Рівнянка 43-річна Ольга Шевченко двічі на рік здійснює паломництво до Святогорської Свято-Успенської лаври на Донеччині. Це один із найдавніших монастирів у країні. Коли його точно було засновано, не знають навіть історики.
- Обитель існує сотні років. Її вже закривала і цариця Катерина Друга, і більшовики, але вона щоразу відроджується, - розповідає отець Феофан, 37 років. Він проводить екскурсії лаврою для туристів та паломників.
Сюди дістаються мостом через річку Сіверський Донець. По той бік місто Святогірськ. Маршрутки з Донецька ходять майже щогодини. Квиток в один бік коштує 30 грн, їхати 2 год.
- Щоб обійти усі святині у церквах та скитах, треба не менше 2 годин, - каже Ольга Шевченко. - Жінки повинні мати довгу спідницю, хустку або капюшон. У штанях до монастиря не пропустять козаки, які чергують на дверях.
Один із найцікавіших храмів у лаврі - Миколаївська церква з печерами та підземними ходами. Їх продовбали у крейдяній скелі.
Біля печер монахи дають кожному по свічці. Спускатися важко - сходи круті.
Отець Феофан показує келію в печері, де 17 років прожив на самоті Іоанн Самітник. У скелі прорубано віконце.
- Звідси гарний краєвид. У XVI столітті монахи були ще й дозорними, попереджали про наближення кримчан та ногайців, - говорить екскурсовод. - Неподалік монастиря стояв гарнізон із гарматами.
Найбільше паломників іде молитися до Святогорської ікони Божої Матері в Успенському соборі. У ХІХ ст. її написав і подарував монастирю старець з Афонської гори.
- Вона зцілює безплідних жінок, - розповідає Ольга Шевченко. - Тому образ увішаний золотими хрестиками та підвісками - це подяка від паломників. Я завжди прошу здоров"я для близьких.
Для паломників при лаврі є невеликий готель. Зупиняються у ньому безкоштовно.
Коментарі