Плями крові та сирість на облуплених стінах, болото на бетонній підлозі у підвалах - так виглядали сталінські катівні 1940-х. В одній з таких у Тернополі облаштували історико-меморіальний музей політичних в'язнів. Засновниками була обласна Спілка політв'язнів та репресованих, краєзнавчий музей та Інститут національного відродження України. Офіційно відкрили меморіал 14 жовтня 1996 року на вулиці Коперника,1, що у центрі міста. Тоді відкрили першу експозицію, яка розміщувалась лише у кількох камерах. У 2001 році музею передали усі 28 камер колишнього слідчого ізолятора радянської спецслужби. Тюрма тут функціонувала із 1940-х до 1980-х.
"Через парадний вхід з вулиці сюди заходили начальники КДБ, із двору в підвали запускали в'язнів, - розповідає науковий співробітник музею Орест Савка.- Ті, хто потрапляв у ці каземати, додому не поверталися вже ніколи. В'язнів роздягали догола і заганяли в камеру з пацюками. Там могли чекати годину доки відрізали ґудзики, витягали шнурівки, бо ці предмети вважалось зброєю. Могли і протримати до ранку. А потім повертали одяг і заганяли в іншу камеру. Там діяли жорсткі правила: постійно горіло світло, не можна було голосно розмовляти, швидко ходити. Якщо цілу ніч катували на допиті, а вдень в камері примружували повіки – це вважалось порушенням режиму. За порушення з камери кидали в карцер. Карцер був найхолоднішою камерою - на підлозі взимку могли бути калюжі та болото. Двері карцеру відчинялися, лише коли кликали на допит. Називали лише частину прізвища, аби знайомі не чули, що в'язень ще живий".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світлини жертв сталінських репресій перед смертю
У камері №4 висить карта колишнього СРСР із нанесенням місць розташування більшовицьких ГУЛАГівських концтаборів. Є стенди присвячені керівникам збройного підпілля – Шухевичу, Сидору, Клячівському, Польовому, генералу УПА Гончаренку, полковнику Енею та іншим. У музеї також зберігаються особисті речі колишніх політв'язнів: вервечка, виготовлена із хліба, копія табірного альбому із картинами, табірні чоловічі і жіночі костюми, взуття, манекени повстанців і в'язнів ГУЛАГу, саморобні наручники зразка 1945 року, металеве ліжко дисидента, макет табору, оригінали табірничих листів, поштівок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ніч в музеї" у Львові: в "Тюрмі на Лонцького" показали, як НКВС катував людей
Тут є і стенд з фотографіями і біографіями творців ОУН-УПА, малюнки підпільного художника Ніла Хасевича. Оформлений також стенд із унікального архіву УПА, який знайдений у 1999 році на Косівщині Івано-Франківської області. Також є експозиція присвячена українському "розстріляному відродженню".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До скронь прикладали пластинки і подавали струм. Я непритомніла, сорочка мокріла
Політичні репресії 20-50-х рр. ХХ століття відклали великий відбиток на світовій історії. Це були роки свавілля та беззаконного насильства. Період Сталінського верховенства історики оцінюють по-різному. Одні з них називають це "чорною плямою в історії", інші - необхідним заходом для зміцнення і зростання могутності Радянської держави. Скільки людей було вбито в ході сталінських чисток, точно не відомо. За оцінками істориків, число загиблих перевищує один мільйон. На піку репресій в 1937-38 роках в НКВД страчували більше тисячі осіб на день - в основному пострілом у голову.
2 
1
Коментарі
3