У понеділок минуло два роки з дня арешту екс-прем'єра Юлії Тимошенко. 5 серпня 2011 року за рішенням судді Печерського райсуду Києва Родіона Кірєєва її доправили до Лук'янівського СІЗО. Після вироку перевели до Качанівської колонії Харкова. Згодом за станом здоров'я — до лікарні "Укрзалізниці".
Надалі Тимошенко лишатиметься в Харкові або виїде лікуватися за кордон, - говорить політолог Вадим Карасьов. - Обидва варіанти означають тільки одне: вона буде усунута від активної політики. Якщо буде домовленість між нею, родиною, президентом та європейцями, може виїхати на лікування до Німеччини або Канади. Але за однієї умови — вона не буде намагатися втручатися і українську політику і буде тільки лікуватися. Може лишитися рупором, символом, прапором, моральним авторитетом, але реально у вигляді фізичної політичної активності Тимошенко не буде.
Що в цей час відбуватиметься в українській політиці?
Йтиме інтенсивний процес зміни політичних поколінь. Він уже розпочався. За півроку після парламентських виборів ми побачили, як стрімко оновлюються політичні покоління. Сьогодні в політику заходять активні драйвові двіжові люди, яким по 25-35 років. Це той же Андрій Іллєнко зі "Свободи". Є хлопці в УДАРі та "Батьківщині". Остаточно вималювалася лінійка нових лідерів в опозиції — Кличко, Яценюк, Тягнибок. Це люди, яким біля сорока років, які прийшли в українську політику на хвилі 2000-х років. Вони заміняють політиків дев'яностих років, з яких вийшов трикутник Ющенко-Тимошенко-Янукович. Сьогодні Тимошенко за ґратами, Ющенка в активній політиці немає, як і Януковича. Бо він зараз — глава держави, який над політикою, який дає змогу оновитися і провладній команді. Активно просуває на перші позиції у владі так зване молододонецьке політичне покоління — Арбузова, Клименка, Колобова, Захарченка, Вілкула. Цей варіант найбільш реалістичний, коли Янукович буде переобраний на другий термін. В опозиції люди сьогодні молоді, драйвові, перспективні, але не настільки досвідчені, як Янукович. Він пройшов потужні серйозні електоральні кампанії 2004, 2006, 2007 та 2010 років. Ні у кого із опозиції, окрім Тимошенко, немає такого досвіду.
Але якщо на виборах переможе опозиційний кандидат?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тимошенко у Німеччині буде, як Ленін у Франції"
Ним може бути Віталій Кличко. Але що це змінить?! Тимошенко на волі, однак яке її місце в політиці? До влади прийде нова команда, зміниться конфігурація в політиці. Якщо владні важелі отримають спонсори, соратники, найближчі активісти Кличка або такі сірі кардинали, як Ковальчук, вони віддадуть владу Тимошенко? Ні. Прем'єром Кличко її не візьме, бо вона буде сильніша. Знову отримаємо ситуацію, як за Ющенка: слабкий президент - сильний голова уряду. Якщо вона вийде, то може бути лідером фракції "Батьківщина", депутатом, експертом, моральним авторитетом, якого поважають. Але молоде покоління не допустить її до владних важелів та ресурсів. Про вчорашніх кумирів можуть не згадають.
Навіть якщо вона вийде після перемоги Кличка, це вже буде 2015 рік. Варто не забувати, скільки Тимошенко тоді буде років. Чи зможе вона бути драйвером політики, яким вона була, починаючи з кінця 1990-х, чи матиме вона підтримку? Електоральне покоління, яке її боготворило, відходить не тільки з політики, а й життя взагалі. Нові виборці мають інші потреби та бачення світу.
Драматизм ситуації Тимошенко полягає в тому, що навіть якщо через декілька років вона все ж опиниться на волі, країна буде іншою. Вона тепер вже не така, як була навіть чотири роки тому. Діяч, який тривалий час знаходиться за межами політики, може не повернутися на ту хвилю, яка несла його догори. В політиці, як в моді — міняються тренди, моделі, бренди. Десять років тому Ющенка боготворили. Сьогодні — навпаки. Таке несправедливе політичне життя.
Час Тимошенко пройшов?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Томенко поскаржився на млявість українців у захисті Тимошенко
Тут питання — чи в строю вона. Є приклади Нельсона Мандели або Андрія Сахарова. Перший створив демократичний рух чорної Африки. Але тоді був злам — перехід від апартеїду до демократії. Він опанував цю хвилю історичного переломного етапу. Коли звільнили Сахарова, той увійшов у радянську політику на зламі епох. У нас цього немає. Такі події ми пройшли у 1991-му та 2004 роках. Янукович підпише асоціацію і поставить крапку у розлученні України із пострадянським простором. Бо розуміє: це його шанс не тільки увійти в історію, а й зберегти владу і забрати у опозицію європейську "фішку". Тоді виникає ситуація: виходить Тимошенко, але місії Мандали та Сахарова немає. Робота зроблена й без неї.
Вона це усвідомлює?
Розуміє ризики. Тому і змінює риторику, підходи до аналізу політики, мудрішає. Хоче бути надполітиком. Вона уникає суто риторичної критики режиму. Більше робить наголосу на історичному процесі України та євроінтеграції. Це амплуа політичного мудреця, а не тарану.
3 
8759
Коментарі
33