З-за ґрат – у Київ на роботу

– Ото інтуїція можливостей. Роботу в Києві шукати, сидячи на зоні, – дивується знайомий Руслан.

Він якраз не знайшов для себе нового роботодавця в Києві, і після шести років столичного життя повернувся в Луганськ. Присилає мені допис із соцмережі засудженого на рік громадського активіста: "Через півроку мене можуть випустити достроково, якщо буду добре поводитись. Але якщо знайдеться контора чи підприємство, яке захоче взяти на роботу колишнього зека, тобто мене, то випустять уже в серпні. Питання лише, кому потрібен відповідальний, працелюбний та енергійний працівник у місті Києві?" – пише арештант.

Про нього я знаю вже з півроку від колеги.

– Ходімо разом на інтерв'ю з Володимиром Никоненком, – запропонувала вона тоді.

Я в Google – читаю, що це студент, якого позбавили волі, бо в Сумах розмальовував стіни. Треба йти.

"Ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, наносили фарбою чорного кольору зображення людини та проставляли в області чола крапку червоного кольору, чим створювали непристойний малюнок, яким викликали в оточуючих негативні асоціації з пораненням чи вбивством людини, тобто діяли з винятковим цинізмом", – ішлося про нього та спільників у матеріалах справи. При цьому там чомусь ні словом не згадано, що те обличчя, яке нібито спричиняло відразу, відверто нагадує лице теперішнього президента.

Колега, з якою ходив на інтерв'ю, вже колега не моя, але вона теж переслала мені свіжий заклик ув'язненого. Ми прикидали навіть, на яку б то невибагливу працю його прилаштувати. А днями дзвонять до мене від депутатки Олександри Кужель і просять телефон Никоненка. Бере його Олександра Володимирівна на роботу. Зізналася, що спершу думала для формальності влаштувати, аби лиш рахувалося. Але після годинної розмови з Володимиром передумала, і він працюватиме в її аналітичному центрі.

Розповідають, Віктор Янукович теж колись за дрібниці відсиджував.

×