Загадані в Золочівському замку бажання здійснюються

Фото: фото: Віктор ГОМОЛЬ

Олена Прядун із Рівного разом із дітьми недавно їздила на екскурсію в Золочівський замок на Львівщині. Бажання, яке вона задумала біля велетенських кількатонних каменів на його подвір'ї, збулося наступного ж дня.

"На одному із трьох каменів є висічене зображення тернового та квіткового вінків. На ньому видовбаний невеличкий отвір. Перед поїздкою прочитала на форумі туристичного сайту, аби здійснилося найпотаємніше бажання, то потрібно покласти палець у цю дірку й загадавши бажання максимально провернути його", - розповіла Олена Прядун. – Задля цікавості задумала, аби мені подарували новий гаманець. Коли на другий день приїхала додому, то очам не повірила – на столі лежало портмоне. Чоловік купив його на ринку за 250 грн."

Найбільший камінь важить 10 тонн. У 2000 році його та ще два менших працівники музею привезли до замку із села Новосілки Золочівського району. Про дивовижну знахідку їм розповів місцевий мешканець, який влаштувався працювати в заповідник охоронцем. Селяни боялися ходити в ліс, де лежали ці таємничі камені. На них викарбувані невідомою мовою написи.

"Поки, ще не вдалося розшифрувати написи на цих таємничих каменях. Дослідники пов'язують знахідки з відомим лицарським орденом тамплієрів. Наче на місці, де їх було знайдено раніше був їх замок", - розповів Борис Возницький, директор Львівської галереї мистецтв до якої відносять музей-заповідник "Золочівський замок".

Камені оповиті різноманітними легендами. Зашифрований напис приваблює шукачів коштовностей. У музеї розповідають, мовляв, в такий спосіб християнський військовий орден міг закодувати інформацію про свої скарби. Припускають, що напис викарбовано старопольською мовою, якою користувалися до середини 14 ст. Туристи загадують біля каменів бажання.

"Щоб мрії збулися, то треба знати як крутити в тій дірці пальцем. Хочеш грошей, котедж, чи машину, то крути в бік тернового вінка, а коли мрієш про кохання, то до вінка з квітів. А яким пальцем це робити, то наче значення не має. Мені здається, що я загадувала на вказівний",- додає Олена Прядун.