четвер, 23 квітня 2020 07:55

Україна звільнила 20 полонених

Автор: REUTERS
  17 квітня українські військові переводять на підконтрольну територію звільнених із полону
17 квітня українські військові переводять на підконтрольну територію звільнених із полону

17 квітня російські бо­йовики звільнили 20 українців. Їм віддали 14 терористів, яких тримали тут. Четверо відмовилися повертатися до окупантів.

Обмін відбувся в Горлівці на Донеччині й Щасті на Луганщині. Бойовики спеціально поділили його на дві локації — між Україною і так званими ДНР і ЛНР. Намагаються продемонструвати, що це не Росія віддає полонених, а республіки. Через карантин під час обміну не було журналістів і правозахисників.

Під Горлівкою за двох військових і сімох цивільних ­Україна віддала 11 бойовиків. Один відмовився повертатись у ­Донецьк. Під Щастям обмін ­провели на річці Сіверський Донець. В Україну повернулися 11 цивільних, на захоплену бойовиками територію віддали чотирьох. Ще четверо відмовилися їхати в Луганськ.

— Я не перейду цю лінію, — каже один зі звільнених бойовиків. — Так, я воював на боці ЛНР, але мене помилували. Поїду назад у Дніпро.

Представниця бойовиків Ольга Кобцева обурилася, що звільнені не хочуть повертатися на окуповані території.

Усіх звільнених українців відправили на двотижневу обсервацію. Цього вимагають заходи карантину.

Востаннє обмін полоненими між Україною і ­Росією проводили 29 грудня 2019 року. За волю для 76 бранців ми віддали 127 бандитів.

31 березня 2020-го глава Офісу президента 48-річний Андрій Єрмак анонсував новий обмін, Великодній. Про нього домовилися на переговорах контактної групи в білоруському Мінську.

— Взаємне звільнення відбулося в рамках формату "всіх на всіх". Ми забираємо всіх громадян України без винятку, — каже Єрмак.

Між Україною і РФ тривають чергові переговори. Київ вимагає повернути 200 осіб, яких тримають у полоні бойовики.

Серед звільнених є двоє військових.

22-річний Микола Гриненко служив розвідником у 79-й десантно-штурмовій бригаді. 23 січня 2019-го зник зі спостережного поста неподалік села Павлопіль Волноваського району на Донеччині. Спочатку його розшукували як дезертира. Згодом в інтернеті побачили відео, як Миколу допитують російські найманці.

49-річний Віктор Шайдов — боєць 53-ї механізованої бригади. Один з вісьмох армійців, які у травні 2019-го випадково заїхали на захоплену бойовиками територію біля Новотроїцького на Донеччині.

Родичі полонених, яких утримують бойовики, написали звернення президенту 42-річному Володимиру Зеленському з вимогою прискорити черговий обмін.

— Більшість хлопців, з якими я сидів, пропустили третій обмін. Їхній психологічний стан тяжкий, думають про самогубство, — каже журналіст 30-річний Станіслав Асєєв. Його звільнили з полону торік. — У питанні обміну не можна використовувати принцип "там всі — наші". У полоні є наші військові й цивільні — члени диверсійних груп та агентурної мережі. Їх катують особливо жорстоко. Вони мають бути в першій групі на обмін.

— Цей обмін викликає багато запитань, — каже журналіст Сергій Гармаш. — Нам передали не реальних військових, а дуже мутних людей. Списки нам не показували до останнього. Україна віддала реальних терористів, убивць, зрадників.

Відпустили агентів російських спецслужб

Україна передала бойовикам 14 осіб — агентів Федеральної служби безпеки Росії, диверсантів, громадян Росії, які воювали проти ЗСУ.

40-річний Олексій Лазаренко працював слюсарем заводу ''МіГремонт''. 2014-го його завербували агенти ФСБ Росії. Мав доступ до військової таємниці, передавав інформацію про українські винищувачі.

29-річний Віталій Чигорян був членом диверсійно-розвідувальної групи, що атакувала українських військових. 29 серпня ­2019-го групу ліквідували бійці полку ''Азов''. Інших чотирьох бойовиків знищили.

57-річний Олег Васін воював проти України, мав позивний "Комбат". ­Блокував українських військових у Дружківці ­2014-го.

47-річний Олександр Ларкін із райцентру Мар'їнка Донецької області заклав вибухівку на підконтрольній Україні території. Засуджений за тероризм.

55-річний Юрій Слатов потрапив у полон випадково, зайшов на блокпост українських військових. У суді зізнався, що пішов воювати через безгрошів'я.

62-річний Віктор Колос із Запоріжжя планував вчинити теракт на території України. Працював на бойовиків за ліки. В Україні співпрацював зі слідством.

33-річний Сергій Сустретов з Донецька воював із травня 2019-го в лавах терористів ДНР. Чергував на бойових позиціях поблизу Горлівки та Дебальцевого.

25-річний Владислав Астахов приєднався до терористів 2014 року. Його арештували торік.

46-річний Сергій Скрипник мав позивний "Жук". 2014-го охороняв міськраду в Ясинуватій. Затримував місцевих за порушення комендантської години, що було доведено в суді. Отримав п'ять років тюрми.

42-річний Дмитро Якоб із Києва. Один із двох кілерів, які 2018-го планували замах на народного депутата Антона Геращенка.

48-річний Андрій Яворчук з Алчевська Луганської області воював проти України у терористичному батальйоні "Сомалі". Його затримали в квітні 2019-го, коли намагався з Криму потрапити на материкову Україну.

60-річний Ельбрус Гогічаєв, громадянин Росії, уродженець Північної Осетії. Воював проти України.

47-річний Леонід Харитонов, громадянин Росії, хімік за фахом. Приїхав в Україну влаштувати серію терактів. Планував підірвати військовий аеродром в Умані Черкаської області.

28-річний Станіслав Погромський, громадянин Росії, воював проти України. Потрапив у полон на початку 2020-го.

Родина не знала, як подати бранця у списки для обміну

Володимир Карась, 51 рік. Донеччанин. До війни працював у поліції міста Докучаєвськ. Є інформація, що служив у бандформуванні "міліція ДНР".

Олександр Помеляйко, 34 роки. Житель Харківської області. Російські найманці схопили його в грудні 2016-го, звинуватили у підривній діяльності. Є інформація, що насправді поїхав до окупантів воювати за ідеали "русского мира".

Олександр Садівський, 44 роки. Донеччанин. Заарештували на початку російсько-української війни. Його звинувачують у вбивстві вагітної касирки обміну валют.

Олександр Алакоз, 28 років. Затриманий 2019-го. Приватний перевізник, доправляв людей через пункти пропуску.

Вадим Сірік, 31 рік. Житель Кривого Рогу Дніпропетровської області. У лютому 2019-го поїхав на Донеччину, де його захопили ­бойовики.

Микола Ілюхін, 63 роки. Жив в окупованому Довжанську (до 2016-го — Свердловськ. — ГПУ).

Євген Костєв, 40 років. Із Запоріжжя.

Сергій Русинов, 23 роки, студент Луганського коледжу культури й мистецтв. Заарештували у квітні 2018-го за тексти у соцмережах на підтримку України.

Валентин Можаєв, 50 років, з Рівненської області. Окупанти спіймали його 5 липня 2016-го. Тривалий час не подавали у списки для обміну, бо родина не знала, як це зробити.

Микола Полозов, 32 роки. Луганянин. Бойовики звинувачували його у шпигунстві. Нібито працював на СБУ.

Віталій Желдак, 34 роки, наркозалежний, отримував терапію в Лисичанській лікарні. Через постійні перетини лінії розмежування бойовики запідозрили його у шпигунстві. У липні 2018-го заарештували.

Алевтина Попова, 44 роки. Жителька Луганська. Звинувачували в тому, що хотіла здатися за програмою "Тебе чекають удома".

Сергій Миронич, 58 років, Луганянин. Бойовики ув'язнили його 24 серпня 2016-го. Мовляв, намагався замінувати Луганську нафтобазу.

Олександр Табачний, 58 років. Колишній полковник Луганської поліції. Бойовики ув'язнили за те, що позичив і не віддав гроші чиновнику "міністерства державної безпеки ЛНР".

39-річний Іван та 41-річний Олександр Сливки — брати. Їх затримали нібито за намагання скоїти диверсії в Луганську. В Україні є інформація, що займалися розбоєм.

Олександр Яковенко, 39 років. Житель Довжанська на Луганщині. Перевізник. Літом 2019-го бойовики схопили нібито за співпрацю з СБУ.

Олександр Штіль, 46 років. Інформації про нього немає.

Зараз ви читаєте новину «Україна звільнила 20 полонених». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути