пʼятниця, 22 травня 2015 00:25

"Після повернення Криму автономія має бути кримськотатарською"

— Бідний народ — 23 роки ніхто про них не вспоминав, а як припекло — ледь не на руках носять, — аніматор 34-річний Олександр у костюмі зебри палить на майдані ­Незалежності в понеділок близько 19.00. Тут триває мітинг-реквієм з нагоди 71-ї річниці депортації кримських татар з півострова радянською владою. Під стелою зібралися близько тисячі осіб.

Учасники тримають українські та кримськотатарські прапори, плакати з вимогою повернути півострів. Серед присутніх — переважно татари, є також українці, грузини, турки, азербайджанці. Муфтій Духовного управління мусульман "Умма" Саід Ісмагілов, 47 років, читає молитву. За ним по черзі виступають активісти й народні депутати.

— Після повернення Криму автономія має бути кримськотатарською, — каже 68-річний Йосип Зісельс, голова Конгресу національних громад України.

Його слова зустрічають оплесками та криками "Слава".

— Мои родители уехали из Узбекистана. 20 лет прожили в Судаке. Там у нас сад вырос. Теперь из-за меня покинули дом. Я весь Майдан прошел. А соседи натравили на них отморозков из самообороны. Теперь строят новый дом под Херсоном, — говорить Дялівер Якубов, 27 років.

Осторонь стоять кілька десятків бійців батальйону "Крим". У чорних балаклавах, з під яких видно бороди.

— Сейчас на Донбасе помогаем чем можем. А потом с помощью Аллаха пойдем освобождать свою родину, — розповідає з акцентом один. — Русским нужно объявить джихад (священну війну. — "ГПУ"), и тогда их сомнет весь мусульманский мир.

— Прекратить разговаривать в строю! — каже їхній ­командир.

Кілька десятків азербайджанців несуть 4-метровий прапор своєї країни.

— Понимаем, как это — потерять ­родной дом, — говорить 30-річний Муса. ­Прізвища не називає. — Мы в свое время пострадали от войны в Нагорном Карабахе. Победили бы тогда, если бы не русские с любовью сунуть свой нос. Так и с Крымом сейчас — всадили нож в спину.

На сцену виходить 57-річний ­Рефат Чубаров, голова Меджлісу ­кримськотатарського народу:

— Дуже сподіваюся, що Путін зламає щелепи об Україну. І росіяни теж повернуться до своєї пам'яті. Я їм цього бажаю. Та Росія, яку багато хто в Україні називав братською, та Росія, яку ще донедавна називали стратегічним партнером, за Путіна дочекалася, коли українське суспільство ціною багатьох сотень життів виходить на шлях свободи. Вони дочекалися, коли наша держава була найслабкішою за останні 23 роки. Ці брати одразу захопили наші землі. Треба пам'ятати — якщо забудемо минуле, серед нас з'являться свої путіни.

Офіційну частину вшанування річниці депортації кримських татар організували в Національній опері. Там зібралися перші особи держави та посли різних країн. Мітинги відбулися у великих містах України. Проводити заходи у Криму заборонила окупаційна влада.

На збори давали до півгодини

1944 року в Середню Азію з Криму депортували понад 180 тис. татар. Їх виганяли з будинків, на збори давали від кількох хвилин до півгодини. Власність передали переселенцям з материкової частини Радянського Союзу. Під час перевезення і в перші роки після за різними даними загинули 16–80 тис. Повернутися депортованим дозволили 1989 року. До окупації Росією Криму там проживали 270 тис. татар. Це становило 13% населення півострова.

Зараз ви читаєте новину «"Після повернення Криму автономія має бути кримськотатарською"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути