Байбак Тимко, що живе на біостанції в Харківській області, цього року напророкував ранню і теплу весну. І хоча зима ще диктує свої права, дихання весни вже відчутне в повітрі. Отже, час хліборобам задумуватися над майбутнім урожаєм. Недарма кажуть у народі: як засієш ниву, таке заколоситься жниво.
Землю треба плекати і леліяти
Наша земля — дорогоцінний скарб. Україна має до 40% світових запасів чорноземів. Але щоб виростити добрий урожай, треба докласти багато зусиль. Земля вимагає господарської турботи і вміння на ній працювати. Це означає вчасно зораний і розпушений ґрунт, внесені необхідні добрива, якісний посівний матеріал, уміння вберегти посіви від бур'янів і шкідників. І звичайно, швидко й без втрат проведений збір врожаю. Щоб земля родила, її треба плекати і леліяти.
У радянські часи люди не відчували себе господарями колгоспної землі. Тому тогочасна статистика і давала неймовірні цифри: на власних 60 сотках люди вирощували третину сільськогосподарської продукції. Процес приватизації, проведений в Україні в 1992–1996 роках, зробив селян фактичними власниками землі. Але отримавши свою частку колгоспного добра (пай), українське селянство досі не пройшло весь шлях розвитку різних форм господарювання, який має виявити ефективніших і кращих.
Керівництво країни дало людям землю у власність 15 років тому. І мабуть, уявляло, що на наших землях невдовзі постануть фермерські господарства на кшталт американських. Цього не відбулося. Американське фермерство тримається на традиціях сімейної справи, яка дозволила акумулювати достатньо ресурсів для господарювання. Хоча й нині фермери користуються найманою працею робітників, які приходять на сезонні роботи.
Не можна сказати, що на українських теренах немає прикладів успішного фермерства. У Полтавській області зареєстровані 1603 фермерські господарства. І деякі з них є успішними. Навіть декілька гектарів родючих і головне — вдало розташованих земель та здорова ініціатива — дозволяють ефективно вирощувати худобу чи птицю, квіти і саджанці, вести бджільництво, овочівництво та займатися низкою інших форм господарювання. Деякі вирощують зерно чи інші культури. Але скільки з них насправді ефективні — питання.
Ще одним зразком для розвитку українського села могли б стати невеликі об'єднання, які, наприклад, прекрасно зарекомендували себе в Ізраїлі, випускаючи третину сільгосппродукції. До речі, така перша ізраїльська громада, кібуца, була створена вихідцями з Сумської області 1910 року. Однак на даному етапі розвитку українського села такі об'єднання виявляються нестійкими. Їхній неуспіх частково можна пояснити недовірливим українським характером, який тримається приказки: гуртове — чортове. Але основну роль у таких невдачах відіграє економічний фактор. Щоб успішніше господарювати, гуртовики беруть позику для закупівлі техніки, добрив тощо. Але часто не можуть її погасити і втрачають усе. Нещодавно розповідали історію невеликого об'єднання, яке закупило для потреб виробництва комбайн. Техніка виявилася неякісною, але фірма, що продала її фермерам, перестала існувати. Шукати винних було марним. Підтримка держави в цій сфері виявляється не надто ефективною.
Великі господарства — локомотиви галузі
Найефективнішими нині виявляються великі комплексні господарства. Вони можуть і вести на належному рівні обробку землі, і акумулювати кошти для закупівлі техніки, і диверсифікувати ризики. Адже сільське господарство не застраховане від вибриків клімату, погоди, нашестя шкідників тощо.
Одним з успішних підприємств Полтавщини є агропромисловий холдинг "Цукровий союз "Укррос". Але навіть великим підприємствам успіх не падає з неба в пелену. Це результат наполегливої злагодженої праці тисяч людей. Великі підприємства теж шукають свій алгоритм успішної роботи. "Укррос" почав свій шлях у цукрові галузі 1994-го. І кожен рік ставав не тільки роком досягнень, але й — пошуків, долання перешкод і труднощів. Тепер холдинг є одним із лідерів за кількістю виробленого цукру в Україні. До його складу входить низка цукропереробних підприємств та сільськогосподарських підрозділів. У Полтавській області це перш за все агрофірма "Куйбишево" та "Повстинагроальянс".
У 2006–2008 роках започаткували програму модернізації холдингу. Вона мала на меті вивести переробні підприємства компанії на європейський рівень за техніко-економічними показниками та загальною якістю виробленого цукру. Реорганізації потребують і сільгосппідрозділи компанії. 2011-го будуть об'єднані деякі товариства холдингу в Полтавській області на базі агрофірми "Куйбишево".
Компанія виважено підходить до питання підбору керівних кадрів. Тому для оптимізації роботи сільськогосподарських підприємств у Полтавській області призначила Віктора Федоренка керівником СТОВ "Агрофірма "Куйбишево". Віктор Антонович останніми роками займав посаду директора з виробництва аграрної продукції, провів низку господарських реформ і є досвідченим працівником цукрової галузі.
Нещодавно в сільгосппідприємстві "Повстинагроальянс", яке вирощує цукрові буряки в селі Курінька та селищі Чорнухи Чорнухинського району і селі Крячківка Пирятинського, компанія призначила нового керівника. Директором господарства став Роман Франчук. Він має великий досвід сільгоспдіяльності та добре знає свою справу. Про це свідчать численні нагороди та відзнаки. А головне — ця людина неодноразово доводила на практиці свій хист керівника.
На таких людей, як Віктор Федоренко та Роман Франчук, компанія покладає великі сподівання. За їхнього керівництва планує підняти на новий рівень господарську активність холдингу в Полтавській області.
Запорукою успіху в сільгоспвиробництві "Укрросу" є наявність власного переробного виробництва. Холдинг має можливість дотримуватися щорічних сівозмін і не виснажувати землю. Основними культурами, які вирощуватиме компанія нинішнього року, будуть пшениця, ячмінь і цукровий буряк. Крім того, аграрні підприємства холдингу планують сіяти кормові культури: ріпак, сою, овес, горох тощо. У відповідності до стратегії нарощування власної сировинної бази, цього року компанія планує збільшити на 15% площі під цукровий буряк. Хоча ця культура за собівартістю є однією з найзатратніших, 8–11 тис. грн на один гектар, але вона є цінним попередником для багатьох сільськогосподарських культур і підвищує загальну продуктивність польових сівозмін.
Збалансовано підходять господарства холдингу і до використання мінеральних добрив і засобів захисту від шкідників. Компанія планує підвищити врожайність цукрових буряків, тому об'єм внесених добрив у розрахунку на 1 га посівів цього року складатиме 0,65 т.
Особливу увагу "Цукровий союз "Укророс" приділяє дотриманню умов договору з власниками земельних паїв, на орендованій землі яких працюють сільськогосподарські підприємства холдингу.
— Компанія завжди виконує всі зобов'язання перед орендодавцями. Плануючи підписання угод із власниками земельних паїв Полтавщини, "Укррос", незважаючи на ризики, 2011 року виходить на виплату 4 відсотків орендної плати за 1 гектар угідь. Хорошою новиною для пайщиків є рішення компанії про перегляд уже існуючих договорів з орендодавцями в бік їх підвищення. Тобто, "Укррос" буде платити орендну плату 4 відсотки навіть тим власникам паїв, з якими договори оренди ще не закінчилися і де орендна плата трохи нижча, — говорить директор "Повстинагроальянс" Роман Франчук.
До речі, те, що великі агропромислові підприємства справді грають у галузі роль своєрідних локомотивів, визнають і вітають полтавські фермери. Про це писала восени минулого року газета "Село полтавське". На одній із нарад фермерів Полтавщини Надія Кривоніс, ФГ "Колос" Кременчуцького району, сказала:
— Так, приходить великий інвестор, так, він працює. Цього раніше боялася й я закликаючи: "Люди добрі, заберуть землю". Цього ніхто не зробив. Ми дивимося за ним і тягнемося, бо якщо він поклав 400 кілограмів добрив, то й я повинна зробити так, щоб урожай був не гіршим. Нам дають спокійно і красиво працювати.
Отже, великі й маленькі турботи весна приносить і великим, і маленьким сільгоспвиробникам. Хочеться, щоб земля платила тим і іншим щедрим урожаєм. Маємо надію, що співпраця і здорова конкуренція виявлять найефективніші форми українського сільгоспвиробництва і наше сільське господарство зможе "спокійно і красиво працювати".
3 
1
Коментарі