53 613 абітурієнтів цьогоріч не склали поріг із основного для всіх предмета — української мови та літератури. Це 15,8% учасників тестування. Торік таких було на 7 тис. осіб менше –14,5%. 2017 року — 8%.
— Якісного прориву системи загальної середньої освіти за останні п'ять років не відбулося. Проект Нова українська школа працює лише в початкових класах. У старшій школі фактично немає змін, — говорить шеф-редактор порталу "Освітня політика" 56-річний Віктор Громовий.
Чи не зависокі порогові бали тестування "склав/не склав"?
— Ні, навпаки. Вони низькі. Їх можна було б набрати завдяки простому вгадуванню. ЗНО впроваджували з метою відібрати найкращих абітурієнтів до вищих навчальних закладів. Якщо в Німеччині 60 відсотків випускників шкіл стають студентами університетів, то це є нормою. Ще 40 процентів здобувають там професійно-технічну освіту.
В Україні понад 80 відсотків вступників потрапляють у вузи. Пороговий бал повинен бути вищий. Він має відсіювати хоча б половину потенційних кандидатів. Це дасть змогу зробити нормальну селекцію до вищих навчальних закладів.
Чи вплинуло на такий результат участь у ЗНО студентів професійно-технічних закладів?
— Якісний показник через таких вступників дійсно падає. Об'єднувати школу з ПТУ було поганим рішенням. Навчання в училищах розтягують на два-три роки, хоча їхню професію можна освоїти за півроку чи рік. Це неефективно. Ті учні, які хотіли здобути повну середню освіту і надалі йти в університет, могли б скористатися іншими формами, наприклад — екстернатом.
Українські школярі стали менш відповідальні в підготовці?
— Більшості учнів, які не склали пороговий бал на ЗНО, воно просто непотрібне. У таких абітурієнтів немає жодної мотивації. Складати тест повинні лише ті, хто претендує на університетську освіту. Таких учнів повинно бути не більш як 40 відсотків.
Торік були абітурієнти, які з результатом у 102 бали потрапляли на географічний факультет педагогічного університету на державну форму навчання. Виходить, тепер здобувати вищу освіту можуть навіть двієчники. А так не повинно бути.
Як на результати тестування впливають освітні підходи шкіл?
— На жаль, тепер високий бал на зовнішньому незалежному оцінюванні є результатом роботи не школи, а репетитора, який "натаскує" суто на складання цього тесту. ЗНО ніяк не показує рівень навчання у школі. Однак є й такі навчальні заклади, де освітній процес у випускних класах повністю відсутній. Учителі намагаються максимально охопити всю програму ЗНО і незважають на шкільну.
Як оцінюєте якість тестів на ЗНО?
— В епоху інновацій стандартизовані тести, що дають вступникам, не перевіряють їхнього рівня знань. Я — історик. І коли дивлюся на тести з історії України, усвідомлюю, що більшість завдань вимагають банального заучування. Не бачу в цьому сенсу, якщо практично в кожного є доступ до інтернету і він може за лічені секунди знайти будь-яку потрібну дату в своєму гаджеті. Тести повинні визначати мислення учня, як він вміє аналізувати події, а не перевіряти його пам'ять.
Як змінюється загальний рівень ерудиції українських учнів?
— Він знижується. Але не тільки учні, але й суспільство загалом деінтелуктуалізується. Учні зі знаннями масово їдуть на навчання за кордон, через складність у реалізації навичок і талантів. Торік у Єгелонському університеті в Кракові навчалися майже п'ять тисяч українських студентів.
Україна перетворюється на аграрно-сировинний придаток до цивілізованого світу. Школа намагається розвивати критичне мислення, проте телебачення успішно маніпулює свідомістю дітей.
Чи є способи підвищити знання сучасних школярів?
— Необхідно вкладати кошти в розвиток педагогів. Створити вчителям комфортні умови та гідну заробітну плату. Слід модернізувати матеріально-технічну базу шкіл. Особливо це стосується точних дисциплін. Тоді й дітям буде цікавіше навчатися, й учителі матимуть більше мотивації.
2 
1
Коментарі