"Ми називаємо її - наша мимра. Звісно, позаочі" - найкращі цитати зі "Службового роману"

Рівно 40 років тому відбулась прем'єра культового радянського двосерійного фільму "Службовий роман". Комедія Ельдара Рязанова вперше вийшла на екрани 26 жовтня 1977 року. Лірична історія кохання нерішучого співробітника, батька-одинака Новосельцева і суворої директорки підприємства Людмили Калугіної стала настільки популярною та запала в душу глядачу, що одразу вибилась у лідери прокату. За перший рік фільм зібрав понад 50 млн глядачів по всьому Радянському Союзу.

Гра акторів, яким зараз давно за 80 років, і вдалий сценарій оцінили численними нагородами. 40 років фільм не втрачає популярності і залишається улюбленою радянською комедією мільйонів людей.

 

Gazeta.ua пропонує добірку найкращих цитат з культового фільму, які знають напам'ять мільйони:

1. "Якби не було статистики, ми б навіть не підозрювали про те, як добре ми працюємо".

2. "Шура - симпатична, але, на жаль, дуже активна. Колись її висунули на громадську роботу і з тих пір ніяк не можуть засунути назад".

3. "Вона в принципі не знає, що на світі бувають діти. Вона впевнена, що вони з'являються на світ дорослими, згідно зі штатним розкладом, з посадою і зарплатою".

4. "Ви купили нові чоботи, Віро?

- Ще не вирішила, Людмило Прокопівно. Вам подобається?

- Я б такі не взяла. А на вашому місці цікавилася б чобітьми не під час роботи, а після неї.

- Значить, гарні чоботи, треба брати".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Службовий роман" Рязанов зняв за своєю п'єсою

5. "Вірочка, буде вам 50 років - вам теж зберемо!

- Я не доживу, я на шкідливій роботі".

6. "Ми вас любимо. Десь в глибині душі, десь дуже глибоко".

7. "Що ж, виходить, що всі мене вважають таким чудовиськом?

- Не треба перебільшувати. Не всі ... не таким уже чудовиськом..."

8. "У жінці повинна бути загадка! Головка трохи піднята, очі трішки опущені, плечі відкинуті назад. Хода вільна від стегна. Розкута вільна пластика пантери перед стрибком. Чоловіки таку жінку не пропускають!"

9. "- Груди вперед!

- Груди? Ви мені лестите, Віро.

- Вам усі лестять!"

10. "- По 50 копійок, Новосельцев. Здавайте гроші. На вінок і на оркестр.

- Якщо сьогодні ще хто-небудь помре або народиться, я залишуся без обіду".

11. "У мене діти. У мене їх двоє: хлопчик і ... м-м ... теж хлопчик. Два хлопчики".

12. "У мене така бездоганна репутація, що мене вже давно пора скомпрометувати".

13. "- Ви стверджували, що я черства!

- Чому? М'яка!

- Нелюдяна!

- Людяна!

- Безсердечна!

- Сердечна!

- Суха!

- Мокра!"

14. "- Тільки, будь ласка, швидше: у мене купа справ.

- Нічого, почекає ваша купа. Нічого з нею не станеться".

15. "- Погано вчилися в школі? Я так і знала, що ви - колишній двієчник!

- Дамо спокій моєму темному минулому".

16. "- Не бийте мене по голові, це моє хворе місце!

- Це ваше пусте місце!"

17. "Як ви ходите! Це ж просто незбагненно! Вся згорбилася, зіщулилася, як старий рваний черевик, і - чухаєте на роботу, ніби палі забиваєте!"

18. "- Людмило Прокопівно! Уявляєте, Бубликів помер!

- Як помер, чому помер, я не давала такого распорядження ... Чому помер? Навіщо помер?

- Я ще не з'ясовувала. Здайте, будь ласка, гроші на вінок!"

19. "- Ви йдете, бо директор вашої установи Калугіна ...

- Ну-ну, сміливіше, сміливіше!

- Самодур?!

- Самодура!"

20. "- А мені ж тільки 36.

- Як 36?

- Так-Так. Я молодша за вас. А на скільки я виглядаю?

- На 30... 5.

- Знову брешете, товаришу Новосельцев!"

21. "Ну, все, Новосельцев, ваша справа - труба".

22. "- Що ви за людина? Я не можу вас розкусити!

- Не треба мене кусати! Навіщо?"

23. "Ми називаємо її наша мимра. Ясна річ, поза очі..."

×