Мандрівник і письменник Максим Кідрук, 27 років, минулого року місяць був у Перу. Подолав з України 20 тис. км. За переліт заплатив $1 тис., квитки замовляв за півроку. Жив у хостелах. Це дешеві нічліжки.
— Раджу їхати в Перу тоді, коли в нас літо, а там зима. Інакше в горах видно лише хмари, а не залишки стародавньої цивілізації інків Мачу-Пікчу. Їздив поїздом. Залізничний шлях у горах прокладений із нуля над рівнем океану до 4 тисяч метрів на перевалах. Дійти можна й пішки вздовж річки Урубамба. Дорога займає кілька днів.
Не радить підніматися на Мачу-Пікчу непідготовленим туристам. Може початися гірська хвороба.
— Скаче тиск, дихання частішає. При ході враження, наче розпадаєшся на шматки. Потрібно пити тамтешній зелений чай, він тонізує. Після нього пітніють, почуваються краще. Якщо починається блювота, запаморочення, варто спускатися вниз. Це не лікується.
Максим Кідрук відвідав пустелю Наска. Зображення тварин і геометричних фігур на піску оглядав із літака.
— Малюнки займають сотні кілометрів, із землі їх неможливо роздивитися. Я прочитав 23 версії їхнього походження, але жодна не видається достовірною.
Квиток на літак коштує $50. Екскурсія триває 40 хв. Перед польотом пасажирам радять не снідати.
— Літак був настільки малий, що я, фотографуючи, постійно штовхав ліктями пілота. Він сидів попереду і впирався коліньми у прилади. Казав: "Зараз ми будемо роздивлятися павука", і нахиляв літак під кутом 45 градусів. Пасажири поверталися й дивилися на фігуру. Потім пілот виписував у повітрі вісімку, і показував пустелю пасажирам зліва. Після 15-ї фігури мене почало нудити. Пілот згадав, як колиcь американці обблювали літак після восьмого маневру.
Мандрівник не радить їхати взимку на озеро Тітікака, що біля міста Пуно. Протягом дня температура повітря — до +21°С, уночі — падає до -10°С. Під ранок Максим натягав усі футболки та майки, які мав. Перуанці не відчувають перепадів температури, одягаються легко.
На озері Тітікака плавають 40 островів. Їх плетуть аборигени племені Урос. Вирізають торф, саджають у нього очерет тотора. Потім стебла рослини складають уздовж і впоперек. Перекладають, доки не утвориться шар, здатний витримати велику вагу. Зверху зводять хати з очерету.
— Перуанці всі товсті. Не бачив жодної жінки з красивою фігурою. Із ними чоловіки шануються. Жонаті перуанці не мають права заговорити із чужою жінкою. Одружені чоловіки загинають пілотки направо, а нежонаті — наліво.
У Перу їдять морських свинок. Їх вважають делікатесом. Гризунів розводять на фермах.
— Їхнє м'ясо найдорожче в ресторані. Найдешевше — яловичина. Подають такий великий стейк, що за ним невидно гарніру. У невеликих кафе можна наїстися за 2 долари.
Перед від'їздом у турагентстві Максиму радили зробити щеплення. Він відмовився.
— У горах і пустелі комах мало, тому ризик, що вони вкусять, мінімальний. Якщо їдете в місто Ікітос, у джунглях на північному заході Перу, варто зробити щеплення.
Інки робили камені з розплавленої породи
Максим Кідрук побував у фортеці Саксайуама в колишній столиці імперії інків місті Куско.
— Для мене це був шок, бо я інженер за освітою. Мурована фортеця складена з велетенських каменів різної форми. Це блоки вагою, як танк. Вони підігнані один до одного так, що неможливо всунути навіть аркуш паперу.
Учені припускають, що інки відливали камені із розплавленої породи. Спосіб досі не відомий. Найбільший камінь важить приблизно 360 т. Має щонайменше 12 кутів.
3 
1
Коментарі