Для українського вуха Вінніпег звучить приблизно як Вінні-Пух. Хоча насправді походить із мови індіанського племені крі й означає "багниста вода". Розташований він на злуці двох річок — Ред Рівер та Ассінабойн — англійська та індіанська назви яких мовби підкреслюють змішаний, метиський характер усієї провінції.
Вінніпег бурхливо розвинувся в ХІХ столітті як найбільше місто в центральній Канаді на велетенському просторі між Торонто й Ванкувером. За відсутності залізниць і, взагалі, доріг сюди можна було відносно легко потрапити з півночі, від Гудзонової затоки.
На злуці річок, яку вінніпезці називають "форк" — виделка, розвилка — будували припортові склади та інші промислові споруди. Невдовзі вони підупали на значенні з появою тут 1881 року трансконтинентальної залізниці. А ще через 33 роки підупала й сама залізниця, втративши монополію на перевезення вантажів до Ванкувера з відкриттям Панамського каналу.
Залізничний вокзал передали індіанцям під культурно-освітній центр
Склади, однак, перетривали до наших днів. Кільканадцять років тому їх переобладнали під кав'ярні, готелі, музеї та крамничні ряди. Зробили такий собі велетенський "мол" укупі з "парком культури та відпочинку" в центрі міста.
Вінніпезці люблять свій "форк" і радо товчуться тут у години дозвілля. Узимку катаються на ковзанах, улітку — на човнах, або просто гуляють лугами й парками над двома річками. Вдалині височать хмародери, поблизу видніє велетенський залізничний вокзал, переданий індіанцям під культурно-освітній центр.
Турбота про індіанців мене особливо розчулює.
Не мине й ста років, уявляю собі, й українці в Одесі або Донецьку отримають щось подібне під власний культурний центр. Або просто — під українську школу, книгарню чи, страшно й подумати, немосковську церкву.
2 
1
Коментарі
21