Українська греко-католицька церква освятила Патріарший собор Воскресіння Христового в Києві. Що дає переведення УГКЦ до столиці, яка місія церкви на сході країни, розповідає релігієзнавець Віктор Єленський, 56 років:
— Любомир Гузар наголошував, що УГКЦ мусила вийти з "галицького загумінку". Тобто, повернутися на загальноукраїнські терени. Їм не можна там зачинитись. Отже, це повернення до київської традиції. УГКЦ поволі змінюється, стає більш орієнтованою саме на Київ, а не на Львів. Цей факт адекватно сприймають і православні. Греко-католики співпрацюють із православними у багатьох речах — проти закону про мови, проти засудження Юлії Тимошенко і в ініціативі Першого грудня. Сподіваюся, церквам вистачить такту не наступати на мозолі одна одній. Бо за бажання, ситуацію можна нагнітити досить легко. Ще наприкінці 1980-х західні релігієзнавці стверджували — якщо й буде в Європі війна на релігійному ґрунті, то в Україні. Цього не сталося, хоч було півтори тисячі населених пунктів з протистояннями православних та греко-католиків за парафії. Український патріотизм дав сполучну арку між обома церквами. У відносинах греко-католиків із православними вже минув найгірший етап.
УГКЦ скаржиться, що влада на місцях і в Києві опирається побудові греко-католицьких храмів. Чого вона боїться?
— Влада охоче стає на бік більшості. Забуває, що демократія — це і врахування інтересів меншості. Те саме відбувається і в Галичині — але з точністю до навпаки. Гірше, коли дається команда з центру, що треба підтримувати одну конфесію. Така ситуація була 2010 року, коли намагалися "заохочувати" переходити до УПЦ Московського патріархату. Президент рік-два не зустрічався з представниками інших конфесій. І це підказка для місцевих чиновників, м'яке "побажання" не пускати інших. Потім Янукович "забув" греко-католиків, коли вітав православних із Різдвом. Це тривало до квітня 2011-го. Тоді він змінив думку. Почав зустрічатися з Всеукраїнською радою церков. Політика підтримки лише однієї конфесії захлинулася.
Як захищають УГКЦ впливові греко-католики?
— Їх досить багато. Щонайменше два десятки депутатів, чимало бізнесменів. Проте вони не дуже афішують свою допомогу церкві. А церква не дозволяє себе використовувати. Бо немає у греко-католиків такої традиції. Більше того, одна з головних причин Берестейської унії (1596 року Київська митрополія прийняла рішення розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Ватиканом. – "ГПУ") в тому, що єпископи хотіли вискочити з-під впливу місцевих магнатів. Олігархів, по-сучасному. І це їм загалом удалося. Зазвичай католицька церква не дозволяє собі змішуватися з багатими і впливовими.
УГКЦ має університет і хоче створити католицьку освіту в Києві. Чим це корисно для міста?
— Це дуже добре, якщо в Києві з'явиться філія Українського католицького університету, або й окремий університет, дитсадки, школи чи гімназії. Бо католицька освіта має найвищий рівень. Завжди тримає марку. УКУ — заснований церковними людьми, але навчає світських предметів. І має світський статус. Це дасть Києву новий освітній та культурний імпульс. Словом, від діяльності греко-католиків видно лише позитиви.
2 
1
Коментарі