13 грудня Печерський районний суд у Києві обрав запобіжні заходи музиканту й добровольцю 41-річному Андрієві Антоненку, дитячому кардіохірургу й волонтерці 40-річній Юлії Кузьменко та військовій медсестрі 26-річній Яні Дугарь.
Перших двох арештували на два місяці без права на заставу. Дугарь відправили під цілодобовий домашній арешт. За місяць до цього взяли під варту подружжя добровольців, ветеранів війни 40-річну Інну та 41-річного Владислава Грищенків.
Їх підозрюють в організації та вбивстві журналіста, виконавчого директора інтернет-видання "Українська правда" 44-річного Павла Шеремета. Його підірвали дорогою на роботу 20 липня 2016‑го в автомобілі, що належав цивільній дружині Олені Притулі. Вибухівку до днища машини прикріпили вночі.
Імена підозрюваних поліція назвала 12 грудня. На брифінгу були керівники Нацполіції, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, генпрокурор Руслан Рябошапка та президент Володимир Зеленський.
За версією слідства, організував групу Антоненко, підривала авто — Кузьменко, Дугарь проводила розвідку місця злочину. Виготовити вибухівку могли Грищенки.
За 3,5 року у справі Шеремета поліція допитала понад 3700 осіб, відпрацювали 80 млн телефонних розмов, вивчили записи 221 камери відеоспостереження.
За висновками правоохоронців, Яна Дугарь фотографувала розташування камер на місці, де невдовзі вибухнула машина журналіста. Ці ж камери зафіксували чоловіка й жінку, які вночі закріпили вибуховий пристрій на дні авто. За версією слідства, це — Антоненко й Кузьменко.
— Антоненко живе неподалік. Часто носить одяг зі специфічними емблемами, які схожі на зображення на одязі ймовірного вбивці Шеремета, — каже на брифінгу перший заступник голови Нацполіції Євген Коваль.
Чоловік на відео кульгає, як і на той час Антоненко. За кілька місяців до вибуху йому оперували ногу. Мобільні телефони Андрія Антоненка і Юлії Кузьменко вночі перед вбивством були або вимкнені, або не використовувалися. Що нехарактерно для цих людей, кажуть у поліції.
За даними слідства, вранці, після закладання вибухівки, Юлія Кузьменко повернулася на вул. Івана Франка. На території занедбаного будинку одягла спортивний костюм і підійшла до дому, в якому жив Шеремет. Дочекалася, поки його машина від'їде на безпечну відстань і привела в дію вибухівку. Повернулася в недобудову, переодягнулася і покинула місце злочину, заявили в суді.
У Косові на Івано-Франківщині влітку 2018-го був замах на бізнесмена. Тоді невідомі прикріпили під його "Рендж Ровер" вибуховий пристрій, але він відпав від днища, обробленого полімерним покриттям. На вибухівці експерти знайшли ДНК подружжя Грищенків. Слідчі кажуть: вилучений пристрій і спосіб його кріплення до автівки майже ідентичні з тим, що використали під час вбивства Шеремета.
Ще один фігурант — Іван Вакуленко. Був учасником бойових дій на Донбасі. Він начебто возив Грищенків своїм авто. Зник після виклику на допит у справі Шеремета. Його знайшли застреленим у квартирі сестри — скоїв самогубство, кажуть у поліції.
Правоохоронці провели кілька експертиз відеозаписів із місця злочину. До однієї з них залучили британського експерта Івона Бірча.
— Оприлюднені результати — десята частина того, що зібрало слідство. Аргументи серйозні. Переконаний, слідчі не помилилися, — каже міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, 55 років.
Слідство дійшло висновку, що Шеремета вбили задля дестабілізації ситуації в державі.
"Антоненко Андрій, захопився ультранаціоналістичними ідеями, культивував величність арійської раси, прагнув зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості. Втілюючи свій злочинний задум, підшукав осіб, які мали аналогічні погляди та наміри, щоб привернути увагу суспільства до націонал-радикальних ідей", — ідеться у матеріалах справи.
Замовник убивства лишається невідомим.
Усі підозрювані причетність до справи заперечують.
— Є купа нестиковок. Перша — групу для підриву збирав Антоненко. Приміром, з Яною Дугарь він не був знайомий. Коли її прізвище зачитували в суді — взагалі думав, що то — чоловік. Виходить, не знав, кого збирає? — каже волонтер 34-річний Назар Приходько. — Андрій і Юля не схожі на людей, яких помітили поблизу авто Шеремета. Не підходять за зростом, статурою. В Андрія зламане праве вухо, а в чоловіка на відео — воно ціле. У нього не така форма бороди, вужчі плечі. І жінка на відео — значно вища за Юлію. Формулювання мотиву — скопійоване з методичок КДБ. Уся ця справа — дискредитація волонтерів, добровольців.
Про невинуватість затриманих говорять і їхні друзі.
— Яна Дугарь має алібі. Із 3 червня по 29 вересня була у військовій частині, де проводила операції, — каже волонтер-медик, а нині народний депутат Яна Зінкевич, 24 роки. Довідку про це показує в суді.
Адвокати заявляють, що фото, з яким порівнювали Дугарь, зроблене в той час, як Яна була за кордоном. Уперше вона потрапила до Києва в липні 2017-го, коли отримувала нагороду від тодішнього міністра оборони Степана Полторака.
Юлія Кузьменко не була знайома з Яною Дугарь і Андрієм Антоненком до осені 2016 року. А з сім'єю Грищенків — до літа 2018 року, каже адвокат підозрюваної Влад Добош. Він ставить під сумнів заяви слідства, що телефон Юлії Кузьменко 19 липня 2016 року з 19:00 був неактивний. Як доказ має скріншоти її листування з подругою.
— Я знайомий із "Ріфом" (позивний Андрія Антоненка. — ГПУ) з кінця 1980-х. Він — патріот. Активно підтримував наших бійців концертами, став сержантом ООС, — каже Сергій Велічанський, знайомий Антоненка. — Для підстави він яскрава особистість. Дивлячись на судилище без будь-яких доказів, припускаю, що озвучені підозри — це частина спецоперації.
Справа Шеремета — це сором, ганьба, показуха й нічим не виправданий поспіх відзвітувати "сирим" процесуальним матеріалом перед начальством, вважає адвокат Костянтин Рибачковський, 45 років.
— Слідство не надало жодного прямого доказу провини й факту. Показали оціночні судження слідчих, — каже юрист. — Ті, хто виступав, порушували кілька конституційних прав людини. Це і презумпція невинуватості, і принцип недоторканності честі й гідності громадянина. Не можна називати прізвища підозрюваних, поки немає обвинувального вироку суду, який набув чинності. Не можна нікого публічно звинувачувати без перевірених судом доказів.
Коментарі