, а треба мінімум 5. Можна було б наповнювати фонд не тільки рентами, а й за рахунок експортних мит на сировину - наприклад, зерно, кукурудзу, соняшник, рапс, сою, залізну руду, напівфабрикати металургійного виробництва. Тоді вирішуємо дві задачі: наповнюємо фонд і стимулюємо внутрішню переробку сировини. Це і буде боротьбою з олігархами. Введення експортних мит ударить по фінансово-промислових групах, позбавить мегаприбутків. У законопроєкті Зеленського цього немає.

Другий момент – використання цих коштів. Із національних резервних фондів тільки в декількох арабських нафтових країнах-монархіях виплачують гроші на весілля, при досягненні повноліття тощо. В інших просто так гроші не роздають. Бо тоді втрачається сенс цих резервів. Вони призначені для страхування економічних дисбалансів, коли настає криза.

Маленька Норвегія з невеликим населенням має завеликі ресурси для своєї економіки. Тому вкладає по всьому світу в активи і заробляє великі пасивні доходи. А Саудівська Аравія, де 40 мільйонів населення, інвестує кошти в свою економіку. Створюють нові виробництва, сучасні технології. Вкладають в освіту, науку, медицину. Нам треба так само робити.

Ідея ж Зеленського - через 18 років роздавати гроші, коли фактично знеціняться. Бо їх зберігатимуть у гривнях, вкладатимуть в облігації внутрішньої державної позики. Фактично будуть фінансувати дефіцит держави. Та й невідомо, в якому фінансовому стані держава буде через 18 років. Чи буде здатна виплатити ці кошти. Коли гроші вкладають у державні цінні папери, є велика спокуса анулювати цей борг і нічого не виплачувати.

×